Відбулася щорічна пресконференція за підсумками діяльності Представництва у 2024 році

Відбулася щорічна пресконференція за підсумками діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим у 2024 році. До офісу Представництва завітали журналісти з провідних українських та міжнародних медіа.

У пресконференції взяли участь т.в.о. Постійного Представника Президента України в АР Крим Ольга Куришко, заступник Постійного Представника Денис Чистіков, Постійна Представниця у 2022–2024 роках Таміла Ташева. Модерував захід керівник відділу інформаційногоза безпечення Представництва Євген Бондаренко.

Т.в.о. Постійного Представника Президента України в АР Крим Ольга Куришко подякувала журналістам за візит до Представництва та увагу до теми Криму. Вона наголосила, що протягом 2024 року Представництво продовжувало системно працювати в особливих умовах воєнного стану. Робота установи була зосереджена відразу за кількома важливими напрямками, які є визначальними при формуванні та реалізації державної політики щодо окупованого Криму: моніторинг ситуації на півострові, робота у правовому полі, взаємодія з міжнародними партнерами в межах Кримської платформи, а також допомога громадянам України, які проживають в окупованому Криму. Ольга Куришко також наголосила на окремих кроках з формування та реалізації державної політики щодо тимчасово окупованого Криму. Серед цих кроків: робота над Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення”; розробка законопроєкта “Про внесення змін до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” щодо особливостей відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі”; робота над Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції відновлення освіти на деокупованих територіях та затвердження плану заходів щодо її реалізації”; Стратегія когнітивної деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та План заходів з її реалізації, які наразі знаходяться на затвердженні в Кабміні.

Т.в.о. Постійного Представника Президента України в АР Крим також додала: “Важливою складовою діяльності у 2024 році було проведення заходів на високому рівні та інформаційно просвітницьких кампаній. Серед них заходи до Дня спротиву окупації Криму, зокрема: Форум “26-2-14: Війна почалась в Криму”, інформаційна кампанія “10роківСпротиву” про історії громадян України, які чинять спротив російській окупації, інформаційна кампанія “Спротив триває”, відкриття виставки “ЛОМИКАМІНЬ. Жіночий спротив у Криму” за участі Першої леді України Олени Зеленської та дипломатів. Також Представництво долучалось до організації та проведення щорічного Іфтару, створення фотопроєкту “Qarşılıq / Спротив”, що представляє портрети військовослужбовців кримськотатарського походження та їхню мотивацію боротися за звільнення всіх окупованих територій та перемогу України. Минулого 2023 року традиція проведення Іфтару була започаткована Президентом України Володимиром Зеленським на державному рівні”.

До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу командою Представництва реалізовано інформаційну кампанію за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну” та сприяння обласних військових адміністрацій та КМВА. По всій Україні було розміщено 162 сітілайти, 207 білбордів, майже 9 тисяч плакатів та 163 електронних рекламних носіїв з обличчями тих, що пережили депортацію та зображення російського злочину проти кримськотатарського народу. Також було згадано про мистецький проєкт“QIRIM İÇÜN/Заради Криму”.

Заступник Постійного Представника Денис Чистіков окреслив становище громадян України на півострові, яке продовжує погіршуватись через посилення політичних переслідувань та незаконних затримань з боку окупантів. Загальна кількість політв’язнів станом на грудень 2024 року — 218 осіб, з них 132 — кримські татари. Понад 40 кримських політв’язнів незаконно етапували, а по факту депортували до пенітенціарних установ на території росії. З початку2024 року окупанти незаконно перемістили з Криму до в’язниць на території рф щонайменше 12 політичних в’язнів. Крім того, щонайменше 20 політичних в’язнів були протиправно переміщені з російських в’язниць до російських колоній у віддалені регіони росії. Зазвичай це регіони за тисячі кілометрів від Криму. Ще одним серйозним порушенням та інструментом тиску є систематична відмова в наданні медичної допомоги. Термінової медичної допомоги потребують уже понад 60 кримських політв’язнів.

Після 24 лютого 2022 року росія встановила адміністративну відповідальність за так звану “дискредитацію російської армії”. Станом на кінець листопада 2024 року в Криму Представництвом було зафіксовано 1093 випадки надходження матеріалів, складених за статтею 20.3.3 КпАП рф до так званих “судів” на території окупованого Криму. З них у 955 випадках було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу або приєднано до іншої справи за іншою статтею та винесено сукупне рішення.

“З початку окупації Криму триває адміністративний, судовий та силовий тиск окупаційної адміністрації рф на Кримську єпархію ПЦУ з метою припинення її діяльності та витіснення за межі окупованого Криму. У травні 2023 року після системного адміністративного тиску відбулося остаточне захоплення окупантами Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги у Сімферополі. А 8 квітня 2024 року за рішенням окупаційної адміністрації було демонтовано купол цього собору, який був центральною святинею ПЦУ в Криму. 29 серпня окупанти знищили Хрестовоздвиженський храм Православної Церкви України в Євпаторії— останній православний храм української церкви в Криму”,— зазначив Денис Чистіков.

