УЗБЕКИСТАН ВИЗНАНО ПЕРШОЮ ТЕРИТОРІЄЮ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ КАМ’ЯНОЇ ДОБИ

Як відомо, Обі-Рахмат — головна пам’ятка середнього палеоліту в Центральній Азії, розташована на території Узбекистану. Це багатошарова стоянка давніх мисливців, вік культурних шарів якої оцінюється у 40–80 тисяч років, а потужність сягає 10 метрів.

 

Учені Національного центру археології Академії наук Республіки Узбекистан протягом багатьох років ведуть розкопки у печері кам’яної доби Обі-Рахмат. Згодом дослідження в цій печері було продовжено у співпраці з російськими археологами. Кам’яні артефакти, вилучені з печери Обі-Рахмат упродовж багатьох років, були повторно проаналізовані у 2024 році вченими Національного центру археології Академії наук Республіки Узбекистан спільно з французькими та російськими археологами. Серед знахідок із каменю було виявлено невеликі трикутні предмети, схожі на наконечники стріл, випущених із лука.

Порівняння цих кам’яних виробів із предметами, знайденими в інших частинах світу, показало, що це дійсно наконечники стріл. Найважливіше полягає в тому, що найдавніші подібні вироби, знайдені в інших місцях, були виготовлені на 25 тисяч років пізніше, ніж ті, що походять з Обі-Рахмат. Таким чином, сьогодні світові науковці підтверджують і визнають, що перші в історії людства лук і стріли були створені близько 80 тисяч років тому й виявлені археологами на території Узбекистану.

Результати цього дослідження були опубліковані в журналі PLOS One, і вчені дійшли висновку, що це не що інше, як наконечники стріл віком близько 80 тисяч років. Такий висновок базується на слідах зношення на поверхні кам’яних трикутників, їхній формі та інших характеристиках. До цього часу вважалося, що лук і стріли з’явилися в Євразії лише в епоху пізнього кам’яного віку (40–12 тисяч років тому), тоді як в Африці сучасна людина користувалася ними ще в середньому палеоліті (70–80 тисяч років тому), і подібні знахідки вважалися характерними виключно для давніх народів Африки.

Однак новий аналіз артефактів зі стоянки Обі-Рахмат, розташованої у західних передгір’ях Тянь-Шаню на північному сході Узбекистану, змінює ці уявлення.

Це одне з найдавніших свідчень дистанційного (безконтактного) полювання за межами Африки. Інші стародавні сліди використання лука й стріл були виявлені кілька років тому на стоянці Мандран у долині Рони у Франції.

Джерело

Спільний проєкт Посольства Узбекистану в Україні та Часопису