Ми зможемо забезпечити якісно новий рівень роботи Бюро в інтересах держави та суспільства

 

 

1. Пане Ковчі, Ви берете участь у конкурсі на посаду голови БЕБ. Що мотивувало Вас подати свою кандидатуру?

Причин моєї участі в конкурсі на посаду директора Бюро економічної безпеки України є кілька, проте зупинюся на головних.

Йдеться не просто про подання кандидатури – я репрезентую цілісну візію, бачення того, відповідно до якої моделі потрібно будувати подальшу діяльність Бюро як правоохоронного органу з потужною аналітичною складовою.

Переконаний, ця візія є максимально близькою до тієї, яку автори закладали в ідею створення цього органу під час розроблення та ухвалення Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» у 2021 році.

Понад 15 років професійного життя я присвятив розвитку органів досудового розслідування, удосконаленню практик захисту економічних інтересів держави. Я безпосередньо брав участь у напрацюванні ефективних методик розслідування економічних злочинів, забезпеченні високих стандартів доведення у провадженнях, зокрема щодо ухилення від сплати податків.

З огляду на зазначене, мені особливо прикро спостерігати в діяльності сучасного БЕБ за ситуацією, за якої напрацьований позитивний досвід втрачено, стандарти досудового розслідування знівельовано.

Таке становище має цілком конкретні негативні наслідки.

По-перше, держава зазнає суттєвих репутаційних і економічних втрат через неефективність і корупціогенність нинішніх правозастосовних практик.

По-друге, через тиск на бізнес і формалізм у розслідуваннях зруйновано довіру до самої ідеї реформи. Йдеться про численні випадки безпідставного та протиправного тиску на бізнес, під час яких із надуманих причин відбувалася реєстрація кримінального провадження щодо певної бізнес-структури, проводили обшуки, вилучення документів і майна, на них накладали арешт, після чого спливав місяць за місяцем, однак жодного рішення за результатами досудового розслідування так і не було ухвалено.

По-третє, в Бюро фактично не було впроваджено системної аналітики, що призвело до використання навіть аналітичних продуктів як інструментів протиправного тиску на бізнес.

Ситуація із кадровою доброчесністю також критична: спочатку два комітети на спільному засіданні, а потім і Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України надали негативну оцінку непрозорій політиці добору кадрів до БЕБ, практиці призначення переможця конкурсу з одночасним його переведенням на іншу посаду та призначенням на цю ж посаду іншого учасника конкурсу, неврахування при цьому позиції Ради громадського контролю при БЕБ, відсутності результатів роботи щодо протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів тощо.

Бюро де-факто продовжувало функціонувати в логіці нереформованої податкової міліції з усіма притаманними їй негативними тенденціями. Це суперечило очікуванням суспільства та концепції нового правоохоронного органу у сфері економічної безпеки.

Оскільки положення не покращувалося, у червні 2024 року Верховна Рада України шляхом ухвалення відповідного законопроєкту започаткувала процес перезавантаження БЕБ.

Змінити ситуацію можна лише через глибоку трансформацію Бюро за всіма напрямами його діяльності. Мені вдалося сформувати команду висококваліфікованих фахівців, мотивованих створити сучасний, ефективний і прозорий правоохоронний орган. Наш підхід ґрунтується на впровадженні стратегічного менеджменту, ключовим інструментом якого є ризик-орієнтований підхід, чітко передбачений у профільному законі.

Впевнений, що лише командна робота дасть змогу виконати масштабне завдання з реформування Бюро. Разом ми виробили спільне бачення: БЕБ має працювати за принципами суворого дотримання законності, прозорості, відкритої взаємодії з бізнесом і громадянським суспільством, нульової толерантності до корупції, пріоритету захисту добросовісного бізнесу та реальної ефективності.

