Згадування України й Криму у медіа країн Латинської Америки – результати дослідження

Кримська правозахисна група представляє результати дослідження згадок про Україну й Крим у медіа країн Латинської Америки, яке проведено у співпраці з компанією LOOQME.

 

Для звіту було відібрано закордонні джерела серед всіх новин зі згадуваннями досліджуваних об’єктів з бази медіа компанії LOOQME. Загалом було проаналізовано понад 4 тис. унікальних закордонних медіа за період з 1 квітня 2024 року до 31 березня 2025 року.

 

У медіапросторі країн Латинської Америки тема агресії РФ в Україні є достатньо репрезентативною: було зафіксовано понад 87 тисяч релевантних публікацій із потенційною аудиторією майже 860 мільйонів переглядів. Україну згадують насамперед у контексті збройного конфлікту, де вона здебільшого постає головним об’єктом опису подій. Водночас домінантними чинниками інформаційної присутності України є не власне українські ініціативи, а конфліктні взаємодії з глобальними гравцями —  насамперед із Дональдом Трампом, який відіграє центральну роль у формуванні наративів, особливо у періоди політичної напруги в США. Ключовим фактором зростання медійного інтересу стали події наприкінці зими 2025 року, зокрема роковини повномасштабного вторгнення Росії та публічні заяви президента Дональда Трампа про припинення допомоги Україні.

 

Окрему увагу дослідники звернули на тему Криму. У 9,1 тисячі публікацій, що охоплюють понад 91 мільйон потенційних переглядів, півострів фігурує як суперечлива територія, епіцентр дипломатичних боїв. Число згадок збільшилося в першому кварталі 2025 року, коли активніше обговорювали умови потенційної мирної угоди. Саме тоді Крим фігурував у риториці президента Дональда Трампа як можливий об’єкт територіального компромісу з Росією. 

 

Автори більшості публікацій згадують Крим у негативному контексті — як об’єкт агресії, насильницької анексії та джерело міжнародного напруження. Лише 6,5% згадок є позитивними, що свідчить про домінування критичних або конфліктних сюжетів. Серед ключових тем, пов’язаних із Кримом, — легітимність анексії, статус півострова у переговорах, нарощування російської військової присутності, інформаційна війна й права людини. 

 

Згідно з результатами, 15% публікацій про Крим містять згадки про порушення прав людини, разом з випадками насильницьких зникнень, незаконних арештів, переслідування журналістів і активістів.

 

Зокрема, вагомою часткою цього дискурсу є питання про утиски кримських татар — наративи підкреслюють їхню проукраїнську позицію, роль у русі опору й символічне значення як громади, яка постійно чинить спротив російській окупації. Справи лідерів кримськотатарського народу, таких, як Наріман Джелял, потрапляють до публічного простору як приклади політичного переслідування. 

 

Тема українських полонених має помітне гуманітарне забарвлення. У 4% загального масиву публікацій фігурують випадки полону, з яких понад 80% припадає саме на українських військових і цивільних. Основні наративи тут — звинувачення у тортурах, стратах, використанні полонених як політичного інструменту, а також вимоги щодо розслідування воєнних злочинів. У текстах зафіксовано згадки про полонених Максима Буткевича, Леніє Умерову та Нарімана Джелялова, які персоніфікують три стратегії опору — військову, громадянську й політичну. Втім поширення цих згадок незначне.