Готуємо матеріал для публікації в 26-у числі Часопису "Київ дипломатичний" & Magazine "Kyiv diplomatic": "Житомирська політехніка: не відбудовувати, а збудувати нову Україну"
Державний університет «Житомирська політехніка» у 2024 р. показав високі результати та традиційно є лідером у сфері міжнародної діяльності та співпраці на Житомирщині.
«Розвиток міжнародного співробітництва є одним із основних пріоритетів Житомирської політехніки. Попри всі складнощі, що виникли у державі через воєнний стан, 2024 рік виявився достатньо ефективним для університету в сфері міжнародної співпраці. Ми виграли гранти на низку нових освітніх, наукових та інфраструктурних міжнародних проєктів, а також триває робота щодо реалізації вже чинних», – розпочинає нашу бесіду ректор університету «Житомирська політехніка», доктор економічних наук, доктор наук з державного управління, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії економічних наук України, громадський діяч Віктор Євдокимов.
У 2024 році університет розпочав роботу над реалізацією проєкту за Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (2021 – 2027). Це найбільша програма ЄС із фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом понад €95,5 млрд. Участь України в Рамкових програмах ЄС з досліджень та інновацій є одним зі стратегічних компонентів міжнародного наукового, науково-технічного та інноваційного співробітництва та частиною імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це проєкт WIDE AcrossEU – «Підвищення ефективності науково-інноваційного потенціалу та компетенцій в Європейському Союзі».
Наприкінці 2024 року Житомирська політехніка стала переможцем нового наукового проєкту за програмою ЄС «Горизонт Європа» RISE-IN «Cтійке інвестування сталих екосистем» у складі міжнародного консорціуму провідних університетів, муніципалітетів міст і науково-дослідних організацій із Італії, Великої Британії, Швейцарії, Нової Зеландії, Бельгії, Туреччини, Фінляндії, Німеччини, Чехії, Іспанії, Австрії, Франції, України, Литви та Португалії. Метою проєкту є розроблення, оцінка та пілотування моделей сталих екосистем міст до інвестування та відображення додаткових переваг кліматично стійких рішень в їхніх поєднаннях з інноваційними фінансовими та інвестиційними критеріями.
«Успішно розвивається наша співпраця з Лундським університетом, який входить до десятки кращих університетів світу. Ми працюємо за кількома напрямами. Насамперед, це психологія та реабілітація. Другий напрям – безпілотні літальні апарати з новочасними технологіями та нові види двигунів на водні до них. У Лундському університеті є так звана льотна школа, а по суті – найбільший в Європі авіаційний університет, який готує пілотів для військової та цивільної авіації, починаючи від Другої світової війни до сьогодні», – наводить приклад співпраці Віктор Євдокимов.
Університет бере активну участь у консорціумі Європейського цифрового інноваційного хабу WIN2EDIH, що запускають в Україні для підтримки розвитку бізнесів і підприємництва. Цей проєкт є частиною програми фінансування Європейського Союзу «Цифрова Європа» із загальним бюджетом у €7,9 млрд, мета якої – надання цифрових технологій підприємствам, громадянам і державним адміністраціям.
WIN2EDIH зосередиться на кібербезпеці, інтернеті речей (IoT), автоматизації та роботизації, віртуальній реальності, хмарних сервісах, виробництві, штучному інтелекті (AI) тощо. Європейська Комісія виділить до €4,5 млн на співфінансування мережі цифрових хабів в Україні. Запуск WIN2EDIH в Україні – це спільна ініціатива Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, Державного університету «Житомирська політехніка», Національного університету «Чернігівська політехніка», Українського фонду стартапів, Vacuum Deep Tech Acceleration і YEP Accelerator.
«Україна зараз є цікавою багатьом, тому що саме тут можна перевірити ефективність теоретичних методик у практичній площині. Для нас це звучить сумно, але насправді це і ресурс, який потрібно використовувати», – підсумовує пан ректор.
Житомирська політехніка – це не просто університет. Це центр передових ініціатив, місце, де інновації, міжнародне партнерство та соціальна відповідальність перетворюються на реальні зміни в суспільстві. Одним із ключових векторів розвитку закладу вищої освіти є тісна співпраця з міжнародними організаціями, дипломатичними установами та фондами, які підтримують Україну в цей складний час.
Сьогодні Житомирська політехніка ефективно співпрацює з Посольством США, а також із впливовими організаціями JAD Associates, USIDHR, ValiCor US, які надають неоціненну підтримку у сфері грантових програм, соціальних ініціатив і впровадженні програм щодо збереження ментального здоров’я.