У разі мого призначення ключові члени команди реалізовуватимуть це бачення на керівних посадах у складі керівництва БЕБ. Ми зможемо забезпечити якісно новий рівень роботи Бюро в інтересах держави та суспільства, імплементувавши кращі міжнародні практики сучасної правоохоронної моделі.

 

2. Як Ваш професійний досвід допоможе в реформуванні БЕБ?

 Мій досвід у слідчих підрозділах – це потужний професійний бекграунд, абсолютно необхідний для ефективної роботи на посаді директора органу досудового розслідування.

У минулому я особисто розслідував або як керівник організовував розслідування сотень кримінальних проваджень про ухилення від сплати податків, і не менше 90 % таких проваджень було розслідувано та скеровано до суду.

Відповідно не більше 10 % кримінальних проваджень було закрито на етапі досудового розслідування через те, що слідчий за результатами розслідування дійшов висновку про відсутність складу злочину.

Такі рішення ухвалювали під суворим процесуальним наглядом прокуратури, яка не спрямовувала до суду кримінальну справу, допоки не була переконана в наявності достатніх доказів для доведення вини особи в суді, і навпаки – не давала змоги закрити провадження у зворотному випадку.

Такий високий показник спрямування до суду справ забезпечено тим, що слідчі відмовляли в порушенні кримінальних проваджень у всіх тих випадках, де ще до початку розслідування вбачалася відсутність перспективи направити справу до суду.

Якщо з матеріалів дослідчої перевірки чітко не проглядався склад злочину, таку справу не порушували, слідчі бізнес не турбували, обшуки, вилучення документів, допити не проводили, арешти на рахунки та майно не накладали.

Тобто мала місце ситуація, протилежна до тієї, яку ми, на жаль, маємо сьогодні в практиці Бюро економічної безпеки.

Крім того, було встановлено суворі стандарти та вимоги, яких необхідно було дотримати слідчому для того, щоби була можливість спрямувати до суду справу. До прикладу, факт ухилення від сплати податків мав бути детально описаний в акті перевірки, проведеної податковою службою. За результатами перевірки мало бути ухвалено податкове повідомлення-рішення про донарахування податків і застосування штрафних санкцій за їхню несвоєчасну сплату. Таке повідомлення-рішення платники податків оскаржували у податковому органі вищого рівня або суді.

Про жодне спрямування кримінальної справи до суду не йшлося, якщо повідомлення-рішення виявлялося скасованим, оскільки це означало, що у платника податків немає невиконаних податкових зобов’язань перед державою.

Ще одна обов’язкова умова спрямування справи до суду – сума податків, від сплати яких платник умисно ухилився, мала бути підтвердженою висновком судово-бухгалтерської експертизи. Якщо з якихось причин суму не підтверджено експертизою, справу закривали.

Дотримання високих стандартів досудового розслідування – це якраз про захист законних інтересів бізнесу.

На жаль, у сучасному БЕБ ці стандарти та вимоги певною мірою нівельовано, панує політика вільної реєстрації будь-яких кримінальних проваджень, що розв’язує руки детективам та надає їм необґрунтовано широке коло повноважень – розслідувати кримінальні провадження щодо будь-якого бізнесу і з будь-яких, реально існуючих чи вигаданих підстав.

З-поміж усього іншого, маю намір кардинально змінити цю ситуацію, змінити власне формат стосунків влади та бізнесу, в якому Бюро займатиметься лише реальними схемами ухилення від сплати податків, схемами розкрадання бюджетних коштів, тобто тими схемами, за яких економіці держави завдають найбільшої шкоди; зосереджуватиме ресурси та зусилля на зниженні можливостей організованої економічної злочинності, проактивно впливаючи на кримінальну складову тіньової економіки, водночас із мінімізацією негативного впливу на діяльність легального бізнесу та унеможливлення зловживань працівниками БЕБ.

Майбутня реформа БЕБ – це шанс створити дійсно ефективний правоохоронний орган в Україні, що стане суттєвим кроком на шляху до побудови сучасної європейської держави.

