Світло на сцені: «Норовлива донька» у Національній опері України
Або як англійський балет став подарунком солідарності для України
12 та 13 червня на сцені Національної опери України — прем’єра балету «La Fille mal gardée» («Норовлива донька») на музику Луї-Жозефа Герольда у хореографії сера Фредеріка Аштона. Теплий, дотепний і світлий шедевр класичного балету вперше поставлено в Україні — як символічний акт підтримки української культури під час війни.
Цей балет з легкою посмішкою сільського життя, наповнений добрим гумором, веселою легкістю і щирою емоцією, поставлено у співпраці з The Frederick Ashton Foundation, за ініціативи Івана Путрова — колишнього прем’єра Королівського балету Великої Британії. Постановка здійснена за підтримки фонду Inspiration in Motion, Жана-П’єра Гаскета (правовласника хореографії), легендарного Михайла Баришникова та інших друзів України.
«Це подарунок. Це світло. Це про життя, за яке борються українці», — наголосив Іван Путров, організатор лондонського гала «Dance for Ukraine», на якому вперше прозвучала ідея перенесення «Норовливої доньки» до Києва.
Художнє оформлення — сера Оскара Ланкастера, музичне аранжування Джона Ланчбері. Балетмейстер-постановник — Жан Крістоф Лесаж, диригент-постановник — Віктор Олійник.
Історія цієї постановки — це історія культурного спротиву. В умовах війни українські театри переглянули репертуар, обравши шлях звільнення від творів, які прямо чи опосередковано асоціюються з країною-агресором.
«Ви не можете грати Чайковського в місті, яке щойно було атаковане російськими ракетами. Це не нейтральність — це жорстокість», — зазначив танцівник Національної опери Даніїл Сілкін, який також захищає Україну на фронті.
Натомість англійський балет став потужним символом культурної солідарності. Права на постановку надані безоплатно, декорації створені за ескізами самого Ланкастера, а хореографія збережена до найменших деталей. Українські артисти були запрошені до Лондона на майстер-класи, а частина іноземних фахівців допомагала дистанційно й на репетиціях у Києві.
Катерина Курченко, яка виконує партію Лізи, з посмішкою ділиться:
«Цей балет — як ранок у селі: свіжий, щирий, справжній. Тут усе на емоціях, на тілесному сміху, на теплі. І навіть у часи, коли болить усе навколо — на сцені ми живемо життям без тіней».
Володимир Кутузов, що виконує роль Коласа:
«Ми не граємо — ми існуємо. У цьому балеті кожен жест — це любов до життя».
Нобуґіро Терада, художній керівник балету, акцентує:
«Нам потрібно дивитися ширше. Замість того, щоб залишатися у старому, ми відкрили двері для нового. La Fille mal gardée — це наш спосіб сказати світу: ми існуємо, ми відкриті, ми сильні».
На сцені — не просто любовна історія з гумором. Це — акт м’якої дипломатії. Протистояння руйнівній силі війни — мистецтвом, яке несе ніжність, надію і людяність. І це мистецтво — українське, світове, живе.
«Ми не знаємо, скільки ще буде тривати війна. Але ми точно знаємо: культура має жити», — підсумовує Іван Путров.
Антоніна Ліннік