17-18 листопада 2025 року у Києві відбулася Третя міжнародна конференція "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South", яка зібрала у Києві понад 200 учасників — експертів, аналітиків, журналістів, науковців та лідерів громадської думки з різних країн, зокрема з Демократичної Республіки Конго, Кенії, Нігерії, Аргентини, Бразилії, Коста-Рики, Мексики, Індії, Киргизстану, Малайзії, М’янми, Непалу та інших.

Організаторами конференції стало Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим/Офіс Кримської платформи разом із Центром прав людини ZMINA, медійною ініціативою за права людини.

 

Партнерами цьогоріч стали: Український інститут, PEN Ukraine, Truth Hounds, Медіацентр "Україна", Transatlantic Dialogue Center.

 

Захід організовано за підтримки: Програми "Партнерство за сильну Україну", Міжнародного фонду "Відродження", Празького центру громадянського суспільства, Фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР Єднання, а також ООН Жінки.

 

Конференція об'єднала науковців, політиків, послів та журналістів з Азії, Африки та Латинської Америки. Учасники обговорили розуміння безпекової та гуманітарної ситуації в Україні, її боротьби за суверенітет і територіальну цілісність, а також долучилися до дискусій щодо шляхів досягнення справедливого миру, відновлення правосуддя, глобальної продовольчої безпеки та ситуації в Чорному морі. Окремо акцентувалися на темі Криму — як символу спротиву російським колоніальним практикам і ключовому елементі регіональної продовольчої та енергетичної безпеки.

 

У межах "Crimea Global" відбувались 7 панельних дискусій, поїздки учасників конференції до українських міст, мистецький комеморативний вечір "Memoria Orbis: памʼять тримає світ" та робоча зустріч делегації журналістів з Нігерії,

Південно-Африканської Республіки та Єгипту з українськими правозахисниками.

 

15-16 листопада делегація учасників конференції відвідала два міста — Львів і Харків, щоб глибше зрозуміти реалії життя українців під час широкомасштабної війни. У Львові делегація зустрілася з міською владою, обговорила стійкість інфраструктури та підтримку ветеранів. Гості вшанували пам’ять загиблих воїнів на Личаківському цвинтарі, а також ознайомилися з роботою реабілітаційного центру UNBROKEN, який займається протезуванням ветеранів та постраждалих від війни, а також побачили культурну спадщину міста під час екскурсії.

 

У Харкові міжнародні експерти відвідали обласну військову адміністрацію, де їх ознайомили з інформацією про безпекову ситуацію та відбудову регіону. Делегація оглянула зруйновані російськими ударами райони міста, завітала до підземної школи та побачила приклад реалізації інноваційного захисту дітей. У завершенні поїздки учасники вшанували пам’ять загиблих від російської агресії українських дітей.

 

Напередодні офіційного відкриття конференції в офісі Представництва/Кримської платформи відбувся круглий стіл "Ukraine’s Resilience in War: Challenges, Responses, and International Support", який мав на меті продемонструвати міжнародним партнерам стійкість України у протистоянні російській агресії, а також визначити роль міжнародної підтримки. Того дня міжнародні гості конференції "Crimea Global" поспілкувалися з представниками українського Уряду, Парламенту, Офісу Президента та Офісу Генпрокурора та обговорили низку питань щодо звільнення та реінтеграції Криму.

 

Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко виступила зі вступним словом та відкрила конференцію, підкресливши її важливість як платформи, що стала частиною чесного діалогу та підтримки між Україною і країнами Азії, Африки й Латинської Америки, яка виходить за межі лише політичних заяв.

 

"Світ не має звикати до війни як до чогось звичного. Будь-яка спроба легітимізувати окупацію є неприйнятною та небезпечною для всього міжнародного порядку. Ми продовжуємо наголошувати, що Крим — це Україна, а боротьба за його деокупацію є частиною глобальної боротьби за справедливість та право кожного народу бути вільним", — підкреслила Ольга Куришко.

