Почути та відчути Україну: підсумки Другої міжнародної конференції Crimea Global

21-22 листопада 2024 року у Києві відбувалась Друга міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”, яка цьогоріч знову зібрала у столиці України експертів, аналітиків, журналістів, науковців та лідерів громадської думки з різних країн Африки, Азії, Південної та Центральної Америки, зокрема з Індії, Бразилії, Іраку, Судану, Мексики,  Кенії, Гани, Гвінеї та інших, для обговорення сучасних викликів та перспектив співпраці з нашою державою. Це була унікальна та масштабна подія, спрямована на обмін досвідом та баченням між різними країнами, поширення інформації про Україну, зокрема про Крим — її невіддільну частину, а також просування Формули миру. Конференція відбулась за ініціативи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим/Офісу Кримської платформи, співорганізатори — Медійна ініціатива за права людини, ZMINA. Центр прав людини, PEN Ukraine, Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС. Партнери заходу: Центр інформаційної стійкості, Крим_ SOS, Східноєвропейський інститут розвитку.

Попри всі безпекові виклики, на одному майданчику зібралось понад 100 учасників заходу – громадські діячі, урядовці, посли та представники країн Африки, Азії, Південної та Центральної Америки, зокрема конференцію відвідали і представники засобів масової інформації з 10 країн Африки. Учасники ознайомились з поточною ситуацією в Україні, її боротьбою за суверенітет та територіальну цілісність, взяли участь в обговореннях щодо шляхів встановлення миру, а також відновлення правосуддя, глобальної продовольчої безпеки, ситуації в Чорному морі та викликів з правами людини на окупованих територіях. Особливу увагу під час конференції було приділено темі Криму, який символізує боротьбу України з колоніальними політиками Росії та є важливою з погляду продовольчої, енергетичної безпеки, а також подолання колоніалізму. 

У межах конференції відбувались не тільки 6 панельних дискусій, а й низка поїздок міжнародних учасників у регіони України, сайд-івенти, спеціальні заходи у співпраці з Центром Трансатлантичного Діалогу, Центром інформаційної стійкості, КримSOS, Центром прав людини ZMINA, Східноєвропейським інститутом розвитку, Фондом ім. Максима Кривцова, Українським ПЕН.   

На низку заходів долучились Перший заступник Голови Верховної Ради України  Олександр Корнієнко, а також Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки з Міністерства закордонних справ України Максим Субх.

Також на полях Crimea Global 2024 були представлені окремі експозиції виставки “Qirim icun / Заради Криму”, серед яких — картини Садиха Аджи-Селіма, фотоісторії військовослужбовців родом з Криму, скетчі Антона Логова, а також виставка  з фотографіями, що були створені громадянськими журналістами у різні періоди після окупації Кримського півострова.  

Учасники конференції мали змогу долучитись і до ініціативи “Листи до вільного Криму” та написати слова підтримки кримським політв’язням. 

У період з 18 по 20 листопада міжнародні гості відвідали: Офіс Кримської платформи, Центр протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” у Києві;  Ірпінь, Бучу та Бородянку на Київщині, село Ягідне на Чернігівщині та Одесу. У Києві в просторі Українського ПЕН делегати зустрілись із родинами репресованих у Росії цивільних громадян України. Під час візиту на Чернігівщину міжнародні експерти відвідали Чернігівський облмуздрамтеатр, який відновлюють після ракетної атаки у серпні 2023 року, а також мали зустріч із заступником голови Чернігівської ОВА Іваном Ващенко та керівником Чернігівської МВА Дмитром Брижинським. У другій частині візиту делегати взяли участь у панельній дискусії “Мотивація потерпілих у процесі правосуддя: управління очікуваннями та зцілення від травм” — спеціальному заході Медійної ініціативи за права людини та Освітнього дому з прав людини в Чернігові. В Одесі ж відбувся круглий стіл про ситуацію в регіоні, успіхи України в Чорному морі та відновлення зернового коридору. Також іноземні гості здійснили ознайомчу прогулянку містом та на власні очі побачили реалії життя українського міста, що потерпає від майже щоденних російських атак. 

