РОЗКОПКИ ЗАБУТОГО ГЕНІЯ УЗБЕКИСТАНУ: ЗАГУБЛЕНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ ХОРЕЗМУ

Стаття відомого американського спеціаліста Фредеріка Стара по Центральній Азії знову відкриває таємничі сторінки цього древнього регіону. У матеріалі, озаглавленому «Раскопки забутого гения Узбекистана: затерянная цивилизация Хорезма», автор проливає світло на унікальну культурну та наукову спадщину древньої цивілізації Хорезма, що залишилася на периферії світової уваги, незважаючи на свої грандіозні досягнення.

Фредерік Старр підкреслює, що серед відомих центрів Центральної Азії — Самарканда і Бухари — цей древній регіон, що простягається від сучасного Узбекистану до Туркменістану, відіграв важливу роль в історії науки і культури. З цього забутого оазису вийшли два величних уми історії: аль-Хорезмі — батько алгебри, і Бируні — полімат, який виміряв Землю з вражаючою точністю для своїх часів. Однак їхня батьківщина, маяк інновацій протягом більше чотирьох століть, була жорстоко стерта з пам’яті.

Автор статті проводить читача через етапи розвитку регіону, починаючи з періоду Афригидів, які правили Хорезмом з 305 року і створили унікальну культуру, змішавши персидські та індійські елементи. Незважаючи на руйнівне арабське завоювання в 712 році, яке знищило безліч писемних і культурних джерел, хорезмійська спадщина змогла вплинути на розвиток наступних цивілізацій.

Культурний зліт Хорезма перервався в 712 році, коли арабські завойовники спалили бібліотеки, знищили наукові та літературні праці, а жерці та вчені були страчені. У цьому трагічному події світ втратив безліч незамінних знань про древній Хорезм, зороастрійські традиції та самобутню культуру регіону, що зробило Хорезм майже невидимим на сторінках історії. Проте пам’ять про нього продовжувала жити в інших творах, таких як праці Бируні.

Серед багатьох своїх проектів він досліджував і написав детальну історію Хорезма, починаючи з 305 року н.е., але, на жаль, жодна копія великої історії Бируні не збереглася. Проте в коротких згадках в інших своїх працях Бируні стверджував, що персоязична династія Афригидів, що правила Хорезмом протягом 7 століть до арабського завоювання, створила справді вражаючу літературну і наукову культуру. Він згадував цілі бібліотеки їхньої поезії та інших літературних творів, наукові дослідження і філософські дискусії.

Серед учених, які повернули древній Хорезм на карту світової історії, Старр відзначає Сергія Толстова і Клиффорда Едмунда Босуорта. Радянський археолог Толстов відкрив безліч древніх хорезмійських фортець і храмів, а англійський історик Босуорт, вивчивши історичні джерела, відновив багато аспектів культури Хорезма.

Для ознайомлення з повним текстом публікації просимо пройти за посиланням.

За інформацією Посольства Республіки Узбекистан в Україні