МІСЦЕВИЙ РУХ ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПІДТРИМАНИЙ МІЖНАРОДНИМИ АРХІТЕКТОРАМИ, НАБИРАЄ ОБЕРТІВ У СТОЛИЦІ УЗБЕКИСТАНУ

Американське спеціалізоване видання The Architect's Newspaper опублікувало статтю, присвячену сучасному модернізму в архітектурі Ташкента, а також зусиллям зі збереження архітектурної спадщини столиці.

 

Кінематографічна та архітектурна історії Ташкента нерозривно пов’язані. Обидві відображають важливу геополітичну роль міста й інтернаціоналістський дух, що колись панував на його вулицях, породжуючи видатні твори мистецтва — як на екрані, так і поза ним. Сьогодні ця авангардна спадщина знову опинилася в центрі уваги архітекторів, художників та істориків.

Сучасний модернізм Ташкента стане головною темою павільйону Узбекистану на Венеційській архітектурній бієнале 2025 року. Експозиція представить культові модерністські споруди Ташкента, зокрема Інститут сонячних матеріалів (відомий як Геліокомплекс), де у 2023 році відбувся легендарний Boiler Room сет Джозефа Томарі. Це одна з двох найбільших сонячних печей у світі.

Після землетрусу 1966 року в Ташкенті розпочався будівельний бум. Новий генеральний план 1967 року прагнув створити соціалістичну утопію. Архітектурна спадщина того часу, включаючи Будинок кіно (знесений у 2018 році), стала об'єктом уваги Фонду мистецтв і культури Узбекистану (ACDF), який сьогодні ініціює проєкти зі збереження.

Ташкент став місцем симпозіумів та міжнародних ініціатив: від обговорень за участі Рема Колгаса та Лукаша Станека до подання заявки до ЮНЕСКО на включення 21 будівлі до списку Світової спадщини.

Серед заявлених об’єктів — експериментальний житловий комплекс «Жемчуг», готель «Узбекистан», базар Чорсу, станція метро «Проспект Космонавтів», Панорамний кінотеатр та Геліокомплекс.

На тлі активної урбанізації й тиску на нерухомість, спричиненого проєктами на кшталт «Новий Шовковий шлях», зберігається напружений баланс між новим будівництвом і захистом історичного середовища.

Попри виклики, прагнення зберегти модерністську спадщину стає частиною національної культурної стратегії та самосвідомості.

Із повним текстом статті та ілюстраціями архітектурних пам’яток можна ознайомитися за посиланням.

За інформацією Посольства Узбекистану в Україні