Перший день офіційної частини конференції розпочався 21 листопада із круглого столу “Стерті кордони: депортація та боротьба за право на ідентичність у Криму”, що присвячений темі депортації українських дітей росіянами, стиранню національної ідентичності дітей в окупації та ролі тимчасово окупованого Криму як майданчика, на якому Росія випробовувала механізми мілітаризації та індоктринації. Спікери дискусії: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини  Дмитро Лубінець, голова правління Української мережі прав дитини Дар’я Касьянова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA  Альона Луньова, керівниця Координаційного центру розвитку сімейного виховання та піклування про дітей Ірина Тулякова та Валерія Сидорова, дитина, яку повернули після примусового переселення в окупований Крим.

Згодом відбулось офіційне відкриття конференції, на якому виступили Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева, Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Максим Субх, Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, голова ГО “Медійна ініціатива за права людини” Ольга Решетилова, студент Вінницького національного медичного  університету ім. М. І. Пирогова Анураґ Крішна. Український журналіст та ведучий Вадим Карпʼяк модерував церемонію відкриття.

“Крим — це не лише точка на карті. Це унікальне місце, з якого можна будувати діалог із країнами Азії, Африки, Латинської  Америки”, – підкреслила Таміла Ташева, закликаючи міжнародну спільноту до підтримки України в її боротьбі за свободу, гідність і відновлення територіальної цілісності.

Під час першої панельної дискусії “Стати стійким другом миру: як незахідні країни можуть сприяти припиненню російської агресії проти України” виступили:  Уріа Фанчеллі, міжнародний політичний аналітик і письменник, політичний коментатор CNN Portugal з Бразилії; Брайан Орута, старший цифровий репортер газети “Star” з Кенії; доктор Свасті Рао, наукова співробітниця Центру Європи та Євразії Інституту оборонних досліджень та аналітики ім. Манохара Паррікара з Індії; доктор Дінна Прапто Рахаржа, виконавча  директорка Synergy Policies з Індонезії; Дарія Зарівна, радниця керівника Офісу Президента України та Андрій Кононенко, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Модераторкою дискусії була Ольга Руденко, головна редакторка The Kyiv Independent. 

Радниця керівника Офісу Президента Дарія Зарівна в межах свого виступу зазначила: “Вторгнення Росії в Україну – це не конфлікт між Росією й Заходом. Це не проксі-війна. Для Росії це колоніальна війна. Для нас це боротьба за незалежність і виживання. Водночас її вплив значно виходить за межі наших кордонів: ядерна безпека, продовольча безпека, глобальна логістика, екологічна катастрофа. Якщо бодай одна спроба реколонізації увінчається успіхом, це поставить під загрозу суверенітет десятків держав по всьому світу”.

Рубен Бельтран, юрист і дипломат, колишній заступник міністра закордонних справ Мексики та посол Мексики в Росії та Чилі; Умашанкар Сінгх, головний редактор із політичних та міжнародних питань на індійському NDTV; Марина Слесаренко-Баррето, дослідниця кластера права та демократії Бразильського центру аналізу та планування (CEBRAP), політична аналітикиня з Бразилії; Дмитро Усов, Секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими взяли участь в другій панельній дискусії  “Подолання кризи: ролі країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”. Модерувала дискусію Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини. 

Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, зазначив, що Україна активно працює над вирішенням гуманітарної кризи, спричиненої російською агресією. “Зусилля охоплюють як нормативно-правове регулювання, так і практичні дії, спрямовані на захист прав громадян. Так, у березні 2022 року було створено Координаційний штаб, який займається питаннями повернення військовополонених та цивільних осіб”, — зазначив Дмитро Усов. 

Також 21 листопада відбувся сайд-івент “Стійкі дівчата з Азії та Африки: чому вони вирішили залишитися та навчатися в Україні”. Захід організований у співпраці зі Східноєвропейським інститутом розвитку у межах “Україна та Південна Азія: Відкриті діалоги”. Учасницями панельної дискусії стали студентки Вінницького національного медичного університету: Сомія Гейзел Топно, Анастасія Дюбе, Кліменсія Мойо, Серена Омоко. Модераторкою заходу була Мрідула Гош, доцентка Національного університету “Києво-Могилянська академія” та голова правління Східноєвропейського інституту розвитку. Протягом заходу учасниці поділилися своїми переживаннями та мотивацією залишитися в Україні під час війни. 

