Підсумки П’ятого саміту Кримської платформи
24 вересня 2025 року, у Нью-Йорку, США, відбувся П'ятий саміт Кримської платформи, який зібрав значну кількість лідерів та високопосадовців. У заході взяли участь представники 54 країн та 7 міжнародних організацій, охоплюючи всі континенти та регіони світу.
Цьогорічний Саміт відбувся у межах Генеральної Асамблеї ООН у 80-ту річницю підписання Статуту ООН. Він став символом посилювальної підтримки принципів Статуту ООН, таких як суверенітет, територіальна цілісність і мирне врегулювання конфліктів. Саміт відзначився суттєвим розширенням представництва порівняно з попередніми роками, об’єднавши лідерів, високопосадовців та міжнародні організації з усього світу.
До участі в цьогорічному саміті долучились представники широкого кола країн, багатьох регіонів та міжнародних організацій. Зокрема, участь взяли представники Меджлісу кримськотатарського народу, а також посадовці Республіки Боснія і Герцеговина, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Португальської Республіки, Словацької Республіки, Республіки Словенія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Нідерланди, Князівства Андорра, Королівства Бельгія, Белізу, Республіки Болгарія, Кабо-Верде, Ірландії, Великого Герцогства Люксембург, Республіки Мальта, Республіки Турччина, Швеції, Японії та ще 34 країн.
Серед міжнародних організацій участь взяли представники ОБСЄ та інших 6 глобальних структур.
Особлива увага була приділена ролі Генеральної Асамблеї ООН у захисті суверенітету та територіальної цілісності держав, ухваленим нею резолюціям щодо протидії російській агресії, а також значенню цих документів для запобігання новим актам агресії у світі. Окремо обговорювались виклики безпеці у Чорноморському та Азовському регіонах, ситуація з правами людини в окупованому Криму та міжнародні зусилля для його деокупації.
За підсумками П’ятого саміту Міжнародної Кримської платформи 24 вересня була ухвалена Нью-Йоркська декларація, символічне значення якої підсилюється тим, що вона відбулася на полях Генеральної Асамблеї ООН у 80-ту річницю підписання Статуту ООН. Декларація підтверджує відданість держав принципам Статуту — повазі до суверенітету та територіальної цілісності, відмові від сили та мирному врегулюванню спорів, засвідчує незаконність будь-яких територіальних придбань через агресію та невизнання окупації і спроб анексії українських територій, включно з Кримом і містом Севастополем. Документ підкреслює порушення прав людини й міжнародного гуманітарного права на окупованих територіях, підтримує резолюції Генасамблеї ООН від 2014 року та заохочує активну участь у дипломатичних зусиллях і форматах координації, включно з Міжнародною Кримською платформою, для досягнення всеосяжного та тривалого миру в Україні.
Ознайомитися із Нью-Йоркською декларацією можна за посиланням — https://cutt.ly/arNOWj6k.
Міністр Закордонних Справ України Андрій Сибіга відкрив Саміт і підкреслив важливість міжнародної солідарності з Україною у протидії російській агресії. Він відзначив широку участь у саміті, що демонструє релевантність Кримської платформи та стійку відданість найфундаментальнішому принципу ООН — територіальній цілісності держав.
Міністр наголосив на значенні Нью-Йоркської декларації, ухваленої в рамках Генеральної Асамблеї ООН у 80-ту річницю підписання Статуту:
"Для України Статут ООН — не просто документ, а фундамент міжнародного права. Відновлення територіальної цілісності України — необхідна умова для відновлення авторитету Статуту. Міжнародне право має перемогти. Мир має бути відновлений і збережений. А це можливо лише через силу."
Андрій Сибіга підкреслив, що Україна не залишиться наодинці з агресором і що міжнародна спільнота має стати на захист правди та справедливості.
Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі на відкритті П’ятого саміту Кримської платформи наголосив на глобальній загрозі, яку становить російська окупація Криму, та на небезпеці бездіяльності міжнародної спільноти у відповідь на агресію. Він підкреслив, що окупація півострова створила небезпечний прецедент, показавши іншим потенційним агресорам легкість порушення суверенітету держави без негайних наслідків.
