Виступ Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука на 16-му Галіфакському міжнародному безпековому форумі
Шановний пане Президенте!
Шановні пані та панове!
Галіфакський міжнародний безпековий форум є міжнародно визнаною платформою для всебічного обговорення питань міжнародної безпеки.
Він також є місцем для розробки мудрих рішень. Рішень, які роблять наш світ безпечнішим і надійнішим.
Як було сказано мною вчора, я глибоко вдячний кожному з вас за допомогу і підтримку, яку ви надаєте Україні перед обличчям російської агресії.
Але я прийшов до вас не тільки за мудрими рішеннями. Нам потрібні сміливі та справедливі рішення.
Без вагань скажу - історичні рішення.
Саме такі рішення мають бути своєчасно прийняті в Галіфаксі, Оттаві, Вашингтоні, Брюсселі, Берліні, Парижі та Лондоні.
Українці в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі, Кривому Розі, Сумах та інших містах України з нетерпінням чекають на такі рішення.
Лише кілька днів тому число, що позначає дні вторгнення росії в Україну, стало чотиризначним.
Це створює нову реальність, яка вимагає нових підходів.
З одного боку, ми маємо тисячу днів боротьби України на полі бою. З іншого боку, ми маємо тисячу днів вагань, зволікань і санкцій з лазівками.
Багатьох ця цифра лякає.
Вони вважають, що це свідчить про те, що росія не зупиняється. Моє питання: чи достатньо ми зробили для того, щоб зупинити зростання цього числа?
Українці ставлять багато слушних запитань.
Українці запитують: чому Україна, яка бореться за захист універсальних демократичних цінностей, не отримує належного захисту з боку демократичного світу?
Чому ми досі не можемо захистити власне небо за допомогою наших союзників?
Чому нам не дозволяють використовувати зброю, що постачається Заходом, по всіх законних військових цілях на території росії?
Чому ракети, бомби та безпілотники, які цілодобово вбивають українців, досі мають багато деталей, виготовлених у західних країнах?
Чому росії дозволено використати міжконтинентальну балістичну ракету проти Дніпра всього за кілька днів до 30-ї річниці Будапештського меморандуму?
Відсутність чітких відповідей на ці питання лише продовжує страждання українського народу.
Відсутність чітких відповідей і рішучих дій лише зміцнює путінський режим.
Режим, який захопив необмежену владу.
Режим, який вбиває лідерів опозиції. Режим, який вторгся в Грузію.
Режим, який брутально втручався у внутрішні справи Азербайджану та Вірменії.
Режим, який створив неспокійну ситуацію в Молдові.
Режим, який анексував Білорусь.
Режим, який об'єднав вісь зла і використав їхню об'єднану силу проти України.
Я щойно згадав багато географічних назв. Географію ми не можемо змінити. Але ми можемо змінити хід історії. Ми можемо змінити його за допомогою рішучих, вольових дій.
На першому рівні – з швидкими поставками "Патріотів" та інших систем ППО.
З доставкою ракет дальнього радіусу дії та додаткової артилерії.
З постачанням бойових літаків.
З оснащенням нових бригад, які ми сформували.
Я вдячний Канаді за надання системи NASAMS. Вона вже працює в Україні.
Наступний рішучий крок.
Україна має стати членом НАТО, як зазначено в Плані перемоги Президента Володимира Зеленського.
Членство України в Північноатлантичному альянсі є не лише гарантією безпеки для України, але й запорукою її майбутнього існування.
Для когось - це просто прийняття рішень. Для нас - виживання.
Санкційний тиск на росію має бути суттєво посилений.
Режим санкцій має стати повним - без будь-яких винятків чи лазівок.
Я часто кажу, що ми не можемо чекати на наступний пакет санкцій, як на появу нового iPhone. Має бути лише один справжній пакет санкцій, захищений від будь-яких лазівок.
Заморожені російські активи мають бути використані для компенсації величезних збитків, завданих російською війною.
Настав час виставити путіну рахунок за цю війну. І він повинен почати його сплачувати.
Дорогі друзі!
Українці змушені захищати свою свободу і незалежність, але вони мріють про мир. Ми хочемо миру, як ніхто інший. Ми хочемо справедливого і тривалого миру. Але ми розуміємо, що мир можна нав'язати лише росії. Будь ласка, поставтеся до цього серйозно і відповідально. Це може нарешті принести мир українцям.
Я щиро сподіваюся, що наступний рік, коли Канада перебере на себе головування в G7, ознаменує повернення миру в Україну. Канада може і повинна виконати свою історичну місію.
Дорогі друзі!
Тут, у Галіфаксі, ми багато говоримо про цінності та їх захист. Я вважаю, що українці додали нового змісту таким цінностям, як свобода, демократія та справедливість.
Ви часто говорите, що українці - герої. Ми вдячні за це. Але українці хочуть називати вас героями - героями за ваші сміливі рішення, своєчасні дії та непохитну рішучість.
Кажуть, що по-справжньому цінувати щось можна лише тоді, коли це втрачено. Я щиро сподіваюся, що демократичний світ зрозуміє справжнє значення свободи і демократії, не втративши їх.
І нарешті.
Дорогий Пітере! Українські солдати мають давню традицію обмінюватися нашивками свого підрозділу з товаришами по службі, як демонстрацію єдності.
Латинський напис на цій нашивці говорить: «Краще важкі обладунки воїна, а ніж "ошийник" раба».
Ці слова пояснюють, що означає бути українцем.
Дозвольте представити вам цю нашивку.
Дякуємо за увагу!
Слава Україні!