«Ми віримо, що психологічна підтримка є невід’ємною частиною відновлення країни, адже стійка та здорова нація – це запорука майбутньої перемоги та розвитку, – зазначає пан ректор. – З-поміж наших ініціатив – психологічні консультації для студентів, ветеранів та їхніх родин, тренінги з управління стресом, посттравматичної адаптації та психоемоційної стійкості. Ми розробили та впроваджуємо інноваційні платформи, мобільні застосунки для доступу до ресурсів ментального здоров’я. За умов війни душевна рівновага та внутрішня сила є не менш важливими, ніж фізичний захист. Ми прагнемо створити суспільство, яке не просто витримує виклики, а й долає їх із честю та гідністю».
Завдяки міжнародному партнерству, грантовим програмам та соціальним ініціативам Житомирська політехніка не просто залишається на передовій освіти та науки, а й будує міцну основу для відродження України.
Окрім того, Державний університет «Житомирська політехніка» активно розвиває міжнародну співпрацю з Естонською Республікою, спрямовану на підтримку освітніх, наукових та відновлювальних ініціатив. Університет бере участь у міжнародних форумах, конференціях та офіційних візитах, що сприяють налагодженню стратегічного партнерства між Україною та Естонією.
Зокрема, у травні 2022 року ректор університету Віктор Євдокимов відвідав Естонську Республіку у складі офіційної делегації України під головуванням Олександра Корнієнка, першого заступника Голови Верховної Ради України. Тоді ж було підписано меморандум про співпрацю в освітній та науковій сферах між Державним університетом «Житомирська політехніка» і Талліннським технічним університетом.
Житомирщину й університет зокрема постійно відвідують офіційні делегації з Естонії. Гостями університету були Каімо Кууск, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні, офіційна делегація парламенту Естонії (Рійгікогу) на чолі з керівником депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Україною Маті Райдма й інші. Наприкінці 2022 року у Таллінні відбувся Другий Форум із відновлення: Житомирщина. Головною темою заходу стала необхідність відбудови України, зокрема Житомирської області, та впровадження пов’язаних із цим реформ. У ньому взяли участь ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов і проректор з науково-педагогічної роботи та інноваційного розвитку Димитрій Грицишен, які представляли університет у складі делегації Верховної Ради України та Житомирщини.
Навесні 2024 року Державний університет «Житомирська політехніка» став місцем зустрічі керівництва Житомирщини й офіційної делегації Естонської Республіки, яку очолив Лаурі Хуссар, Президент Парламенту Естонії (Рійгікогу). Також з-поміж гостей були Аннелі Кольк, Посол Естонії в Україні, Тоомас Кукк, керівник Департаменту зовнішніх відносин і протоколу парламенту Естонії, Кадрі Напрітсон-Акуна, радниця Голови парламенту Естонії, та інші представники Посольства Естонії в Україні.
Окрім того, Міністру закордонних справ Естонії Урмасу Рейнсалу було вручено диплом Почесного доктора (Doctor Honoris Causa) Державного університету «Житомирська політехніка», а до складу Наглядової ради університету входить Ратас Юрі, який є депутатом Європарламенту та експрем’єр-міністром Естонії.
«Загалом, у нас були президент, прем'єр-міністр, голова парламенту, міністр закордонних справ, міністр оборони, міністр освіти, міністр цифрової трансформації, тобто, практично весь уряд Естонії. Прем’єр-міністерка Естонії приїжджала разом із Президентом України. Дуже цікавою та результативною є наша співпраця з Талліннським технічним університетом. Ми маємо багато спільних наукових розробок, пов’язаних із сучасними технологіями будівництва та покращенням будівельного фонду. Вони є актуальними для відбудови України, а якщо точніше, для побудови нової України», – продовжує свою розповідь ректор «Житомирської політехніки».
Влітку 2023 року на конгресі EBN2023 – INNOVATION IN UNCERTAIN TIMES, що відбувся у чеському Брно, Державний університет «Житомирська політехніка» представив свій Інноваційний хаб і міжнародну програму Re:LAB Ukraine як єдиний в Україні асоційований член Мережі європейських бізнес та інноваційних центрів EBN.
Підготовка та виконання міжнародних грантових проєктів є пріоритетним напрямом міжнародної діяльності Державного університету «Житомирська політехніка», який щороку нарощує власний потенціал, розширюючи вже існуючі та налагоджуючи нові партнерські зв’язки. Станом на 2024 рік університет має 53 проєкти міжнародної кредитної мобільності з 37 закладів вищої освіти країн-членкинь Програми Еразмус+.