"Крим — це не просто шматок території. Для мільйонів українців — особливо для мешканців Криму — це дім, ідентичність і спосіб життя. Для Росії ж територіальна експансія стала звичкою, якої ніколи не буває досить. Ми повинні пам’ятати, що насправді означає Крим, і діяти так, щоб Росія була притягнута до відповідальності. Ми не забудемо. Ми не пробачимо."
Президент України наголосив на ключовій меті: не допустити нормалізації російської агресії. Людство не повинно дозволяти побудову світового порядку, у якому незаконна окупація стає нормою. Володимир Зеленський звернув увагу на небезпеку перетворення Криму на військову базу та на репресії мирних мешканців, зокрема кримських татар. Він подякував партнерам за солідарність і закликав зберігати санкційний режим доти, доки Росія не припинить війну і окупацію українських територій.
У своєму виступі на Саміті лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв наголосив, що звільнення Криму — питання виживання кримських татар через систематичні переслідування з боку окупаційної адміністрації. Він підкреслив, що Росія воює не лише проти України, а й проти всього цивілізованого світу.
"Інтереси деяких країн дозволяють їм ігнорувати моральні та етичні принципи міжнародного права."
Мустафа Джемілєв попередив, що будь-який нав’язаний Росією так званий "мирний договір" стане лише затишшям перед новою, ще кривавішою війною. Він закликав міжнародну спільноту залишатися непохитною у підтримці України та кримськотатарського народу.
Президент Республіки Боснії і Герцеговини Желько Комшич у своєму виступі підкреслив, що жодна держава не має права відбирати землю, вбивати цивільних або здійснювати етнічні чистки заради політичних чи комерційних цілей. Він наголосив на обов’язку всіх держав дотримуватися Статуту ООН і вирішувати конфлікти мирним шляхом.
"Не може бути ні щастя, ні благословення в тому, щоб відбирати землю у інших людей, вбивати цивільних, дітей, проводити етнічні чистки або геноцид заради будь-яких політичних цілей, національних інтересів або воєн за комерційну вигоду в будь-якій точці світу."
Желько Комшич відзначив Кримську платформу як приклад багатостороннього підходу, спрямованого на захист суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, включаючи Крим і Севастополь. Він рішуче відкинув будь-які спроби легітимізувати захоплення територій силою та закликав до стійкості, наголошуючи, що добра воля зрештою перемагає зло і руйнування.
Президент Естонської Республіки Алар Каріс виголошуючи промову на П’ятому саміті Кримської платформи визнав страждання людей, що живуть під окупацією, і наголосив на важливості незалежних ЗМІ та доступу до достовірної інформації на півострові. Він підкреслив важливість непохитності міжнародної спільноти у невизнанні цих дій:
"Доки Росія веде агресивну війну проти України, окупувавши одну п’яту її території та продовжуючи окупацію Криму, ми повинні залишатися непохитними у нашому невизнанні цього."
Алар Каріс звернув увагу на те, що вже 50 осіб в окупованому Криму були засуджені російським режимом лише за реалізацію права на свободу слова. Він підкреслив, що це спроба окупантів придушити вільні голоси та приховати правду про ситуацію на півострові.
Президент Латвійської Республіки Едгарс Рінкевичс у виступі наголосив, що війна проти України розпочалася не у 2022 році, а в 2014 році, коли Росія порушила міжнародне право, атакуючи територію, цілісність і незалежність України. Він підкреслив, що основна мета Кримської платформи — покласти край окупації Криму та нагадати всім, що Крим — це Україна.
"Саме тут у 2014 році почалася війна. Війна почалася не у 2022 році, вона почалася у 2014 році. Основна ідея Кримської платформи — нагадати всім, що Крим — це Україна."
Президент Латвії підтвердив непохитну підтримку Латвією України та наголосив, що країна не визнає спроб анексії Криму, Севастополя чи будь-яких інших українських територій. Він звернув увагу на історичний досвід Латвії та інших балтійських країн, які відновили свій суверенітет після десятиліть російської окупації, підкреслюючи, що Україна не повинна чекати так довго для відновлення своєї територіальної цілісності.
Президент Литви Ґітанас Наусєда у виступі наголосив, що зараз не час послаблювати санкції проти Росії, адже слабка міжнародна реакція на окупацію Криму у 2014 році сприяла повномасштабному вторгненню Росії в 2022 році.
