АЗЕРБАЙДЖАНСЬКА ПЕРЕМОГА 8 ЛИСТОПАДА 2020 РОКУ: НОВА ЕПОХА В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Тріумф справедливості та гордості нації

8 листопада 2020 року став знаковим моментом в історії Азербайджану, коли була досягнута довгоочікувана перемога, що остаточно розірвала ланцюги 27-річної окупації. У результаті героїчних військових дій наші сміливі воїни не лише вигнали ворога з рідних земель, але й виконали 4 резолюцію Ради Безпеки ООН, про яку мріяли покоління. Ця перемога стала символом відновлення справедливості, гідності та суверенітету Азербайджану.

Завдяки мудрому лідерству Президента Ільхама Алієва та єдності нашого народу, країна спільно пройшла через випробування, вийшовши з них ще сильнішою. Цей день увійшов в аннали нашої історії як етап відновлення національної ідентичності та гордості, адже ми довели світові, що спільними зусиллями можемо відстояти свої права і досягти мети.

Ця велична перемога стала початком нової ери в міжнародному праві, підтверджуючи, що жоден акт агресії не залишиться безкарним. Азербайджан утвердився на світовій арені як держава, здатна захищати свої інтереси, відстоювати свою територіальну цілісність і надихати інші нації на боротьбу за справедливість.

Сьогодні Азербайджан — це не лише переможена рана минулого, а символ непереможного духу, відваги і незламної волі до свободи. Наша країна продовжує писати нову історію успіху, сприяючи миру та стабільності в регіоні. Вперед, до нових досягнень!

Повернення на батьківщину. Діяльність Азербайджану як непостійного члена Ради Безпеки ООН (2012-2013) стала важливою віхою в дипломатії, яка відкрила шлях до вирішення багатовікового конфлікту. Напередодні 20-річчя президентства Ільхама Алієва його мудра стратегія та рішучі дії армії відновили суверенітет і територіальну цілісність країни, що дало народу можливість знову повернутися на свою батьківщину.

Знак оклику на карті: Непохитний дух Азербайджану. Президент Ільхам Алієв, рішуче відстоюючи права Азербайджану, поставив вирішальний знак оклику на карті країни, підтвердивши, що Карабах — це невід’ємна частина нашої Батьківщини. Ця заява стала символом не лише боротьби, а й єдності нашого народу в прагненні до справедливості та свободи. На Параді Перемоги, під величні звуки Гімну та військового маршу, зазвучав ритм, який навіки закарбував цю перемогу у пам’яті нації, пробудивши гордість і патріотизм у серці кожного азербайджанця.

Союз братів: єдність в ім'я майбутнього. Присутність Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана на Параді Перемоги підкреслила незламні зв’язки між двома братніми країнами. Це підкреслення братства та співпраці стало живим заповітом великого лідера Гейдара Алієва, який заклав основи для взаєморозуміння, довіри та солідарності між нашими народами. Разом ми продовжуємо зміцнювати наші історичні та культурні зв’язки, будуємо спільне майбутнє, в якому пануватиме мир, стабільність та процвітання.

Сьогодні Азербайджан не лише відзначає свою перемогу, а й стає символом сили, рішучості та незламного духу на міжнародній арені. Наша країна продовжує демонструвати світу, що спільними зусиллями можемо досягти величі та забезпечити гідне життя для наступних поколінь.

Історична справедливість. Салют та військова техніка, що стала трофеєм, служать свідченням нашої перемоги. Азербайджан, під керівництвом Ільхама Алієва, став першим серед країн пострадянського простору, хто відновив територіальну цілісність, при цьому зберігши багато життів.

Програма Великого повернення. Президент Ільхам Алієв оголосив про масштабну програму відновлення звільнених територій. Вона включає в себе створення сучасних міст та сіл, а також вирішення соціальних питань. Азербайджан витратив 7 мільярдів доларів на відновлення, з планами продовження інвестицій у майбутнє країни. Повернення переселенців на рідні землі свідчить про глибокий зв’язок народу з історичною батьківщиною. Існуюча черга бажаючих повернутися підкреслює, наскільки важлива для людей можливість жити на землі своїх предків. Зворотний потік з міст у села говорить про нову еру, коли народ знову відновлює зв’язок зі своїми коріннями.

 

ЕТНІЧНІ ЧИСТКИ:

30 РОКІВ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВО НА БАТЬКІВЩИНУ

Трагедія азербайджанського народу. Протягом тридцяти років азербайджанці зазнавали етнічних чисток та окупації, що призвело до знищення цілих територій. Мільйони людей, у тому числі понад 200 тисяч азербайджанців з нинішньої Вірменії, були змушені покинути свої домівки. Села та міста, колись сповнені життя, були зруйновані, а окупаційні сили заблокували повернення народу на рідні землі, ігноруючи зусилля міжнародної спільноти щодо мирного вирішення конфлікту.

