Андрій Сибіга наголосив на важливості історичної дипломатії у діяльності українських послів
У четвер, 24 липня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв участь у дискусійній панелі «Історична дипломатія. Віднайдення України в архівах світу» в межах третього дня Наради керівників закордонних дипломатичних установ, де наголосив на важливості розвитку історичної дипломатії.
У своєму виступі перед послами та керівниками структурних підрозділів МЗС Андрій Сибіга підкреслив необхідність збереження національної та історичної пам’яті України в кожному куточку світу, а також доручив українським послам сприяти дослідженням України іноземними державами в столицях країн перебування.
«За нас нашу історію писали в багатьох іноземних столицях. Нас свідомо стирали з цієї історичної мапи світу. І зараз, завдяки мужності наших воїнів, завдяки завзятості наших дослідників і істориків, ми виправляємо викривлену історію для себе та для світу. Неможливо формувати правильне розуміння країни, не розуміючи її об'єктивної історії», — зазначив міністр.
Очільник МЗС висловив переконання, що просування українського сучасного мистецтва, творів талановитих письменників та поетів підсилить голос України на міжнародній арені.
«Не може бути великого знаного глобального мистецтва в країні, яку не знають. Зараз Україну знають усі. У нас є шанс масштабувати все українське, в тому числі мистецтво», — зауважив він.
Андрій Сибіга високо оцінив підсумки історичного проєкту МЗС «Резиденція П. Орлика. Віднайдення України в архівах світу» та зазначив, що завдяки ініціативі вдалося знайти унікальні архівні документи, які тепер зможуть досліджувати експерти.
Фіналістка проєкту Марина Траттнер поділилась досвідом віднайдення українських архівних документів щодо українсько-шведської співпраці в період існування Гетьманщини. Дослідниця побажала успіхів українським дипломатам у захисті національної пам’яті України за кордоном.
«Нам вкрай потрібно відновити якомога більше інформації про Україну, оскільки українським історикам перекрили можливість досліджувати архіви, які були вивезені до Росії. Зараз росіяни переписують нашу історію, підлаштовуючи її під свою пропаганду. Вони знищують українську ідентичність», — зазначила вона.
Голова Українського Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив на важливості співпраці між МЗС та Інститутом у сфері історичної дипломатії.
«Йдеться про наш спадок. Український Інститут національної пам’яті вже має десятки волонтерів у різних куточках світу, які готові разом з українськими дипломатами працювати над цими проєктами за кордоном», — додав історик.
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов зазначив, що архівна частина культурної дипломатії є дуже дієвим механізмом. Це підтверджує кількість оцифрованих архівних документів, а саме 34 мільйони цифрових копій у 2024 році. Він подякував керівникам закордонних дипломатичних установ за конструктивну співпрацю та висловив сподівання на її продовження.
«На тлі втрат української культурної спадщини через російську агресію архіви демонструють досить хороші результати, в тому числі завдяки оцифруванню та фізичному збереженню. Я ще раз хочу подякувати всьому дипломатичному корпусу, оскільки завдяки міжнародній співпраці українські архіви за три роки війни отримали матеріально-технічну допомогу та засоби для співпраці. І це також допомогло нам зберігати нашу спадщину», — зауважив Анатолій Хромов.