 

До відкриття також долучилися з промовами заступниця Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра, журналіст Дмитро Хилюк, перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

 

Перший день конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" розпочався із панельної дискусії "Україна і глобальний світ. Успішні практики та як їх примножувати". У ній взяли участь перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, заступник директора Українського інституту Алім Алієв, посол України в Демократичній Республіці Конго Василь Гамянін, членкиня правління, директорка з цифрової трансформації Campus Галина Пустова, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький та коментатор CNN Portugal Урія Фанчеллі. Модераторкою виступила журналістка та ведуча "Суспільного" Олена Ремовська.

 

Олександр Корнієнко у своєму виступі подякував іноземним гостям, які приїхали в Україну попри обстріли та відключення електрики, підкресливши важливість обговорення стратегії звільнення Криму. Він також зауважив на недоречності порівняння війни в Україні з конфліктами в Африці, проте для України важливо акцентувати на антиколоніальній спрямованості війни, що зближує нас з досвідом африканських країн та країнам Латинської Америки.

 

"Війна почалась з Криму і має закінчитись поверненням Криму під контроль української влади. Ми працюємо над тим, щоб в парламентському вимірі Україна не обмежувалася лише країнами ЄС, щоб ми розповсюджували правду ширше. Важлива складова для нас — це робота з країнами мусульманського світу, адже ми розуміємо, що культурні

 

наслідки окупації Криму Російською Федерацією впливають на весь світ", — наголосив Олександр Корнієнко.

 

Також спікери порушили питання глобального характеру російської агресії та загрози, яку вона становить для міжнародного права й системи безпеки; посилення співпраці України з країнами Азії, Африки та Латинської Америки й відкриття нових посольств на континенті. Вони згадали про роль культурної дипломатії у формуванні довгострокових партнерств, методи й масштаби кремлівської пропаганди в Африці та необхідність індивідуального підходу до кожної держави. Експерти окреслили український досвід цифровізації та його цінність для інших країн, виклики світової продовольчої безпеки та важливість українських гуманітарних ініціатив на тлі втрати частини аграрного потенціалу через окупацію.

 

До другої панельної дискусії "Серіал "Чорне дзеркало", у якому ми живемо" доєдналися староста Антонівського старостинського округу Сергій Іващенко, перший заступник начальника Херсонської міської військової адміністрації Михайло Линецький, дослідник Truth Hounds Віталій Побережний та старша аналітикиня з питань

Азійсько-Тихоокеанського регіону в ACLED Су Мон Тант. Модераторкою виступила директорка програми безпекових студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест.

 

Спікери обговорили масштабне використання Росією новітніх технологій — передусім дронів — для систематичних атак проти цивільного населення, ситуацію на прифронтових і тимчасово окупованих територіях, де окупанти застосовують цілеспрямований терор, а також технологічний контроль і умисний характер ударів по мирних жителях, підтверджений правозахисними дослідженнями. Експерти висвітлили ширший контекст використання дронів у конфліктах інших регіонів, зокрема в Південно-Східній Азії та М’янмі. Крім того, учасники торкнулися спільних викликів України та Сирії щодо відновлення держави й суспільства після війни.

 

"Кожен російський військовий, кожен оператор дрона, який свідомо бере участь у атаках проти цивільних, є військовим злочинцем. І ми ще багато років будемо звертатися до світової спільноти, щоб кожен, хто навмисно спрямовував своє знаряддя вбивства на поліцейських, медиків швидкої допомоги, комунальників або на скупчення літніх людей у пунктах видачі гуманітарної допомоги, поніс справедливе та неминуче покарання", — наголосив Михайло Линецький.

 

Третя панельна дискусія "Журналісти та війна XXI століття" стала завершальною у перший день конференції. У ній взяли участь український журналіст Reuters Іван Любиш-Кірдей, генеральний директор і головний редактор NO PASA NADA П’єтро Серконе, журналістка-розслідувачка Premium Times Белавед Джон, кореспондентка Reporters Without Borders Азіза Нофал, кореспондент The Daily Beast Філіп Обаджі, колишній кримський політв’язень, журналіст "Радіо Свобода" Владислав Єсипенко.

