МУЖНІСТЬ НЕ МАЄ СТАТІ: ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКИХ РОЗМІНУВАЛЬНИЦЬ НА ФОТОВИСТАВЦІ

На світлинах – героїні, які щодня, ризикуючи життям, очищують українську землю від смертоносної спадщини війни. Виставка «Жінки в розмінуванні» – це історії відваги, стійкості та людяності, розказані крізь об’єктив і крізь життя.

Наприкінці серпня у Києві HALO Ukraine відкрила унікальну фотовиставку «Жінки в розмінуванні», присвячену тим, хто щодня повертає українську землю до життя жінкам-демінеркам. Захід став не лише культурною подією, але й важливим суспільним жестом: визнанням внеску жінок у справу гуманітарного розмінування та у зміцнення безпеки України й світу. Проєкт реалізовано за підтримки Міністерства закордонних справ Канади та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. З-поміж інших партнерів – Demine Ukraine, ДСНС України, ДССТ, Національна поліція України, Асоціація саперів України, MAG, FSD, UDA, NPA, UNOPS.

На відкритті виставки виступили директор HALO Ukraine Піт Сміт, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні пані Наталка Цмоць, а також начальник управління з питань гуманітарного розмінування Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Дмитро Паньшин. З-поміж гостей були й героїні проєкту, чиї світлини стали частиною експозиції, Діана Обжелян, Ганна Сергієнко, Валерія Осика.

У своєму виступі директор HALO Ukraine Піт Сміт наголосив, що ця виставка це не лише знімки, це живі історії жінок, які щодня роблять Україну безпечнішою: «Жінки у сфері гуманітарного розмінування ламають стереотипи та уособлюють стійкість. Вони доводять, що мужність не має статі, і щодня демонструють точність, терпіння та емпатію якості, без яких ця професія неможлива. Сьогодні їхня роль є особливо вирішальною з моменту повномасштабного вторгнення росії».

Він нагадав, що ще кілька років тому професія сапера була для жінок закритою. Лише у 2017 році українки отримали право працювати у сфері протимінної діяльності. Сьогодні ж вони становлять близько 30 % у команді HALO, де нарівні з чоловіками керують групами, пілотують дрони, працюють саперами та навіть командирами операцій.

«Жодна посада не зарезервована лише для чоловіків. І світлини довкола нас це доказ того, наскільки різними й водночас сильними є ролі жінок у цьому секторі», наголосив пан Сміт.

«Ця виставка є відзначенням їхньої відваги та здобутків. Кожна фотографія розповідає історію жінки, яка долає бар’єри у надзвичайно складний момент новітньої історії України, повертаючи безпеку нашій землі», додав він.

Посол Канади в Україні пані Наталка Цмоць наголосила на відвазі та професіоналізмі українських жінок у сфері гуманітарного розмінування, які свідомо залишаються в країні та ризикують життям заради безпеки інших. Вона звернулася безпосередньо до жінок, чиї історії відображені на світлинах, і зробила це з великою повагою та теплом: «Насамперед хочу особисто подякувати жінкам, які сьогодні з нами Мілі, Валерії, Ганні, Євгенії та Діані. Ви розповіли мені про свою роботу та пояснили, наскільки вона є складною та різноплановою. Це вияв надзвичайної мужності».

У своїх словах пані Посол торкнулася теми, яка виходить далеко за межі гуманітарного розмінування. Це питання гендерної рівності. Вона підкреслила, жінки досі змушені доводити своє право на професії, які традиційно вважають «чоловічими»: «Ніхто не ставить під сумнів, чи повинні чоловіки бути представлені в тій чи іншій сфері. А от жінкам доводиться раз у раз доводити свою спроможність. Часто їхні досягнення називають «несподіваними», і це несправедливо. Такі виставки змінюють сприйняття: вони показують жінок у дії, їхні професійні навички, лідерство та стійкість».

Її слова прозвучали не просто як дипломатична позиція, а як особисте переконання: «Я щиро сподіваюся, що настане час, коли ми більше не будемо змушені окремо підкреслювати тему гендерної рівності. Коли участь жінок у будь-якій професії сприйматимуть як природну й самоочевидну річ».

Завершила промову пані Амбасадорка особливим акцентом на солідарності Канади та України, яка відчувається не лише в офіційних заявах, а й у реальних діях: «Канада з Україною. Канадці з Україною. Ми можемо бути далеко географічно, але стоїмо пліч-о-пліч з вами. І ніколи не втрачайте цього з поля зору».

Начальник Управління з питань гуманітарного розмінування Міністерства економіки Дмитро Паньшин наголосив, що внесок жінок у цю справу є невід’ємною частиною продовольчої та національної безпеки: «Щодня, купуючи продукти у магазині, я розумію, що завдяки вашим зусиллям ці продукти вирощені на безпечній землі. Це внесок не лише у безпеку країни, а й у продовольчу безпеку України».

Він відзначив, що українки у розмінуванні виконують ті самі завдання, що й чоловіки, і роблять це з гідністю та високим професіоналізмом: «Ви займаєте ті самі посади, виконуєте такі самі складні завдання, що й чоловіки, і робите це з гідністю та професіоналізмом. Україна з-поміж світових лідерів у сфері розмінування, і ваша присутність цьому підтвердження».

Фотовиставка «Жінки в розмінуванні» це не лише мистецький проєкт, а й суспільне визнання того, що майбутнє без мін і снарядів виборюють і чоловіки, і жінки.

Кожна світлина демонструє історії відваги й сили: саперки, операторки механічного розмінування, медикині, операторки дронів, інструкторки з мінної безпеки. Вони ризикують життям, щоби врятувати інших, і показують приклад того, що справжня безпека це результат щоденної праці.

Виставка у Києві стала нагадуванням: війна залишає сліди, але саме люди, об’єднані спільною справою, повертають життя туди, де ще вчора були страх і небезпека.

Фотовиставка «Жінки в розмінуванні» триватиме в Національному музеї Тараса Шевченка з 27 серпня до 14 вересня включно.

Антоніна Ліннік

Світлини HALO Ukraine.