Наприкінці першого дня Crimea Global у київській книгарні “Сенс” відбувся особливий захід під назвою “Розстріляна культура”, який був присвячений українським митцям та культурним діячам, що загинули внаслідок російської війни проти України. 

Другий день конференції розпочався із третьої панельної дискусії “Виклики для корінних народів світу: чи можемо ми вибудувати солідарність та досягти справедливості?”. До дискусії долучилися: Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу; Натія Наврузов, виконавча директорка ГО “Yazda”, адвокатка, представниця єзидського народу з Іраку; Марина Слесаренко-Баррето, дослідниця кластера права та демократії Бразильського центру аналізу та планування (CEBRAP), політична аналітикиня; Мохаммед Хассан, виконавчий директор Мережі прав людини Дарфуру (DNHR) з Судану та Крістін Такуа, представниця народу Максакалі, одна з засновниць Інституту Марака, що займається захистом інтересів корінних народів із Бразилії. Модератором заходу виступив Сулейман Мамутов, член Постійного форуму ООН із питань корінних народів. 

“Головним викликом для кримськотатарського народу є захоплення його землі російським ворогом, який знищує наш народ протягом десятків років”, – відзначив Рефат Чубаров. 

До четвертої панельної дискусії “Розвиток економічних зв'язків між Україною та країнами Азії, Африки та Латинської Америки”  долучилися координаторка програми міжнародних відносин у FAAP, старша наукова співробітниця CEBRI, співробітниця Центру Вілсона, аналітикиня CNN Brazil доктор Фернанда Магнотта з Бразилії; генеральний директор Parashar Industries Нагендер Парашар з Індії, який вже 10 років живе в Україні; посол Бразилії в Україні у 2021–2024 роках Нортон Рапеста; Лев-Олександр Бондаренко, заступник директора із взаємодії з державними органами влади MHP Global. Зі вступним словом виступила Людмила Шемелинець, заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України. Модераторкою дискусії була директорка з міжнародного співробітництва Української торгово-промислової палати Анна Любима. 

Людмила Шемелинець наголосила, що аграрний сектор є однією з рушійних сил української економіки: "Наша основна мета – забезпечення внутрішньої та зовнішньої продовольчої безпеки, а також гарантування сталого розвитку аграрного сектору".

Перед п'ятою панельною дискусією “Російські пропагандистські наративи в різних частинах світу. Як це впливає на сприйняття України й зокрема Криму” виступив Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України, який зазначив: “Нам важливо налагоджувати та посилювати звʼязки, зокрема на міжпарламентському рівні, із країнами незахдного світу. Ми розпочали нову стратегію та налаштовані її продовжувати”.  

До самої ж панельної дискусії долучилися: Алім Алієв, заступник директора Українського інституту; Уріа Фанчеллі, міжнародний політичний аналітик і письменник, політичний коментатор CNN Portugal з Бразилії; Брайан Орута, старший цифровий репортер газети “Star” з Кенії, доктор Свасті Рао, наукова співробітниця Центру Європи та Євразії Інституту оборонних досліджень та аналітики ім. Манохара Паррікара з Індії; Тьєрно Амаду Камара з Гвінеї, видавничий директор Guinée114, автор книги про війну росії проти України; та Реймонд Аква з Гани, директор з досліджень Multimedia Group Limited. Модераторкою дискусії виступила Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA. 

Паралельно з основною програмою відбувся спеціальний захід “Діти війни: висвітлення зруйнованого життя українських дітей крізь призму документальної журналістики”, організований Центром прав людини ZMINA. Учасники заходу переглянули документальний фільм “Діти війни” (в оригіналі — “Los Niños de la Guerra”) мексиканської журналістки Хані Новель, після чого відбулася дискусія за участі авторки стрічки, а також Олесі Біди – журналістки The Kyiv Independent, яка працювала над документальним фільмом-розслідуванням про викрадення українських дітей Росією “Uprooted”, і Альони Савчук – журналістки, яка документувала життя родин політичних в’язнів в окупованому Криму, і через це окупаційна влада заборонила їй відвідувати Крим. Модераторкою заходу була Тетяна Жукова, менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA. 