 

3. Ви є прибічником ризик-орієнтованого підходу. Розкажіть, будь ласка, як саме Ви плануєте змінити діяльність БЕБ, і що на практиці означатиме ризик-орієнтований підхід до справ?

 Ризик-орієнтований підхід – це певна новела для українських правоохоронних органів і водночас це звична, навіть базова управлінська практика за кордоном. У більшості цивілізованих країн управління ризиками є основою ухвалення рішень у сфері безпеки, фінансів, антикорупційної політики тощо.

Сутність цього підходу полягає в тому, що жодне управлінське рішення не повинні ухвалювати на підставі суб’єктивних уявлень чи упереджень керівника.

По-перше, це інструмент стратегічного менеджменту. Оцінювання ризиків формує чітке уявлення керівництва щодо пріоритетності з-поміж широкого спектра загроз економічної безпеки держави, вразливості системи економічної безпеки в державі та інституційної спроможності суб’єктів безпеки, зокрема і БЕБ.

Комплексне поєднання цих складових дає можливість з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки негативних процесів, які відбуваються в економіці, та сформувати обґрунтовану внутрішню політику Бюро. Наслідком проактивної діяльності Бюро має стати зниження ризиків поширення використання кримінальних практик, а відтак – нормалізація економічних відносин в країні.

По-друге, це означає, що в діяльності БЕБ пріоритети розставляють не випадково, а відповідно до рівня загрози економічній безпеці держави. Виявляючи системні ознаки вчинення злочинів і формалізуючи їх у критерії ризиків, аналітики чітко орієнтують діяльність детективів на активність суб’єктів, які свій бізнес розбудовують на наданні кримінальних послуг в економічних відносинах, переважно у формах організованої злочинності, використовуючи корупційні зв’язки, тіньові схеми та низку можливостей, характерних для організованої злочинності.

Це лише два аспекти широкого спектра можливостей ризик-орієнтованого підходу в правоохоронній діяльності.

Необхідно підкреслити: впровадження ризик-орієнтованого підходу в діяльності БЕБ не є моєю ініціативою як кандидата. Це чітка вимога Закону. Стаття 12 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» прямо визначає: діяльність Бюро має базуватися на ризик-орієнтованому підході. Тому моєю метою є дотримання вимог Закону через зміну власне моделі діяльності Бюро.

 

4. Яку роль у Вашій стратегії відіграватиме міжнародна співпраця? З якими країнами та організаціями плануєте розвивати партнерство?

Міжнародне співробітництво є одним із ключових напрямів діяльності Бюро, в якому передбачено два основні вектори: багатостороння співпраця та двостороннє співробітництво з правоохоронними органами країн-партнерок.

У межах багатостороннього формату плануємо активну взаємодію з авторитетними структурами такими, як Interpol, Europol, мережа CARIN, Європейське управління з питань боротьби з шахрайством (OLAF), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також за профільними проєктами Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC), які займаються протидією фінансовим злочинам і відмиванню коштів.

Паралельно розвиватимемо двосторонню співпрацю з колегами з аналогічних інституцій інших країн, зокрема з держав Європейського Союзу, США, Канади, Великої Британії та інших партнерів. Плануємо ініціювати підготовку міжвідомчих угод про співробітництво, створити умови для регулярного обміну аналітичною інформацією щодо шахрайства з податками, фінансування організованої злочинності та відмивання коштів.

Крім того, орієнтуємося на використання кращих європейських і ОЕСР-методологій для протидії таким злочинам. Окремо працюватимемо над створенням спільної платформи для координації дій Бюро з міжнародними фінансовими розвідками, що дасть змогу підвищити ефективність нашої роботи у глобальному безпековому просторі.

 

5. Чи бачите Ви можливості залучення міжнародних експертів та спеціалістів до роботи БЕБ? Якщо так, то за якими напрямами?

