Новий Узбекистан: стратегічний компас для українського бізнесу на ринках Центральної Азії

 

За умов глобальної турбулентності та пошуку нових ринків Узбекистан перетворюється на перспективний хаб для українських і міжнародних інвесторів. Аналіз успіхів, викликів та унікальних можливостей демонструє: майбутнє співпраці лежить у площині інновацій, гнучкості та глибокого розуміння місцевої специфіки.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну стало тектонічним зсувом для глобальної економіки, змусивши український бізнес шукати нові ринки, логістичні шляхи та стратегії виживання й розвитку. У цьому складному ландшафті одним із найцікавіших і недооцінених напрямків є Центральна Азія, і зокрема Узбекистан – країна, що проходить через епоху кардинальних реформ і відкривається світові.

Політика «Нового Узбекистану», ініційована президентом Шавкатом Мірзійоєвим, спрямована на лібералізацію економіки, залучення іноземних інвестицій та інтеграцію до світових ринків. Українським компаніям, які прагнуть диверсифікувати свою діяльність, це відкриває унікальне вікно можливостей. Проте шлях до успіху на цьому 37-мільйонному ринку вимагає не лише якісного продукту, але й глибокого розуміння місцевих реалій, викликів і культурного коду. Ця стаття – спроба надати збалансований аналітичний посібник тим, хто розглядає Узбекистан як свій наступний стратегічний крок.

Динаміка товарообігу між Україною та Узбекистаном яскраво ілюструє зміни, що відбулися останніми роками. До 2022 року економічні зв'язки базувалися на традиційній індустріальній співпраці.

Як зазначає Надзвичайний і Повноважний Посол Узбекистану в Україні пан Алішер Курманов, традиційно обсяг українського експорту втричі перевищував узбецький. «Гіганти, як-от СНВО «Фрунзе», «Насосенергомаш», «Мотор Січ», «Зоря-Машпроєкт», були ключовими постачальниками для наших нафтогазової, водної, сільськогосподарської індустрій», – коментує посол.

Руйнування логістичних ланцюжків і втрата Україною частини промислового потенціалу призвели до того, що на зміну важкому машинобудуванню прийшли фармацевтика, IT, FMCG та агропродукція. Це свідчить про те, що майбутнє співпраці лежить не у відновленні старих зв'язків, а у створенні абсолютно нових.

Як зазначає Алла Пономаренко, керуючий партнер компанії Alta Kraina: «Ми активно вивчаємо ринки Центральної Азії для розширення своєї присутності – передусім Казахстан і Узбекистан. Варто відзначити, що останнім часом Узбекистан демонструє динамічніші темпи розвитку, і саме тому ця країна наразі є для нас більш привабливою.

В аграрному секторі Узбекистан має потужну сировинну базу, тому ми виходимо сюди переважно з готовою продукцією – замороженою ягодою, соками тощо. При цьому звертаємо увагу й на демографічні особливості: населення молоде, відкрите до новинок та інновацій. Це створює гарні передумови для експансії в категорії безалкогольних напоїв – зокрема, енергетиків, лимонадів, безалкогольного пива.

Є й економічні переваги. Завдяки міждержавній угоді ми працюємо без мит. Раніше розрахунки відбувалися лише за передплатою, але з законодавчими змінами створено гнучкіші умови. Також варто відзначити позитивні зміни в діловому середовищі: якість комунікації, рівень менеджменту та професіоналізм компаній значно зросли, як порівняти з ситуацією 25 років тому.

Втім, є й виклики. Цього року Узбекистан підписав угоду з ЄС, яка відкриває йому шлях до безмитного експорту продукції на європейський ринок. Це означає посилення конкуренції – і для нас, і для всіх учасників ринку».

Досвід українських компаній в Узбекистані – це калейдоскоп історій про гнучкість, стратегічне планування та готовність вчитися на помилках. Успішними кейсами «нової хвилі» можу назвати кілька компаній.

Фармацевтика традиційно є сильною стороною України. Компанія «Фармак» давно має потужне представництво. Революційним кроком стала поява «Юрія-Фарм», яка у 2023 році за підтримки ЄБРР придбала місцевий завод, локалізувавши виробництво. Це приклад довгострокової стратегії, що дає змогу обійти логістичні проблеми та інтегруватися до місцевої економіки.

Активно про себе заявили IT та сервіси. Вихід на ринок Узбекистану сервісу Uklon у 2023 році став знаковою подією. Компанія успішно конкурує з російським «Яндекс.Таксі», який «змушений був створити суббренд, аби втриматися».

Компанія MEGOGO працює в Узбекистані з 2011 року, а з 2022-го має повноцінний локальний офіс і ліцензію на телебачення. Їхній досвід показує важливість глибокої локалізації.

Ці історії демонструють ключовий фактор успіху: українські компанії перемагають не «грубою силою» GR, а гнучкістю, технологічністю та орієнтацією на кінцевого споживача.

Ринок в Узбекистані, який динамічно розвивається, відкриває багато перспектив, водночас вимагаючи витримки та гнучкості. Почну з привабливих можливостей.

Правовий захист та лібералізація. Уряд проводить масштабну роботу зі створення сприятливого клімату. Знято обмеження на репатріацію прибутку, створено адміністративні суди для захисту прав інвесторів. «Що б ви не робили, це бізнес, і ніхто не має йому заважати. На цьому рівні є чітке розуміння», – запевняє пан Посол.

Податкові та митні пільги. Ставку ПДВ знижено до 12 %, дивіденди іноземних інвесторів звільнено від оподаткування на три роки, а понад 7 000 видів сировини – від митних зборів.