Він підкреслив, що мешканці Криму, зокрема кримські татари, зазнають свавільних арештів, політичних переслідувань, примусового витіснення української ідентичності та заборони мови. Він також звернув увагу на випадки катувань, сексуального насильства та обмеження доступу до медичної допомоги для полонених.
"Підтримка України означає захист основних принципів Статуту ООН. Литва закликає до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних громадян та закликає міжнародну спільноту забезпечити, щоб їхні голоси були почуті."
Ґітанас Науседа наголосив на важливості підтримки кримських татар та відновлення територіальної цілісності України як ключового кроку для збереження міжнародного права та стабільності в Європі.
Президент Португальської Республіки Марселу Ребелу де Соуза у виступі на П’ятому саміті Кримської платформи категорично засудив окупацію Криму та повністю підтримав суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України. Він підкреслив, що будь-яке захоплення території силою не може бути визнане легітимним.
"Ми рішуче засуджуємо окупацію і повністю підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ми категорично не визнаємо будь-яке захоплення території силою."
Він наголосив, що окупація Криму у 2014 році стала початком російської агресії та зневагою до міжнародного права, Статуту ООН і резолюцій Генасамблеї. Він засудив незаконну депортацію українських дітей, шкоду довкіллю через мілітаризацію Криму, Азовського та Чорного морів, і закликав до забезпечення повернення затриманих осіб, дотримання гуманітарного права та створення надійних гуманітарних коридорів.
Ребелу де Соуза підтримав військову допомогу Україні та санкції проти Росії, підкресливши, що Португалія завжди стоїть на боці України та її народу.
Президент Словацької Республіки Петер Пеллегріні у виступі наголосив, що Статут ООН не створювався "а-ля карт", щоб дотримуватися лише зручних принципів і ігнорувати інші.
"Світ без правил, де насильство та сила визначають долю інших, — неприйнятний."
Він заявив, що його країна не приймає порушень міжнародного права чи насильницьких змін кордонів. Він підкреслив, що Кримська платформа — не лише міжнародний форум, а й символ солідарності: вона демонструє українському народу, що вони не забуті, та всьому світу — що міжнародне право має значення навіть перед обличчям агресії.
Президентка Республіки Словенія Наташа Пірц Мусар у виступі засудила дії Російської Федерації та наголосила на необхідності негайного, повного і беззастережного виведення російських військ з території України.
"Будь-яке територіальне надбання, досягнуте шляхом загрози чи застосування сили, не може бути визнане законним."
Вона звернула увагу на важливість дотримання резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, ухвалених з 2014 року, які відкидають будь-які спроби легітимізувати примусові зміни кордонів. Вона наголосила, що Нью-Йоркська декларація стала символом відданості міжнародному правопорядку і верховенству права.
Спадковий принц Князівства Ліхтенштейн проявив підтримку України на П`ятому Саміті Кримської Платформи. Він підкреслив, що територіальна цілісність України є непорушною.
"Ліхтенштейн засуджує окупацію Криму та інших територій України. Ми не будемо визнавати та приймати ці спроби незаконної анексії. Територіальна цілісність України не може ставитися під сумнів."
Принц Алоїз наголосив на важливості постійної підтримки України для забезпечення тривалого миру відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН. Він закликав до дотримання верховенства права та виконання принципів застосування сили, закріплених у Статуті ООН, і підкреслив відповідальність Росії за політичні злочини.
Прем’єр-Міністр Королівства Нідерланди Дік Схоф у виступі на П’ятому саміті Кримської платформи наголосив, що відновлення свободи та незалежності України можливе лише завдяки рішучим діям міжнародної спільноти. Він підкреслив важливість відновлення прав людини, верховенства права та демократії для народу України, що живе під російською окупацією.
"Одного дня всі українці зможуть знову відзначити свою свободу та незалежність у мирних умовах. Але це залежить від нас усіх, щоб зробити усе можливе, аби зупинити російську війну і запевнити, що Росія ніколи не буде шанована."
Він висловив шану українцям, які мужньо борються за перемогу, та запевнив у постійній підтримці України до встановлення стабільного і довготривалого миру.
Прем’єр-міністр Князівства Андорра Шав’єр Еспот Самора у виступі підкреслив, що Андорра продовжуватиме підтримувати Україну та співпрацювати з міжнародною спільнотою для забезпечення відповідальності, справедливості та миру.
