Результати комплексного соціологічного дослідження щодо когнітивної деокупації Криму
Відбулась презентація комплексного соціологічного дослідження щодо когнітивної деокупації Криму, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Представництва Президента України в АР Крим та Фонду “Партнерство за сильну Україну”. Дослідження є одним із результатів роботи Ради з питань когнітивної деокупації Криму, що діє на базі Представництва та складається із представників державного, громадського, експертного, наукового, медійного секторів. Його мета полягала в тому, щоб отримати детальну картину ставлення українського суспільства до деокупації Криму та виявити основні виклики, пов'язані з процесом реінтеграції півострова.
Постійна Представниця Таміла Ташева виступила з вступним словом, в якому наголосила:
“Дослідження демонструє, що близько 90% громадян України погоджуються, що Крим має бути обов’язково звільнено, це важливий сигнал для нас, попри тривалість війни ми боремось за звільнення всіх наших територій, звільнення наших людей. Ці дані є прямим підтвердженням зокрема і пʼятого пункту Формули миру Президента України Володимира Зеленського – відновлення територіальної цілісності України. Результати дослідження – це потужні та актуальні дані, які дають нам можливість скоординувати та реалізовувати тактичні кроки з когнітивної деокупації Криму. Адже як показують дані – знань про окупований Кримський півострів в суспільстві недостатньо, але водночас є великий запит на це. Отримані дані також доводять, що важлива робота над відновленням його справжньої історії, а не тої, яку роками Росія нав’язувала суспільству, намагаючись стерти ідентичність наших співгромадян, що важливо працювати над реалізацію прав корінних народів України, і що попри намагання країни-окупантки підкорити суспільство в окупації – їй це не вдалося”.
Анна Онищенко, керівниця Фонду “Партнерство за сильну Україну” зазначила, що це дослідження є надзвичайно важливим для розуміння динаміки на шляху до реінтеграції.
“Його метою є прагнення зрозуміти, яким чином зміцнити соціальну згуртованість у процесі деокупації Криму та з якими викликами ми можемо зіткнутися на цьому шляху. Важливо знати настрої як жителів Криму, так і жителів материкової України: зокрема, їхні очікування, надії та побоювання щодо майбутнього. Це знання допоможе нам будувати підходи до реінтеграції, засновані на справедливості, емпатії та розумінні. Адже реінтеграція — це не просто про повернення територій. Це і про об’єднання людей, відновлення життя та створення спільного майбутнього”, — зазначила Анна Онищенко.
“Попри не дуже істотну представленість питання Криму в українському медіапросторі, для українців деокупація півострова лишається важливою складовою справедливого миру. Ми також бачимо, що українці зберігають відкритість і гнучкість для діалогу, щоб дійсно вийти на формулу, яка забезпечить, з одного боку, ефективну реінтеграцію Криму, а з іншого боку, – реалізацію запиту на справедливість. Важливо розвивати об'єктивне сприйняття реалій окупації та конструктивно підходити до чутливих питань, уникаючи створення і поглиблення ліній розлому там, де цього можна уникнути”, — зауважив Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.
Під час презентації було зазначено про методологію дослідження*, яка включала різні підходи – якісні та кількісні методи збору даних, що дозволило охопити широкий спектр тем і думок.
У межах дослідження вдалось проаналізувати поточну ситуацію на півострові, етніко-ідеологічну структуру населення, яке проживає сьогодні у Криму, та спрогнозувати реакції цих сегментів на можливі рішення, що будуть ухвалюватися після деокупації. Завдяки комплексному підходу, що включав фокус-групи, глибинні інтерв’ю, кількісне опитування та моніторинг медіапростору, вдалося отримати детальну картину ставлення українського суспільства до деокупації Криму та виявити основні виклики, пов'язані з процесом реінтеграції півострова. Зокрема, в дослідженні окреслюється ставлення мешканців Криму та материкової України один до одного, уявлення про майбутнє Криму, бачення устрою та організації влади в деокупованому Криму, тема колабораціонізму, мовне та кадрове питання, питання статусу Криму, виклики, з якими може зіштовхнутись українське суспільство після деокупації півострова, ставлення до пам’ятників, пам’яток, встановлених під час російської окупації Криму, можливих рішень щодо топоніміки, меморіалізації тощо.
Збір даних у рамках цього дослідження тривав із 31 липня по 9 серпня 2024 року для якісних етапів, а кількісне опитування тривало з 26 липня по 12 серпня 2024 року. Моніторинг Telegram-каналів охоплював період з 1 лютого по 31 липня 2024 року.
Ключові інсайти за результатами комплексного соціологічного дослідження:
- В українському інформаційному просторі бракує інформації про Крим, а рівень поінформованості мешканців материкової частини України (в тому числі – кримських татар) про півострів – низький.
- Наразі в українському суспільстві немає загальноприйнятого рішення щодо майбутнього статусу Криму в Україні.
- Віру в деокупацію Криму протягом найближчих 5 років висловлює майже половина респондентів, причому молодь менш оптимістична в короткостроковій перспективі, ніж старші люди, і сама деокупація півострова для них менш важлива.
- Щодо термінів проведення виборів до місцевих органів влади Криму, майже половина опитаних вважає, що вибори мають відбутися після повного відновлення безпекової ситуації. Водночас значна частина респондентів готова до швидших виборів, одразу після завершення воєнного стану. Ці дані свідчать про те, що попри тривалу окупацію, українці вважають демократичні процедури важливими та прагнуть зберегти демократичний устрій, навіть у складних умовах.
- Освіта відіграє ключову роль у процесі реінтеграції Криму, що визнають як експерти, так і звичайні громадяни. Більшість респондентів підтримують спрощений вступ до вищих навчальних закладів України для кримської молоді.
- Щодо кадрового забезпечення освітнього процесу в Криму після деокупації, лише 22% респондентів наполягають на повній заміні всіх вчителів, керівників закладів, чиновників у сфері освіти тощо. Натомість 34% пропонують звільнити лише керівників закладів та чиновників (якщо вони не вчиняли злочинів), а 40% вважають за необхідне обмежитися звільненням лише чиновників у сфері освіти.
- Респонденти дослідження підкреслюють важливість індивідуального підходу до питання колабораціонізму, оскільки необдумані дії можуть закласти підвалини нових проблем у Криму.
- Більшість українців вважають, що жителі Криму, які під час окупації отримали російські паспорти, зробили це вимушено, без реального вибору. Водночас залишається значна частка людей, які не погоджуються з таким трактуванням.
- Щодо покарання за співпрацю з окупаційною адміністрацією, більшість українців підтримують суворі заходи проти чиновників, суддів і силовиків, а також працівників медіа. Проте, у випадку працівників служб надзвичайних ситуацій і комунальних служб, більшість виступає проти покарань. Сфера освіти та культури викликає суперечливі думки: більшість підтримує покарання для керівників та викладачів гуманітарних дисциплін, тоді як до звичайних освітян ставляться більш поблажливо. Щодо підприємців і медиків, значна частина респондентів вважає, що їх не слід карати, особливо якщо йдеться про звичайних працівників.
- Українське суспільство прагне до компромісних рішень у питаннях пам’яті, декомунізації та історичної спадщини. Воно готове зберігати пам’ять про минуле, але робити це таким чином, щоб уникнути нових конфліктів у майбутньому.