ПРЕЗИДЕНТ УЗБЕКИСТАНУ ОКРЕСЛИВ КЛЮЧОВІ НАПРЯМИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ

У Ташкенті завершився IV Ташкентський міжнародний інвестиційний форум, який зібрав понад 7,5 тисяч учасників зі 100 країн світу. Виступаючи на форумі, Президент Узбекистану детально окреслив  поточні досягнення та першочергові завдання у сфері економіки та інвестицій.

За останні 8 років ВВП країни зріс удвічі, а до 2030 року поставлено амбітну мету досягти $200 млрд. Значне зростання відзначено і в інвестиційній активності: лише у 2024 році було залучено $35 млрд інвестицій, експорт склав $27 млрд.  а агентство S&P підвищило прогноз щодо суверенного рейтингу країни до «позитивного».

Серед ключових пріоритетів – розвиток зеленої енергетики. За короткий період у цей сектор було залучено $6 млрд прямих іноземних інвестицій. Виробництво електроенергії зросло з 59 до 82 млрд кВт·год, а до 2030 року планується досягти 120 млрд кВт·год, більше половини з яких буде забезпечуватися відновлюваними джерелами. Відбувається масштабна модернізація електромереж із залученням $4 млрд інвестицій, а також передачею низки мереж у приватне управління. Крім того, запускаються продажі «зелених сертифікатів» та вуглецевих одиниць, а також створюється кліматична інвестиційна платформа «Зелений Узбекистан».

Перехід до цифрової економіки стає ще одним стовпом. У 2025 році експорт IT-послуг сягне $1 млрд, а до 2030 року планується зрости в п'ять разів. З наступного року запрацює національна платформа «Хмарні технології». Разом з приватними інвесторами планується побудувати 20 дата-центрів загальною потужністю понад 500 МВт. Крім того, в Узбекистані розробляють власну модель штучного інтелекту в рамках проєкту One Million Artificial Intelligence Leaders.

Узбекистан приділяє особливу увагу розвитку фінансових інститутів. Спільно з МВФ та Світовим банком було проведено повну оцінку сектору, підтримано реформи у банківському, страховому секторах та секторі фондового ринку. Створено Раду з фінансової стабільності, впроваджуються платформи з кібербезпеки та фінтеху. Особлива увага приділяється розвитку венчурних інвестицій: два національні стартапи вже перевищили капіталізацію в $1 млрд, а в найближчі п'ять років обсяг альтернативних інвестицій планується збільшити до $1 млрд.

В умовах четвертої промислової революції уряд робить ставку на видобуток і переробку технологічних мінералів. У країні виявлено значні запаси літію, графіту, вольфраму, молібдену, титану та інших елементів – загальний потенціал оцінюється в $3 трлн. У Ташкентській і Самаркандській областях створюються технопарки «Метали майбутнього». Інвесторам, які налагоджують повний цикл виробництва, пропонують повернення податків на оренду протягом 10 років.

Важливим напрямком залишається інтеграція Узбекистану у світову торговельну систему. Завершується адаптація національного законодавства до вимог Світової організації торгівлі, членство в якій планується у 2026 році. Для іноземних інвесторів впроваджується «національний режим» і система «єдиного вікна» при взаємодії з державними органами. Також посилюється правовий захист бізнесу від адміністративного тиску.

У рамках реформ було створено Національний інвестиційний фонд з активами у $2 млрд, яким керує міжнародна компанія Franklin Templeton. У 2026 році фонд планує вийти на міжнародне IPO. Протягом двох років держава планує приватизувати 29 найбільших державних компаній.

У транспортній сфері активно реалізуються проекти державно-приватного партнерства: аеропорти Самарканда, Намангана, Бухари та Ургенча вже передані приватним операторам. Компанія Inchon займалася управлінням аеропортом Ургенч. Найближчим часом заплановані тендери на аеропорти Нукуса, Термеза, Фергани та Навої. Тоді ж був запущений амбітний проект Янгі Ташкент - будівництво нового мегаполісу на 2 мільйони жителів з розвиненою транспортною, торговою і фінансовою інфраструктурою.

Узбекистан активно просуває інтеграцію в Центральній Азії. За останні 8 років товарообіг з країнами регіону зріс у 3,5 рази – до $13 млрд. Президент Мірзійоєв запропонував створити «Спільний простір для інвестицій і торгівлі» і закликав міжнародні структури підтримати регіональні ініціативи.

Підбиваючи підсумки форуму, Президент Узбекистану наголосив, що країна залишається відкритою для іноземних інвестицій, надаючи гарантії для захисту бізнесу, прозорості регулювання та діалогу з підприємцями. «У нас є закони, відкритість до діалогу і працьовиті люди, які готові працювати разом», – сказав Шавкат Мірзійоєв.

Детальніше

За інформацією Посольства Узбекистану в Україні