Маю намір створити при директорі Бюро групу радників, до якої ми запросимо авторитетних міжнародних експертів із глибокими знаннями та успішним досвідом у сфері боротьби з економічними злочинами у їхніх країнах.

Це буде команда з 4-5 осіб із таких країн, як Велика Британія, Італія, Нідерланди та США. Які саме напрями охоплюватимуть ці радники та хто саме увійде до складу групи – відомості про це я оприлюдню одразу після досягнення відповідних домовленостей.

Упевнений, що саме такий формат співпраці дасть змогу ефективно імплементувати кращі світові практики в діяльність Бюро економічної безпеки.

 

6. Які іноземні моделі боротьби з економічною злочинністю, на Вашу думку, можна ефективно застосувати в Україні?

Наша команда є палким прихильником Intelligence-Led Policing (ILP) – моделі правоохоронної «поліцейської діяльності, керованої аналітичною розвідкою», яку вже десятиліттями ефективно застосовують у західних країнах.

Сутність цієї моделі полягає в тому, що основою для ухвалення управлінських рішень та оперативних дій є попередній глибокий аналітичний процес. Вона дає змогу концентрувати зусилля правоохоронних органів на найбільш значущих загрозах, замість витрачання ресурсів на другорядні чи випадкові справи.

Водночас треба сказати, що в розвинених країнах із сучасними правоохоронними та безпековими системами процес удосконалення моделі, яку використовують правоохоронні органи, є постійним і характеризується певними інноваціями, зокрема, щодо використання ІТ-технологій і новітніх аналітичних методів.

Проте ключовими залишаються питання ефективності та проактивності правоохоронної діяльності, запобігання злочинності, зниження ризику проявів антисуспільної поведінки, дотримання фундаментальних цінностей демократичного суспільства.

 

7. Як Ви плануєте посилювати міжнародний обмін інформацією щодо фінансових злочинів? Чи є наміри інтегрувати БЕБ у глобальні аналітичні платформи?

Ми не лише активно інтегруватимемося в глобальні процеси боротьби з організованою економічною злочинністю, але й направлятимемо наших співробітників до західних партнерів на навчання, для обміну досвідом, підвищення рівня знань і кваліфікації. Надзвичайно важливо вивчати та впроваджувати в практику зарубіжний досвід тих розвинених країн світу, які базують свою діяльність на цінностях демократичного суспільства.

З огляду на новаторство БЕБ щодо моделі, організації та розбудови аналітичної розвідки, ключовими є методологічні засади, зокрема методологія Europol щодо оцінювання загроз організованої злочинності SOCTA та досвід європейських країн щодо реалізації відповідної правоохоронної політики, зорієнтованої на позитивні наслідки такої діяльності.

 

8. Ви пропонуєте запровадити інститут доброякісного нехтування меншою проблемою заради розв’язання більшої? Давайте зупинимося на прикладах нинішніх резонансних справ. Які проблеми з них Ви вважаєте меншими, а які такими, заради яких можна поступитися?

Потрібно пояснити: я не пропоную створювати якийсь окремий правовий інститут доброякісного нехтування. Йдеться про сутність ризик-орієнтованого підходу, закладеного в Законі України «Про Бюро економічної безпеки України». Цей підхід є принципом свідомого управління пріоритетами: ми не відмовляємося від реагування на правопорушення, але концентруємо зусилля там, де шкода для держави є системною та масштабною.

Доброякісне нехтування – це не про компроміс із законом. Це про відповідальне ставлення до використання наших оперативних і детективних спроможностей і аналітичного потенціалу. Це про чітке розуміння мети БЕБ як органу, який повинен боротися не з дрібними симптомами, а з глибинними загрозами економічній безпеці.

Наведу приклад. Маємо факт: особа торгує нелегальними сигаретами. Формально це правопорушення, і його можна довести в суді. Але чи змінить це криміногенну ситуацію загалом? Ні, бо реальна загроза – не ця особа, а організатори схеми, які керують нелегальним виробництвом, контролюють обіг, відмивають кошти через підставні компанії та ховають прибутки в офшорах.