Учасники заходу обговорили важливість донесення інформації до міжнародної спільноти через візуальне мистецтво та небезпеку висвітлення життя в умовах окупації. 

В цей день також відбувся сайд-івент "Розбудова довіри та зміцнення діалогу між Україною та Бразилією: уроки минулого та перспективи на майбутнє", який організував Центр Трансатлантичного Діалогу. До дискусії долучилися міжнародний політичний аналітик, автор і політичний коментатор CNN Portugal Уріа Фанчеллі, координаторка Програми міжнародних відносин FAAP, старша наукова співробітниця CEBRI, глобальна наукова співробітниця Центру Вільсона, аналітикиня CNN Бразилія  Фернанда Магнотта, дослідниця кластера права та демократії Бразильського центру аналізу та планування (CEBRAP) Марина Слесаренко-Баррето та радник Посольства України в Бразилії Андрій Бороденков. Модераторкою виступила політологиня з Центру Трансатлантичного Діалогу Діана Маслянчук. 

Крім цього, на полях конференції відбувся круглий стіл на тему “Екологічний вплив російської агресії: 2014–2024 роки”, організований Центром інформаційної стійкості та громадською організацією “КримSOS”.   Участь у дискусії взяли старший аналітик з OSINT і керівник тренінгових програм Центру інформаційної стійкості Том Джарвіс, аналітик ГО “КримSOS” Євгеній Ярошенко і експерт з організації “ЕкоДія” Богдан Кученко. Модерувала обговорення директорка Центру інформаційної стійкості в Україні Юлія Чикольба.

Шоста панель стосувалась радянської спадщини в країнах Азії, Африки та Латинської Америки, що потребує деколонізації та переосмислення.  Учасники дискусії на тему “Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?”: Олег Бєлоколос, директор Центру досліджень національної стійкості, політичний експерт, дипломат, тимчасовий повірений у справах України в Кенії (2008–2010); Олексій Гарань, професор кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”; Мрідула Гош, доцентка Національного університету “Києво-Могилянська академія”, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку; Євген Микитенко, Радник міністра закордонних справ України, колишній Посол України в Саудівській Аравії, Йорданії, Сирії, ОАЕ, Судані, Катарі, Єгипті; Дзвінка Качур, віцепрезидентка Світового конгресу українців у країнах Африки, співзасновниця “Української асоціації ПАР". Модерувала дискусійну панель керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак.

Наприкінці відбулась церемонія закриття Другої міжнародної конференції Crimea Global: Understanding Ukraine through the South, де із завершальними словами виступили ключові організатори та учасники, підбивши підсумки двох насичених днів дискусій і подякувавши всім гостям за їхню увагу та підтримку України в цей складний час.

Постійна Представниця Президента України Таміла Ташева наголосила на важливості солідарності в умовах, коли Україна вже майже три роки живе в умовах повномасштабної війни та десятий рік — в умовах російської агресії: "Щиро дякую всім, хто приїхав до України та підтримує нас у ці важкі дні. Ми переживаємо важкі часи: кожного дня в Україні відбувається знищення інфраструктури, велика кількість жертв серед цивільного населення. Та попри все це, ми провели цей важливий і насичений захід". 

Посол з особливих доручень МЗС України Ростислав Троненко звернув увагу на глобальний вимір конференції та її назву: "Ми сподіваємося, що солідарність і емпатія, які ви продемонстрували сьогодні, підтримають наших захисників, кримських татар, корінні народи та меншини, які борються за Україну та Крим". Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик наголосила на важливості конференції як майданчика для обміну ідеями та посилення міжнародного співробітництва: "Моя мрія — повторити цю конференцію знову. Нехай Crimea Global відбудеться ще раз!"

Дякуємо всім учасникам конференції за увагу до заходу! Крим — це Україна!

За інформацією Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим/Офісу Кримської платформи