МУЖНІСТЬ НЕ МАЄ СТАТІ: ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКИХ РОЗМІНУВАЛЬНИЦЬ НА ФОТОВИСТАВЦІ

На світлинах – героїні, які щодня, ризикуючи життям, очищують українську землю від смертоносної спадщини війни. Виставка «Жінки в розмінуванні» – це історії відваги, стійкості та людяності, розказані крізь об’єктив і крізь життя.

Наприкінці серпня у Києві HALO Ukraine відкрила унікальну фотовиставку «Жінки в розмінуванні», присвячену тим, хто щодня повертає українську землю до життя – жінкам-демінеркам. Захід став не лише культурною подією, але й важливим суспільним жестом: визнанням внеску жінок у справу гуманітарного розмінування та у зміцнення безпеки України й світу. Проєкт реалізовано за підтримки Міністерства закордонних справ Канади та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. З-поміж інших партнерів – Demine Ukraine, ДСНС України, ДССТ, Національна поліція України, Асоціація саперів України, MAG, FSD, UDA, NPA, UNOPS.

На відкритті виставки виступили директор HALO Ukraine Піт Сміт, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні пані Наталка Цмоць, а також начальник управління з питань гуманітарного розмінування Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Дмитро Паньшин. З-поміж гостей були й героїні проєкту, чиї світлини стали частиною експозиції, – Діана Обжелян, Ганна Сергієнко, Валерія Осика.

У своєму виступі директор HALO Ukraine Піт Сміт наголосив, що ця виставка – це не лише знімки, це живі історії жінок, які щодня роблять Україну безпечнішою: «Жінки у сфері гуманітарного розмінування ламають стереотипи та уособлюють стійкість. Вони доводять, що мужність не має статі, і щодня демонструють точність, терпіння та емпатію – якості, без яких ця професія неможлива. Сьогодні їхня роль є особливо вирішальною – з моменту повномасштабного вторгнення росії».

Він нагадав, що ще кілька років тому професія сапера була для жінок закритою. Лише у 2017 році українки отримали право працювати у сфері протимінної діяльності. Сьогодні ж вони становлять близько 30 % у команді HALO, де нарівні з чоловіками керують групами, пілотують дрони, працюють саперами та навіть командирами операцій.

«Жодна посада не зарезервована лише для чоловіків. І світлини довкола нас – це доказ того, наскільки різними й водночас сильними є ролі жінок у цьому секторі», – наголосив пан Сміт.

«Ця виставка є відзначенням їхньої відваги та здобутків. Кожна фотографія розповідає історію жінки, яка долає бар’єри у надзвичайно складний момент новітньої історії України, повертаючи безпеку нашій землі», – додав він.

Посол Канади в Україні пані Наталка Цмоць наголосила на відвазі та професіоналізмі українських жінок у сфері гуманітарного розмінування, які свідомо залишаються в країні та ризикують життям заради безпеки інших. Вона звернулася безпосередньо до жінок, чиї історії відображені на світлинах, і зробила це з великою повагою та теплом: «Насамперед хочу особисто подякувати жінкам, які сьогодні з нами – Мілі, Валерії, Ганні, Євгенії та Діані. Ви розповіли мені про свою роботу та пояснили, наскільки вона є складною та різноплановою. Це вияв надзвичайної мужності».

У своїх словах пані Посол торкнулася теми, яка виходить далеко за межі гуманітарного розмінування. Це – питання гендерної рівності. Вона підкреслила, жінки досі змушені доводити своє право на професії, які традиційно вважають «чоловічими»: «Ніхто не ставить під сумнів, чи повинні чоловіки бути представлені в тій чи іншій сфері. А от жінкам доводиться раз у раз доводити свою спроможність. Часто їхні досягнення називають «несподіваними», і це несправедливо. Такі виставки змінюють сприйняття: вони показують жінок у дії, їхні професійні навички, лідерство та стійкість».

Її слова прозвучали не просто як дипломатична позиція, а як особисте переконання: «Я щиро сподіваюся, що настане час, коли ми більше не будемо змушені окремо підкреслювати тему гендерної рівності. Коли участь жінок у будь-якій професії сприйматимуть як природну й самоочевидну річ».

Завершила промову пані Амбасадорка особливим акцентом на солідарності Канади та України, яка відчувається не лише в офіційних заявах, а й у реальних діях: «Канада з Україною. Канадці з Україною. Ми можемо бути далеко географічно, але стоїмо пліч-о-пліч з вами. І ніколи не втрачайте цього з поля зору».

Начальник Управління з питань гуманітарного розмінування Міністерства економіки Дмитро Паньшин наголосив, що внесок жінок у цю справу є невід’ємною частиною продовольчої та національної безпеки: «Щодня, купуючи продукти у магазині, я розумію, що завдяки вашим зусиллям ці продукти вирощені на безпечній землі. Це внесок не лише у безпеку країни, а й у продовольчу безпеку України».

Він відзначив, що українки у розмінуванні виконують ті самі завдання, що й чоловіки, і роблять це з гідністю та високим професіоналізмом: «Ви займаєте ті самі посади, виконуєте такі самі складні завдання, що й чоловіки, і робите це з гідністю та професіоналізмом. Україна – з-поміж світових лідерів у сфері розмінування, і ваша присутність – цьому підтвердження».

Фотовиставка «Жінки в розмінуванні» – це не лише мистецький проєкт, а й суспільне визнання того, що майбутнє без мін і снарядів виборюють і чоловіки, і жінки.

Кожна світлина демонструє історії відваги й сили: саперки, операторки механічного розмінування, медикині, операторки дронів, інструкторки з мінної безпеки. Вони ризикують життям, щоби врятувати інших, і показують приклад того, що справжня безпека – це результат щоденної праці.

Виставка у Києві стала нагадуванням: війна залишає сліди, але саме люди, об’єднані спільною справою, повертають життя туди, де ще вчора були страх і небезпека.

Фотовиставка «Жінки в розмінуванні» триватиме в Національному музеї Тараса Шевченка з 27 серпня до 14 вересня включно.

Антоніна Ліннік

Світлини HALO Ukraine.