Під час пресконференції було наголошено і на роботі зі зверненнями громадян. Важливо зазначити, що протягом 2024 року Представництвом опрацьовано близько 1436 звернень громадян України, у тому числі кримчан за різноманітною проблематикою. Протягом року вдалося допомогти виїхати з окупації 27 особам. 97 наших громадян отримали допомогу з відновленням/отриманням українських паспортів. 24 громадянина отримали допомогу з освітніми документами.

Постійна Представниця у 2022–2024 роках Таміла Ташева також розповіла про інші ключові активності установи. Зокрема, 11 вересня 2024 року в Києві, в рамках заходів до Четвертого саміту Кримської платформи, відбулося урочисте відкриття Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Це довгоочікуваний та важливий пам’ятний знак, який у новітній історії України набув особливого значення, адже у 2014 році почалася чергова хвиля репресій за національною ознакою з боку окупантів проти кримських татар, корінного народу України.

Також Таміла Ташева відзначила важливість роботи з міжнародною аудиторією, якій потрібно більше розповідати про справжню історію України, зокрема Кримського півострова. Крім цього, вона відмітила діяльність Глобальної коаліції українських студій, що є спільною ініціативою Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Українського інституту, Представництва/Офісу Кримської платформи, Міністерства освіти і науки України, Міністерства закордонних справ України. Мета коаліції— об’єднати ініціативи та програми по всьому світу та сприяти розвитку українських студій, включаючи кримськотатарські, для забезпечення точного та професійного вивчення історії та культури України.

У межах зустрічі із журналістами керівництво Представництва розповіло про діяльність Ради з питань когнітивної деокупації Криму, яка продовжує свою діяльність у сфері формування тактичних кроків та заходів, що сприяють впровадженню Стратегії когнітивної деокупації Криму в різних сферах. Було наголошено на окремих активностях у межах діяльності Ради: симуляційні навчання з різних аспектів когнітивної деокупації населення окупованого Криму; організація і проведення воркшопів з національної пам'яті; міжрелігійний діалог “Процеси деокупації та реінтеграції Криму. Ключові виклики, ризики та шляхи подолання”; презентація результатів діяльності Ради з питань когнітивної деокупації Криму.

Окремо було згадано про співпрацю Представництва з молоддю, аналітичну та комунікаційну діяльність, а також роботу з міжнародною аудиторією.

11 вересня у Києві відбувся Четвертий саміт Кримської платформи, що зібрав 60 представників різних країн та міжнародних організацій задля обговорення проблем в окупованому Криму та пришвидшення деокупації півострова. До організації Саміту активно долучались Офіс Президента України, Представництво, МЗС України та інші партнери. Важливо, що цьогоріч розширилася географія участі країн і міжнародних організацій. Вперше учасниками урядового формату Кримської платформи стали Аргентина, Організація Чорноморського економічного співробітництва та Міжнародний альянс з питань свободи релігій та віросповідань.

24 жовтня 2024 року в Ризі відбувся Третій Парламентський саміт Кримської платформи, який зібрав понад 70 делегацій, серед яких 36 голів парламентів в онлайн та офлайн форматах. На полях Саміту було представлено низку мистецьких робіт та експозицій, об’єднаних виставкою “QIRIM İÇÜN /Заради Криму”, до організації яких долучалось Представництво.

У листопаді в Києві відбулася Друга міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”, яка зібрала у столиці України експертів, аналітиків, журналістів, науковців та лідерів громадської думки з різних країн Африки, Азії, Південної та Центральної Америки, зокрема з Індії, Бразилії, Іраку, Судану, Мексики, Кенії, Гани, Гвінеї та інших, для обговорення сучасних викликів та перспектив співпраці з нашою державою.

Команда Представництва висловила вдячність партнерам, представникам інших державних органів, громадських організацій, експертам за співпрацю та спільні зусилля задля наближення деокупації півострова. Зокрема було акцентовано на використанні результатів комплексного соціологічного дослідження щодо когнітивної деокупації Криму, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Представництва та Фонду “Партнерство за сильну Україну”. У ньому йдеться, що в українському інформаційному просторі бракує інформації про Крим, а рівень поінформованості мешканців материкової частини України (в тому числі – кримських татар) про півострів – низький. Тому було наголошено на важливості більше говорити про Крим, висвітлювати злочини окупантів на півострові та рух спротиву в окупованому Криму.

Повне дослідження можна переглянути за лінком: https://cutt.ly/5eBECWOe

За інформацією Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.