Тому правильним управлінським рішенням буде зосередитися на тому, хто стоїть за багатомільярдними потоками контрафакту, а не витрачати ресурси на дрібну ланку, яку легко замінити. Саме це і є доброякісним нехтуванням: усвідомлений вибір на користь більш значущої цілі.

Таке фокусування – не уникнення відповідальності, а виконання нашої функції по суті. БЕБ створювали як аналітико-правоохоронний орган нового типу, який має мислити системно та діяти стратегічно. Ми не можемо втрачати час і сили на те, що не впливає суттєво на економічну безпеку держави.

Доброякісне нехтування – це не новація, а практична реалізація ризик-орієнтованого підходу, передбаченого законом. І саме в такій моделі БЕБ може бути дієвим і результативним.

 

9. Багато міжнародних партнерів України наголошують на важливості прозорості у боротьбі з корупцією. Як Ви плануєте забезпечити відкритість роботи БЕБ на міжнародному рівні?

Діяльність Бюро буде настільки відкритою та прозорою, наскільки це фізично можливо і наскільки це не суперечить вимогам закону.

Опублікуємо всі нормативно-правові акти, накази та розпорядження Бюро, окрім заборонених до оприлюднення.

Забезпечимо прозорість і суворе дотримання законності під час проведення атестації особового складу та конкурсів на вакантні посади, активно залучатимемо до цього процесу Раду громадського контролю при БЕБ, представників медіа, а також іноземних експертів.

Маю намір ініціювати проведення внутрішнього аудиту діяльності Бюро за останні чотири роки, а також сприятиму організації зовнішнього незалежного аудиту за участю представників країн-партнерок України.

 

10. Які першочергові кроки Ви плануєте здійснити для підвищення довіри міжнародних інвесторів до економічної безпеки України?

 Питання створення безпечного інвестиційного клімату – це пріоритет № 1 для Бюро. На жаль, інвестиційне середовище в Україні тривалий час залишалося нестабільним і вразливим до політичних ризиків. Системні проблеми – корупція, неефективність правосуддя та непередбачуваність регуляторного середовища – об’єктивно відлякували міжнародних інвесторів.

Саме тому маю намір, перебуваючи на посаді директора Бюро, особисто контролювати цю ділянку роботи, не делегуючи її жодному з заступників. Це не питання іміджу – це питання національної безпеки. Ми не маємо права втратити ще одне десятиліття через недовіру до державних інституцій.

Бюро розпочне системну роботу над впровадженням інструментів, які дадуть інвестору відчуття реального захисту. Зокрема, йдеться про оперативне інформування щодо ризиків співпраці з фіктивними або проблемними економічними агентами; аналітичну підтримку з аналізом практик ведення бізнесу, що мають ознаки корупційності або створюють загрози; реагування на запити інвесторів щодо проявів тіньового тиску чи шахрайства; створення у партнерстві з бізнес-асоціаціями «білого списку» добросовісних контрагентів; а також розроблення стандартів ділової доброчесності та реалізацію спільних профілактичних ініціатив. Ми не будуємо чергову «силову структуру», ми створюємо інституцію довіри, яка діє поруч із бізнесом у складному, але перспективному середовищі.

Наразі неможливо передбачити усі вірогідні ситуації у взаєминах між бізнесом і Бюро, але вже сьогодні ми плануємо закласти фундамент, який визначатиме ці взаємини в майбутньому, – це дотримання чітких, прозорих і передбачуваних правил.

Бюро має бути не джерелом невизначеності, а інституційним гарантом стабільних і зрозумілих умов ведення бізнесу. Ми повинні керуватися принципами законності, прагнути до балансу інтересів держави та бізнесу й демонструвати систему цінностей, яку сповідуємо – співпраця на основі довіри, а не страху.