Житомирська політехніка – це не лише один із провідних освітніх і наукових центрів України, а й справжня альма-матер для студентів з усього світу. До повномасштабного вторгнення росії університетська спільнота об’єднувала талановитих молодих людей із 27 країн світу.
Щороку сотні студентів із Європи, Азії, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки приїжджали до Житомира, щоби стати частиною потужного академічного середовища з інноваційним підходом до навчання, досліджень і технологічного розвитку. Завдяки європейським освітнім стандартам, практикоорієнтованому підходу та міжнародним партнерствам Житомирська політехніка відкривала студентам шлях до світового ринку праці.
Фундаментальні знання, які студенти здобували в галузі інженерії, інформаційних технологій, менеджменту, міжнародної економіки та фінансів, робили їх конкурентоспроможними фахівцями у своїх країнах. А наукові дослідження, міжнародні стажування, участь у конференціях та стартап-інкубаторах лише підсилювали їхню підготовку до сучасних викликів.
Із початком повномасштабного вторгнення першочерговим завданням університету стало гарантування безпеки всіх учасників освітнього процесу. З огляду на загрози для життя та здоров'я іноземних студентів, було ухвалено відповідальне рішення – тимчасово призупинити набір іноземних громадян на бакалаврські та магістерські програми.
Попри складні реалії, Житомирська політехніка продовжує підтримувати іноземних аспірантів, які вже розпочали своє навчання і сьогодні завершують свої наукові дослідження, готують дисертації та здійснюють вагомі наукові напрацювання. Їхня відданість науці та прагнення до академічного розвитку стали символом незламності міжнародної освітньої спільноти навіть за часів війни.
«Ми віримо, що після перемоги України Житомирська політехніка знову відкриє двері талановитій молоді з різних куточків світу. Наша університетська спільнота – це не лише місце отримання знань, а й платформа для глобального діалогу, культурного взаєморозуміння та наукового прориву. Житомирська політехніка була, є і буде символом інтелектуальної міцності, прогресу та відкритості до світу», – наголошує пан ректор.
За ініціативи Наглядової ради Житомирської політехніки в університеті започатковано проєкт POLYTECH TALKS. Його цільовою авдиторією є здобувачі освіти, науково-педагогічні працівники та керівництво закладу. Таким чином створюється платформа для обміну знаннями, ідеями та досвідом. У межах цих заходів університет запрошує відомих особистостей, з-поміж яких є громадські діячі, політики, успішні підприємці, науковці, спортсмени, діячі культури та мистецтва тощо. Гостями проєкту були Міністерка освіти та науки Естонії Крістіна Каллас, Міністр освіти Португалії Жуау Кошта, Президент Рійгікогу (парламенту Естонії) Лаурі Хуссар, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула, Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Пех, Перший заступник голови Верховної ради України, член Наглядової ради Житомирської політехніки Олександр Корнієнко, Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко та інші. Гості проводили лекції та презентації на актуальні суспільні, економічні й політичні теми.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну та 3 роки війни суттєво позначилися на діяльності Житомирської політехніки. Понад півтори тисячі студентів приєдналися до Збройних сил України, понад 300 осіб було призвано до лав Територіальної оборони України, майже 500 студентів і викладачів займаються волонтерською діяльністю. Колектив університету перерахував 1 млн грн на потреби 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Враховуючи забезпечення безперебійного функціонування автономної котельні університету, передання міжнародними партнерами систем супутникового інтернет-зв’язку Starlink та генераторів за ініціативи ректора Віктора Євдокимова створено Пункт незламності для мешканців прилеглих багатоповерхівок.
Лабораторія MechLab університету здійснює матеріально-технічну підтримку волонтерських проєктів, а 350 студентів вступили до кібервійськ України (IT ARMY of Ukraine).
На постійній основі триває залучення грошової допомоги для ЗСУ та вимушених переселенців від провідних науковців Швеції, Швейцарії, Польщі, Великобританії, Німеччини, Франції, Сінгапуру, Фінляндії, Японії тощо.
Попри виклики воєнного стану, Державний університет «Житомирська політехніка» продовжує активно розвиватися.
