Відбувся Четвертий саміт Кримської платформи

11 вересня у Києві відбувся Четвертий саміт Кримської платформи. Цьогоріч на одному майданчику Саміт зібрав 60 представників різних країн та міжнародних організацій задля обговорення проблем в окупованому Криму та пришвидшення деокупації півострова. До організації Саміту активно долучались Офіс Президента України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерство закордонних справ України та інші партнери.

Важливо, що цьогоріч розширилася географія участі країн і міжнародних організацій. Вперше учасниками урядового формату Кримської платформи стали Аргентина, Організація Чорноморського економічного співробітництва та Міжнародний Альянс з питань свободи релігій та віросповідань.

Фізичну участь у саміті взяли Президент Литви, прем’єр-міністри Латвії та Хорватії, голови парламентів Молдови та Чехії, державний секретар у закордонних справах Великої Британії, державний секретар США, керівники Організації Чорноморського економічного співробітництва та Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ, інші учасники. Низка урядовців іноземних країн долучилися до роботи онлайн та у форматі відеозвернень.

“Завдяки Кримській платформі, завдяки дипломатичним зусиллям, завдяки спротиву нашого народу, наших воїнів абсолютно чітко примушуємо Росію до реальності, а саме – до міжнародного права, до сили світової солідарності, а також до необхідності відновити для України повну справедливість і зрештою – надійний мир для всієї нашої землі, для всіх наших людей”, – наголосив у своєму виступі на Саміті Президент України Володимир Зеленський.

Учасники наголосили на непохитній підтримці України та її прагненнях звільнити всі території. Робота Саміту відбувалася у межах тематичних блоків, що стосувались питань деокупації та реінтеграції Кримського півострова в контексті обов’язкового елементу реалізації української Формули миру, успіхів Сил безпеки й оборони України в Чорному морі. Також увага була приділена 80 роковинам депортації-геноциду кримськотатарського народу, ситуації із правами людини в окупованому Криму та важливості звільнення цивільних заручників як одного з пріоритетів Президента України та реалізації Формули миру.

Під час Саміту Український інститут спільно з Представництвом Президента України в АР Крим представив культурну програму, що занурила учасників у історії спротиву окупації та наслідків російської агресії. Мистецька виставка складалася з трьох компонентів:

⁠ “Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму” – виставка про жіночий спротив у Криму для міжнародної авдиторії. Виставка присвячена образу жінки в контексті окупованого Криму, де вона долає труднощі життя в окупації та демонструє боротьбу за свої права та свободи.
⁠ ⁠мінівиставка предметів Музею воєнного дитинства “Україна за ілюмінатором”. Через спокійне та чутливе споглядання історій дітей під час війни виставка сприяє глибшому розумінню окупації та її наслідків для окупованих спільнот.
⁠ “Qarşılıq / Спротив 2.0” — це виставка предметів військових, що походять з Криму та представників корінних народів України, які продовжують чинити спротив. Для більшості людей ці предмети можуть здатися доволі буденними, але кожна із цих речей має глибоке символічне значення та повʼязує героїв виставки з рідним Кримом.

За підсумками Саміту учасники ухвалили Спільну заяву, в якій, серед іншого, наголосили на непохитній відданості справі відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, включно з деокупацією Криму, шляхом подальшого надання Україні всебічної політичної, фінансової та військової допомоги у протистоянні російській агресїї.

Варто відзначити, що у рамках Четвертого саміту Кримської платформи відбулись окремі важливі події, зокрема відкриття у Києві Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У церемонії відкриття взяли участь Президент України Володимир Зеленський і Перша леді Олена Зеленська. Разом із ними пам’ять кримських татар ушанували Президент Литви Гітанас Наусєда, Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, голова Сенату парламенту Чехії Мілош Вистрчіл, Голова парламенту Молдови Ігор Гросу, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Постійна Представниця Таміла Ташева, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, урядовці, посли, військові, представники кримськотатарського народу та громадськості.

У межах Четвертого саміту Кримської платформи Президент Литви Гітанас Наусєда вручив Першій леді України Олені Зеленській Великий хрест ордена Вітовта Великого. Вона удостоєна цієї нагороди за внесок разом з усім українським народом у боротьбу за свободу, суверенітет і територіальну цілісність України, а також за заслуги у розвитку міждержавних відносин між Литвою та Україною.

Учасники Саміту також відвідали виставку “скіфського золота”, перевезеного наприкінці 2023 року з Амстердама, де воно зберігалося після окупації Криму Росією.

Крім цього, частиною Четвертого саміту Кримської платформи став сайд-івент, під час якого відбулась панельна дискусія “Крим та Формула миру. Гуманітарний аспект”. Організаторами виступило Представництво та Експертна мережа Кримської платформи у партнерстві з Кримською правозахисною групою та Центром прав людини ZMINA.

Нагадаємо, що Кримська платформа – ініційований Президентом України Володимиром Зеленським міжнародний консультаційно-координаційний інструмент, мета якого – деокупація Кримського півострова. Діяльність міжнародної платформи, зокрема, Офісу Кримської платформи спрямована на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення міжнародного тиску на кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захист жертв окупаційного режиму. Кримська платформа нагадує та утверджує, що саме з окупації Криму розпочалося російське вторгнення в Україну 10 років тому, і тільки з деокупацією та реінтеграцією Криму війна може бути завершена.

За інформацією пресслужби MPU in AR Crimea