 

 

11. Як Ви оцінюєте рівень співпраці України з міжнародними правоохоронними органами (Interpol, Europol, FATF) у сфері боротьби з фінансовими злочинами? Що потрібно покращити?

Про реальний рівень співпраці України з міжнародними правоохоронними органами у сфері боротьби з фінансовими злочинами можна судити за відносно скромними результатами такої діяльності вітчизняних правоохоронних органів.

Напрями покращення співпраці містять навчання персоналу, зокрема за кордоном, впровадження кращих світових практик до аналітичної та правоохоронної діяльності Бюро, налагодження оперативного обміну інформацією з міжнародними правоохоронними органами, формування культури відкритості та діалогу.

12. Які ініціативи Ви пропонуватимете для підвищення ефективності міжнародних санкцій щодо порушників економічної безпеки України?

Окремим напрямом аналітичної діяльності БЕБ стане оцінювання ефективності чинних міжнародних санкцій, а також розроблення, моделювання наслідків і моніторинг впровадження нових санкційних обмежень. Ми переконані, що ініціювання санкцій має базуватися не лише на політичних рішеннях, а й на детальних економічних розрахунках із врахуванням усіх релевантних факторів – масштабів загроз, впливу на ринок, рівня взаємозв’язку суб’єктів санкцій із економікою України та країн-партнерок.

Завдання Бюро у цій сфері полягатиме у підготовці вичерпних аналітичних матеріалів і наданні державним органам обґрунтованих пропозицій щодо запровадження, модифікації або скасування санкцій. Ми також забезпечуватимемо постійний моніторинг динаміки впливу санкцій на економічну безпеку держави, щоби за режиму реального часу реагувати на зміну обставин. Такий підхід дасть змогу перетворити санкції на дієвий важіль економічного стримування та нейтралізації загроз.

 

13. Чи планує БЕБ відкривати представництва або налагоджувати постійні робочі контакти з правоохоронними органами ЄС, США чи інших країн?

Враховуючи, що Ваш часопис безпосередньо пов’язаний із дипломатією, хотів би наголосити на такому. Ми плануємо налагодити активну, професійну та взаємовигідну співпрацю з правоохоронними органами країн ЄС, США та інших держав. У тісній взаємодії з Міністерством закордонних справ України працівників Бюро направлятимуть до міжнародних організацій та іноземних держав як уповноважених представників для координації співробітництва з питань, що належать до нашої компетенції. Ми також плануємо активно долучатися до міжнародних конференцій, форумів та інших заходів, присвячених питанням економічної безпеки, а також до програм професійного обміну.

Крім того, працівники Бюро братимуть участь у міжнародних слідчих групах відповідно до законодавства України та міжнародних договорів. Ми відкриті до залучення іноземних експертів у сфері протидії економічній злочинності, а також самі готові бути експертами для участі в міжнародних форматах. Це дасть змогу розширити наші можливості, впровадити найкращі міжнародні практики та підвищити ефективність оперативної й аналітичної роботи. Для нас це не лише елемент зовнішньої політики безпеки, а й важливий інструмент внутрішньої модернізації та професійного зростання інституції.

 

14. Яке місце Ви бачите для БЕБ у системі глобальної економічної безпеки через 5–10 років?

У нашій візії Бюро економічної безпеки взірця 2030 року – це сучасний правоохоронний орган із потужним аналітичним центром, реальними повноваженнями та доступом до інформаційних масивів державних органів, озброєний новітньою методологією аналітичної розвідки, ризик-орієнтованого та прогнозного характеру, здатний ефективно протистояти системним кримінальним проявам в економіці, у межах своєї компетенції надавати обґрунтовані рекомендації органам влади та місцевого самоврядування щодо зниження ризиків поширення економічної злочинності, орган, що користується довірою суспільства, органів влади та бізнесу.

Олександр Кондратенко, Антоніна Ліннік

Світлини Юлії Новицької.