"Боротьба України — це захист спільних цінностей, які нас об’єднують як міжнародну спільноту."
Він наголосив, що після понад 1300 днів повномасштабного вторгнення війна має завершитися. Він закликав міжнародну спільноту залишатися єдиною та рішучою у засудженні агресії Росії, підкресливши, що ця війна є нападом не лише на український народ, але й на права людини та міжнародне право.
Прем’єр-міністр Королівства Бельгія Барт де Вевер у виступі наголосив, що війна в Україні — це спільна боротьба за захист суверенітету та територіальної цілісності країни, починаючи з першого регіону, який став жертвою сучасного російського експансіонізму — Криму.
"Ми маємо не забувати, що війна в Україні — це наша спільна боротьба за захист суверенітету та територіальної цілісності України, яка також включає боротьбу за перший регіон країни, який став жертвою сучасного російського експансіонізму — Крим."
Він підкреслив, що переслідування політичних в’язнів у Криму та порушення прав кримськотатарського народу тривають. Він висловив вдячність за участь у Кримській платформі та підтвердив принципову позицію Бельгії, що Крим є невіддільною частиною України.
Прем’єр-Міністр Белізу Хуан Антоніо Брісеньо у виступі на П’ятому саміті Кримської платформи підкреслив важливість дотримання принципів суверенітету, територіальної цілісності та мирного врегулювання суперечок.
"Крим має бути там, де він належить за правом — в Україні, і міжнародна спільнота має дотримуватися принципів суверенітету, територіальної цілісності та мирного врегулювання суперечок."
Він звернув увагу на роль малих держав у підтримці одна одної та забезпеченні дотримання основоположних принципів міжнародного права в умовах нестабільного міжнародного клімату.
Прем'єр-міністр Республіки Болгарія Росен Желязков у виступі засудив триваючу окупацію як відверте порушення міжнародного права, включно зі Статутом ООН та принципами європейської безпеки.
"Ми хочемо бачити Крим місцем відпочинку, а не війни."
Він підкреслив, що Болгарія ніколи не визнає спроби Росії легітимізувати окупацію Криму та Севастополя, а також встановлення контролю над іншими частинами України. Прем’єр-міністр підтримав міжнародні переговори та наголосив на необхідності справедливого завершення війни, що включає надійні гарантії безпеки для України та відновлення її територіальної цілісності.
Прем’єр-міністр Кабо-Верде Уліссеш Коррейя-е-Сілва у виступі на П’ятому саміті Кримської платформи підкреслив важливість дотримання територіальної цілісності:
"Дотримання територіальної цілісності — це фундаментальний принцип мирних стосунків між державами, відповідно до міжнародного миру та безпеки."
Він зазначив, що уряд його країни мав чітку позицію щодо російсько-української війни ще з січня 2022 року і вона залишилася незмінною. Кабо-Верде, за його словами, ставиться із повагою до міжнародного права, яке є однаковим для всіх держав, і рішуче підтримує Україну в її боротьбі за територіальну цілісність.
Тішек Ірландії Мікхол Мартін у виступі на П’ятому саміті Кримської платформи підкреслив, що російські злосини в окупованому Криму повинні бути рішуче засуджені:
"Російські спроби змінити демографічний склад півострова, її напад на українську мову, культуру та ідентичність, а також жорстоке придушення кримськотатарської громади повинні бути рішуче засуджені."
Він нагадав, що агресія Росії почалася з незаконної окупації Криму у 2014 році і переросла у повномасштабну війну у 2022 році. Він підтвердив незмінну підтримку Ірландією суверенітету та територіальної цілісності України, підкресливши, що справедливість має залишатися основою будь-якого тривалого миру.
Прем’єр-міністр Люксембургу представив позицію країни на П’ятому саміті Кримської платформи, у якій підкреслив, що одинадцять років окупації Криму Росією — це одинадцять років утисків, системних порушень прав людини та страждань, що є прямим порушенням принципів міжнародного права: суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів.
"Це є і залишається прямим порушенням принципів, на яких базується наш світ."