Модераторкою панельної дискусії виступила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

 

Спікери обговорили ключові виклики, з якими стикається журналістика під час війни, зокрема необхідність фіксації воєнних злочинів і протидії російській пропаганді,

 

проблему залежності глобального Півдня від західних медіа та брак уваги до реальних наслідків війни для цивільних, а також зростання небезпеки для журналістів, особливо для жінок, включно з гендерно мотивованими атаками та онлайн-насильством. Вони відзначили потребу у нових форматах подання інформації для ефективної комунікації та протидії пропагандистському впливу Росії, зокрема через культурні продукти, системні переслідування журналістів у світі та зростання цілеспрямованих атак на медіа, а також репресії в окупованому Криму, які включають тортури, незаконні ув’язнення та переслідування тих, хто зберігає проукраїнську позицію.

 

 

Також 17 листопада відбувся мистецький комеморативний вечір на полях конференції "Crimea Global" — "Memoria Orbis: памʼять тримає світ", присвячений українським митцям, убитим Росією. Центральним посилом події стала думка про те, що пам’ять не долає втрату, але не дає світові зруйнуватися.

 

Гості почули короткі історії чотирьох митців — Вероніки Кожушко, Ярослава Левицького, Давида Чичкана та Іллі Чернілевського — представлені через їхні роботи та спогади рідних і друзів. Кожна історія підкреслювала цінності, які вони втілювали та які продовжують формувати наше спільне культурне поле. Візуальна мозаїка з їхніх імен стала символом того, що кожне життя є частиною спільної пам’яті.

Другий день "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" розпочався із четвертої панельної дискусії "Найманці чи жертви торгівлі людьми? Як Росія залучає іноземних бійців до своєї армії".

До панельної дискусії долучилися бригадний генерал, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов, директор з досліджень Інституту міжнародного співробітництва та взаємодії Непалу Д-р Прамод Джайсвал, журналіст, Standard Group PLC Веллінгтон Нйонгеса, старша наукова співробітниця, Verve Research, Муніра Мустаффа, колумніст, автор і аналітик, експерт із питань політики, конфліктів та міжнародних відносин у Південній Азії Лув Пурі. Модераторкою виступила дослідниця Truth Hounds, голова правління Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

Спікери зосередилися на тому, як Росія вербує іноземців до своєї армії через фінансові обіцянки, примус та шахрайські схеми. Під час панелі вони наголосили, що іноземних бійців використовують як «живий щит», практично не навчають і часто вводять в оману щодо умов служби. Спікери підкреслили, що масштаб вербування зростає, а багато людей фактично стають жертвами торгівлі людьми. Під час дискусії учасники акцентували на потребі міжнародної взаємодії, щоб захищати громадян від цих практик та протидіяти російській експансії.

До п’ятої панельної дискусії "Girl Power. Жінки проти насильства та пригноблення у всьому світі" долучилися феміністична авторка та консультантка з прав людини, членкиня Aúna Ана Васкес Кольменарес, співкерівниця напряму "Жінки, мир та безпека" в African Women Leaders Network (AWLN) Енні Моді, адвокатка й експертка з прав людини Тамара Суху Роа, правозахисниця та адвокатка Лейла Сеїтбек, кримськотатарська  активістка  та  колишня  політув’язнена  Леніє  Умерова.

 

Модераторкою виступила журналістка, колумністка, виконавча продюсерка "Радіо Культура" Ірина Славінська.

Під час дискусії спікерки зосередилися на тому, як жінки по всьому світу протистоять насильству, репресіям та політичному тиску — від Ірану й Киргизстану до ДР Конго та тимчасово окупованого Росією Криму. Учасниці розповіли про викрадення, тюрми, переслідування та вербування, які здійснює Росія та інші авторитарні режими, а також про те, як жінки зберігають солідарність і захищають одна одну. Панель підкреслила, що насильство проти жінок — це інструмент контролю, який використовують, аби залякати суспільства та зламати опір. Спікерки наголосили на силі жіночих спільнот та лідерстві українських жінок, яке стало помітним у гуманітарних ініціативах і документуванні воєнних злочинів.