«За весь період у нас не було жодного року, коли кількість студентів зменшувалася. Попри складну демографічну ситуацію, пандемію, війну тощо, вона постійно зростає. Ми відкрили понад 30 нових освітніх програм. Причому єдині в Україні отримали зразкову акредитацію за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Окрім того, ми єдиний цивільний заклад в Україні, який готує за спеціальністю «Національна безпека». Дуже інтенсивно розвивається напрям клінічної та реабілітаційної психології. Ми підписали п'ятирічне партнерство з американською компанією ValiCor US щодо розробки застосунків із використанням штучного інтелекту для реабілітації ветеранів, визначення посттравматичного синдрому, встановлення діагнозу та використання віртуальної реальності для відновити функції втрачених кінцівок. Тому тут поєднання і психології, і медицини, і робототехніки, і штучного інтелекту. Це партнерство для нас є стратегічним і надважливим. Наші напрацювання та розробки вже оцінила американська сторона та висловила свою глибоку зацікавленість в реалізації такого проєкту», – гордо розповідає ректор Житомирської політехніки.
Не менш амбітними є плани університету щодо міжнародної діяльності на 2025 рік. За словами пана Євдокимова, продовжуватиметься реалізація вже чинних міжнародних проєктів. До прикладу, проєкт ЄС ERASMUS+«EMINREM» з підготовки спеціалістів нового покоління, які матимуть екологічні, економічні, управлінські знання та навички у сфері видобутку та переробки природних ресурсів, проєкт ЄС ERASMUS+«TransLearnN», де з-поміж закладів вищої освіти України створюється мережа трансформаційного навчання, що дасть можливість українській вищій освіті забезпечити сталу і надійну реконструкцію (післявоєнної) України та інших багато цікавих проєктів за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги донорів.
Співпраця з міжнародними партнерами дає можливість університету розвиватися, збільшувати кількість студентів, відкривати нові освітні програми, займатися наукою.
«У нас є амбітна стратегічна ціль. Ми хочемо відмовитися від бюджетного фінансування як державний університет і за рахунок комерціалізації саме наукових досліджень, їхнього прикладного застосування вийти на рівень самофінансування. Ми хочемо показати українській молоді, що освіта в Україні може бути якісною, і що саме тут і зараз відкриваються великі перспективи співпраці у межах міжнародних проєктів», – закінчує нашу зустріч ректор Державного університету «Житомирська політехніка» Віктор Євдокимов.
Олександр Кондратенко, Антоніна Ліннік
Світлини надані Державним університетом «Житомирська політехніка»
Вставка
Чинні міжнародні проєкти Житомирської політехніки:
Проєкт «Проєкт EMINReM «Магістерська програма з екогірництва та інноваційного менеджменту корисних копалин» (2023 – 2026)».
Проєкт TransLearnN (2023-2025) «Мережа трансформаційного навчання для забезпечення стійкості – надання можливості українській вищій освіті забезпечити сталу та надійну реконструкцію (післявоєнної) України».
Проєкт (2023) «Пластикова революція для європейських регіонів / Plastics Revolution for European Regions (PLASTIX)».
Проєкт (2023) «Інтеграція мігрантів у місцеву економіку / Migrants' Integration in Local Economies (MILEstone)».
Проєкт INTERACT (2023–2024) «Розробка нових шляхів інтернаціоналізації через консорціум «EU GREEN».
Проєкт (2024): «Розвиток підприємництва через фріланс / Fostering Entrepreneurship through Freelancing (ENTEEF)».
Проєкт (2023 – 2026) «Integration of EU Environmental Protection standards in Ukraine (EUEPU). Інтеграція стандартів ЄС у сфері охорони довкілля в Україні».
Проєкт (2022 – 2025) «Integration of EU framework and policies in UA dimension Stone industry (INTEUAS). Інтеграція рамок і норм ЄС в сфері індустрії блочного каменю в Україні».
Проєкт (2023 – 2026) «Harmonization of UA MIGRation policy: EU countries (UAMigrEU). Гармонізація міграційної політики України: досвід країн ЄС»
Проєкт (2024) «Українсько-німецька мережа викладання для цифрової трансформації екологічної освіти» за напрямом DAAD «Україна цифрова: забезпечення успішного навчання в кризові періоди».
Проєкт (2024) «A Discourse on Socio-Ecological Forest Restoration in Times of War and Multiple Crises». «Діалог соціально-екологічного відновлення лісів під час війни та численних криз» у межах програми Німецької служби академічних обмінів DAAD».
Проєкт (2024) «Глибокі технологічні інновації та підприємництво у ЗВО / DEEP tech INnoVation and ENTrepreneurship in HEIs (Deep INVENTHEI)».