Він наголосив на важливості засудження агресії Росії та використання майданчиків на кшталт ООН для привернення уваги до страждань окупованих народів і притягнення Росії до відповідальності. Він підкреслив, що кордони суверенної держави не можна змінювати силою, і запевнив, що Люксембург продовжить підтримувати Україну до відновлення миру та територіальної цілісності.
Прем’єр-міністр Республіки Мальта у виступі на П'ятому Саміті Кримської платформи наголосив, що відновлення територіальної цілісності України стане вирішальним кроком для встановлення всеосяжної справедливості та тривалого миру.
"Відновлення територіальної цілісності України буде вирішальним кроком для відновлення всеосяжної справедливості та тривалого миру в Україні."
Він підкреслив підтримку громадянам України, які перебувають під російською окупацією. Він звернув увагу на незаконне нав’язування російського громадянства мешканцям Криму, стирання української та кримськотатарської ідентичності, зміну демографічного складу, заборону мови та культури, а також мілітаризацію півострова. Абела запевнив, що Мальта разом з ЄС продовжить підтримувати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України у межах її міжнародно визнаних кордонів.
Міністр національної оборони Туреччини Яшар Гюлер у виступі на П’ятому саміті Кримської платформи підкреслив, що права кримських татар є не лише питанням зовнішньої політики, а й історичним та моральним обов’язком. Туреччина продовжуватиме посилювати їхній голос, захищати права та гарантувати свободу й гідність корінного народу.
"Права кримських татар для нас — це не лише питання зовнішньої політики, але й історичний і моральний обов’язок. Ми й надалі будемо невтомно працювати, щоб посилювати їхній голос, захищати їхні права та гарантувати їхню свободу й гідність."
Він наголосив, що кримські татари є невіддільною частиною України. Туреччина ніколи не визнавала і не визнає окупацію Криму, вважаючи її грубим порушенням міжнародного права. З 2014 року Туреччина систематично підтримує Україну, а Кримська платформа продовжуватиме працювати заради спільної мети — визволення півострова та утвердження незалежної, процвітаючої та суверенної України.
Діюча голова ОБСЄ, Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у виступі наголосила на непорушності територіальної цілісності України та підкреслила, що Крим належить Україні. Вона засудила імперіалістичні дії та висловила підтримку Україні та її народу.
"Сьогодні ми ще раз наголошуємо: Крим — це Україна. Територіальна цілісність України має бути відновлена. У 21 столітті немає місця імперіалізму. Ми залишаємося непохитними у нашій підтримці України та її народу."
Вона зазначила, що організація зробила значний внесок у документування порушень міжнародного права Росією, зокрема депортації дітей, безпідставних затримань цивільних та жорстокого поводження з військовополоненими. Валтонен наголосила на тривалій окупації Криму, необхідності відновлення справедливості, міжнародного права та припинення грубих порушень прав людини щодо українців і кримських татар.
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер-Стенергард у виступі на П’ятому саміті Кримської платформи Марія Мальмер-Стенергард підкреслила, що Росія не проявляє жодного інтересу до миру, про що свідчать постійні атаки на цивільних. Вона наголосила на необхідності посилювати тиск на Росію та підтримувати Україну у її законному прагненні до справедливого та тривалого миру.
Міністр закордонних справ Японії Такеші Іваї у виступі передав позицію прем'єр-міністра Японії Ісіби Шігеру щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, включно з Кримом. Він наголосив на рішучій позиції Токіо у протидії російській агресії та нагадав про додаткові санкції проти Росії, оголошені 12 вересня.
"Японія підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, включаючи Крим."
Міністр підкреслив, що Японія продовжуватиме разом із міжнародною спільнотою непохитно підтримувати Україну, прагнучи до припинення вогню та справедливого й тривалого миру. Він також зазначив, що допомога Україні включатиме відновлення та реконструкцію через державно-приватні партнерства та зміцнення економічної ситуації країни.
Щиро дякуємо всім учасникам П’ятого саміту Кримської платформи — лідерам, прем’єр-міністрам, міністрам закордонних справ, парламентарям і дипломатам, які продовжують стояти разом з Україною та не дозволяють забути про Крим. Їхня відданість підтверджує, що свобода, міжнародне право і права кримськотатарського народу сильніші за будь-яку агресію, а спільні зусилля спрямовані на відновлення справедливості та міжнародного правопорядку.