"Сміливість українських жінок не є абстракцією. Вона організована, практична, колективна — і світ має це знати. І не лише про трагедію, світ має знати про виняткове лідерство українських жінок", – наголосила Ана Васкес Кольменарес.

До шостої панельної дискусії "Чи позбуваємося ми колоніального сприйняття? Випадок Криму та інших колишніх «імперських скарбів»" долучилися феміністична авторка та консультантка з прав людини, членкиня Aúna Ана Васкес Кольменарес, старший дослідник Tibet Action Institute, викладач Колумбійського університету Д-р Тензін (Тендор) Дорджі, виконавчий директор Асоціації РУТА Д-р Мартін-Олександр Кислий, доцентка та дослідниця Інституту соціальних та економічних досліджень при Університеті Вітватерсранда Д-р Глоніфа Мокоена і правозахисниця та адвокатка Лейла Сеїтбек. Модераторкою виступила керівниця відділу з питань Азії, Африки та Латинської Америки Українського інституту Анабель Сотело Рамірес.

Шосту панель присвятили тому, як імперські міфи досі визначають сприйняття Криму та інших колонізованих територій — від романтизованого образу «перлини Російської імперії» до замовчування реальної історії цих земель. Спікери наголосили на потребі деколонізації: відновленні мов та культур, поверненні історичної пам’яті й подоланні нав’язаних Росією наративів, які так само вплинули на Центральну Азію, Тибет і країни Африки. Учасники підкреслили, що мовна політика колонізаторів досі позбавляє народи власного голосу та суб’єктності. Спікери акцентували, що відповідальність за створення нового, неколоніального бачення Криму та світу лежить на сучасних суспільствах, які мають вибудовувати наративи, засновані на правді, а не на імперській політиці Росії.

"В Україні я побачила, як імперія також завдає ударів по місцях краси — по пам’ятках у Криму та на всій території України. Важливо захищати цю красу, яку колонізатори та імперії намагаються знищити, змусити її творців замовкнути, перейменувати та привласнити", – резюмувала Ана Васкес Кольменарес.

Завершальною на конференції стала сьома панель "Чи може Латинська Америка зробити свій внесок у захист правосуддя в Україні?".

До дискусії долучилися постдокторант, член-засновник Дослідницької групи з питань міжнародного захисту меншин, Університет Сан-Паулу, автор книги "Анексія Криму: поняття агресії в міжнародному праві" д-р Феліпе Аламіно, журналіст, політичний

 

коментатор, Урія Фанчеллі, директор Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України д-р Антон Кориневич, письменник, незалежний аргентинський журналіст Ігнасіо Монтес де Ока, професор соціології права, перехідного правосуддя та політичної, соціології, Університет Альберто Уртадо, д-р Уго Рохас.

 

Модератором виступив член правління Медійної ініціативи за права

людини, співробітник відділу верховенства права в Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини Крістофер Д. Рассел.

 

Під панелі спікери наголосили на глобальному характері Спеціального трибуналу щодо злочину агресії та підкреслили, що цей механізм відкритий для участі держав Латинської Америки, Африки й Азії. Учасники також звернули увагу на досвід регіону у документуванні порушень прав людини, на виклики російської пропаганди в Бразилії та на необхідність активної протидії дезінформації — російській, китайській та іранській.

Експерти підкреслили, що внесок Латинської Америки може бути важливим як у юридичному вимірі, так і в інформаційній боротьбі за правду про війну.

Наприкінці відбулась церемонія закриття Третьої міжнародної конференції "Crimea Global: Understanding Ukraine through the South". Під час закриття конференції учасників нагородили спеціальними сертифікатами.

Ми дякуємо всім учасникам Третьої міжнародної конференції Crimea Global. Understanding Ukraine through the South за їхню участь та зацікавленість у темі Криму і захист прав людини. Ми вдячні спікерам і модераторам за змістовні дискусії, партнерам

— за довіру та незмінну підтримку. Ми також висловлюємо окрему подяку медійним, дипломатичним і правозахисним спільнотам за їхню участь і готовність ділитися досвідом, що посилило міжнародну солідарність із Україною.