ЯК УЗБЕКИСТАН ПРОСУВАЄ СВІЙ МОДЕРНІЗМ В ЮНЕСКО

На сайті The Guardian вийшла  стаття про те, як столиця Узбекистану Ташкент бореться за визнання своїх модерністських архітектурних пам'яток на рівні ЮНЕСКО.

На горизонті Ташкента височіють два величезних бірюзових купола - немов перевернуті чаші, що виділяються на тлі хаотичної міської забудови. Одна покрита традиційною узбецькою керамікою, інша виблискує блакитними металевими ребрами. Вони нагадують куполи мечетей Самарканда і Бухари, але приховують зовсім інші споруди.

Вінчає будівлю цирку, побудованого в 1976 році металевий купол - футуристична суміш намету і НЛО, розрахована на 3000 глядачів. Керамічний купол височіє над базаром Чорсу, відкритим у 1980 році: казковий світ риби, фруктів і спецій розміром з два футбольних поля. Ці будівлі є яскравими зразками радянського модернізму, нещодавно номінованого Узбекистаном на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«Спадщина Узбекистану – це не лише ісламська архітектура, – сказала Гаяне Умерова, голова Фонду розвитку мистецтва та культури. «Ми ризикуємо втратити більш свіжі шари історії і повинні діяти зараз».

З 2018 року фонд активно популяризує архітектуру пізнього радянського Ташкента: організовує конференції, видає книги, проводить дослідження та бере участь у міжнародних виставках. Поштовхом стало резонансне знесення улюбленого городянами Будинку кіно, будівлі циліндричної форми 1982 року, яка поступилася місцем сучасним вежам багатомільярдного проекту «Ташкент Сіті».

Ташкент поєднує технології міжнародного модернізму з елементами східного декоративного мистецтва, натхненного архітектурою Тимуридів. 

Серед знакових об'єктів – житловий комплекс «Жемчуг», спроектований як вертикальна версія традиційних махаллас, з внутрішніми двориками на кожні три поверхи. Це унікальний експеримент у міській архітектурі, спрямований на збереження духу життя громади. 

Особливий інтерес представляє сонячний сонячний комплекс в Паркенті: гігантська споруда з дзеркал, здатних фокусувати сонячну енергію аж до температури 3000°C.

Модерністська архітектура Ташкента – це не лише данина часу, а й важливий елемент національної ідентичності, символ того, як мистецтво, технології та культура переплелися у прагненні створити «місто майбутнього» на перехресті цивілізацій.

Ознайомитися з повним текстом статті та ілюстраціями до неї можна, перейшовши за посиланням.

За інформацією Посольства Узбекистану в Україні