IT-парк – «кремнієва долина» Центральної Азії. Це унікальна екосистема, резиденти якої до 2040 року звільнені від усіх податків і мит. Програми, як-то Zero Risk (безкоштовний офіс та обладнання) та спеціальні IT-візи, роблять Узбекистан надзвичайно привабливим для технологічних компаній.

Генеральний директор Activitis Павло Матіяш відмітив: «Activitis як фінтех-компанія з досвідом побудови цифрової екосистеми для бізнесу в Україні вивчає можливості виходу на нові ринки зі своїм B2B BNPL-сервісом. У фокусі нашої уваги – ринки Cхідної Європи, Латинської Америки й ринки Центральної Азії, зокрема й Узбекистан. Для нас важливі кілька ключових факторів, які впливають на ухвалення рішення щодо виходу на новий ринок:

• Рівень цифровізації країни – зокрема, доступ до державних реєстрів, бюро кредитних історій, цифрових сервісів-агрегаторів баз даних юридичних осіб, а також можливість укладати угоди з використанням кваліфікованого електронного підпису.
• Розвиненість малого та середнього бізнесу, рівень ділової етики та фінансової грамотності підприємців, а також їхня готовність впроваджувати сучасні цифрові фінансові рішення.
• Ефективність законодавства щодо захисту прав кредиторів.
• Складність процедур отримання необхідних фінансових ліцензій для роботи на місцевому ринку.
• Наявність надійного місцевого фінансового партнера, що дасть змогу масштабувати цифрові фінансові сервіси Activitis для бізнесу.

Наразі Activitis на етапі дослідження вибраних ринків і перемовин із міжнародними фінансовими інституціями щодо підтримки руху на зовнішні ринки».

Доступ до міжнародних фінансів. Країна активно співпрацює з МВФ, ЄБРР, Азійським банком розвитку. «Я б радив будь-кому, хто хоче реалізувати великий проєкт, йти через ці структури. Це подвійна гарантія», – радить пан Курманов.

А тепер перейду до реальних викликів, які варто враховувати.

Жорстка конкуренція. Ринок Узбекистану – це не вакуум. Тут активно працюють інвестори з Китаю, Туреччини, ОАЕ, Кореї. «Коли йдемо в Узбекистан, ми маємо бути готові конкурувати з тими, хто може принести продукт кращий, більше інвестицій і дешевших грошей», – попереджає Алішер Курманов. Особливий виклик – російські компанії.

Бюрократія та банківська система. Попри реформи, система все ще може здаватися повільною, як порівняти з українською. «У вас шикарна банківська система, європейські банки так не працюють. Можливо, цих «ништяків» ви не отримаєте в Узбекистані», – чесно каже посол.

Культурний код. Це найтонший, але найважливіший виклик. «На Сході «ні» не кажуть. Вам можуть сказати «дай Бог» (Іншалла), і ви маєте розуміти, що це означає. Темп часу інший», – пояснює пан Курманов. Нерозуміння цих нюансів може призвести до провалу переговорів. Пошук надійного місцевого партнера – складне завдання, тому багато українських компаній, як-от Uklon та «Юрія-Фарм», вибирають шлях самостійного виходу на ринок.

Тож чи варто українським компаніям розглядати Узбекистан як стратегічний вибір? Аналіз показує, що ринок Узбекистану та Центральної Азії в цілому є надзвичайно перспективним для українського бізнесу, але вимагає кардинального переосмислення підходів. Часи індустріальних гігантів минули. Майбутнє належить гнучким, технологічним компаніям, які здатні запропонувати якісний продукт, адаптуватися до місцевих умов та інвестувати в локалізацію.

Олексій Акімов, виконавчий директор ГС «Український Хорека Кластер», підкреслив цю тенденцію: «Узбекистан цікавий Ukrainian HoReCa Cluster як ринок із високим потенціалом для українських компаній, які спеціалізуються на товарах, рішеннях і сервісах у сфері гостинності. Ми спостерігаємо активний розвиток індустрії туризму, модернізацію готельного фонду, відкриття нових ресторанів і курортних обʼєктів – це створює сталий попит на якісні продукти, обладнання, текстиль, меблі та управлінські технології, які виробляють в Україні. До того ж, Узбекистан демонструє сприятливу державну політику щодо залучення іноземного бізнесу, що полегшує вихід на ринок. Для нас це також можливість будувати горизонтальні партнерства з місцевими компаніями, запускати спільні освітні й інвестиційні ініціативи та створювати екосистему гостинності, де український досвід може бути цінним і релевантним. Ми бачимо Узбекистан як платформу для сталих партнерств між українськими виробниками та локальними гравцями галузі».

Успіх Uklon та MEGOGO доводить, що український бізнес може ефективно конкурувати навіть із потужними російськими гравцями, роблячи ставку на якість сервісу та повагу до національної ідентичності. Приклад «Юрія-Фарм» демонструє, що стратегічні інвестиції у виробництво є ключем до довгострокового успіху.

Українським компаніям, які шукають диверсифікації, Узбекистан пропонує не просто ринок збуту, а платформу для виходу на весь 75-мільйонний регіон Центральної Азії. Це виклик, що вимагає ретельної підготовки, значних інвестицій і культурної чутливості. Але для тих, хто готовий грати в довгу, винагорода може перевершити всі очікування. Адже, як показує практика, у «Новому Узбекистані» цінують не геополітичний тиск, а реальний бізнес, інновації та партнерство, засноване на взаємній повазі.

 

Антоніна Ліннік

Світлини надані Посольством Узбекистану в Україні.