28 років безрезультатних переговорів. Переговори про мир тривали з 1992 по 2020 рік, але, на жаль, не призвели ні до чого. Уявіть собі: 28 років безкінечних спроб без будь-якого прогресу. Співголовами Мінської групи, відповідальної за припинення окупації, були три постійних члена Ради Безпеки ООН — країни з ядерним потенціалом. Їхня активність залишала бажати кращого, і вирішення конфлікту залишалося невирішеним.

Законодавство та бездіяльність. У Азербайджану була міцна правова основа, включаючи резолюції Ради Безпеки ООН, які вимагали термінового та повного виведення вірменських військ з окупованих територій. Проте, незважаючи на ці вимоги, резолюції залишалися невиконаними через відсутність політичної волі з боку Вірменії, яка прагнула зберегти статус-кво та контролювати наші землі.

Порушення міжнародного права. Вірменія будувала незаконні поселення на окупованих територіях, зокрема в Зангілані, ігноруючи міжнародні норми. Женевські конвенції засуджують незаконне заселення, проте міжнародна спільнота не вводила санкцій проти Вірменії і не вимагала виведення військ з нашої території.

Штучне затягування конфлікту. Друга Карабахська війна розпочалася не лише через окупаційну політику Вірменії, але й через бездіяльність країн, які мають мандат на мирні переговори. Азербайджан завжди проявляв конструктивність за столом переговорів і чекав відновлення справедливості 28 років, перш ніж вирішив на дії.

44 дні до справедливості. Сорока четері денна війна 2020 року стала неминучою. Вірменія сподівалася заморозити конфлікт, вважаючи, що нові покоління азербайджанців забудуть про Карабах. Проте вони помилилися: діти переселенців сьогодні навчаються в Агали, Фізулі, Лачині та інших місцях, незважаючи на те, що ніколи не бачили їх.

Пам'ять про Батьківщину. Ніхто не зможе стерти з пам'яті азербайджанського народу спогади про свої землі та історію. Вірменія, прагнучи контролювати ситуацію, не бажала ні війни, ні миру, лише безкінечних переговорів без результату. З надіями на новий вірменський уряд зникли й останні шанси на мир.

Героїзм нації: Азербайджан протистояв агресії. Повертаючись до ситуації перед Другою Карабахською війною, стає очевидним: вірменський уряд недооцінював Азербайджан і переоцінював свої можливості, покладаючись на зовнішню військову підтримку. Вони прорахувалися. Азербайджан воював на своїй території, що є законним правом на самооборону відповідно до Статуту ООН. Це право ми використали чотири роки тому, що змусило Вірменію капітулювати.

Загострена проблема: Переговори без прориву. Лише за кілька днів після нашої великої перемоги, ми з ентузіазмом ініціювали мирні переговори, прагнучи відновити мир та стабільність у регіоні, спустошеному війною. Проте, незважаючи на добрі наміри, процес не призвів до суттєвих зрушень. Вірменська сторона знову стала покладатися на підтримку іноземних союзників, що лише ускладнило ситуацію та відвернуло нас від конструктивного діалогу.

Риторика вірменських політиків, включаючи високопосадовців, стала відкрито агресивною, загрожуючи подальшій динаміці переговорів. У 2019 році лідер Вірменії публічно заявив, що Карабах є частиною Вірменії, що стало червоною лінією, за яку нам не можна було переходити в мирних розмовах. Ця заява підтвердила, що справжня готовність до компромісу залишається під питанням, і поставила під сумнів перспективи мирного вирішення конфлікту.

Дух агресії та провокації. Заяви вірменських властей, зокрема Міністра оборони, про готовність до нової війни за нові території підкреслюють їх намір продовжувати агресію. Убачивши, що їм недостатньо 20% окупованих земель, вони планували дійти до Баку. Але вірменські танки тепер стоять у Парку військових трофеїв — символ їх прорахунків і недооцінки нашої сили.

Символічна перемога: визволення Шуші. 8 листопада 2020 року, коли наша армія звільнила Шушу, ця перемога стала символом волі азербайджанського народу. Всього через два дні Вірменія капітулювала, і ми поклали край окупації. 23 квітня 2023 року ми встановили контрольний пункт на кордоні з Вірменією в Лачинському районі, відновивши свою територіальну цілісність і повний контроль над кордонами.

Згуртоване єдність народу, блискуча військова стратегія та мужність наших воїнів зробили можливим нашу велику перемогу! Спогади про Гейдара Алієва надихають на подвиги та перемоги. Син, гордо несучи своє горе, поклявся повернути Шушу: «Сьогодні я відвідав могилу великого лідера і сказав, що є щасливим, адже виконав його заповіт. Ми звільнили Шушу! Це — велика перемога!»

Нова реальність та історична справедливість. Початок нової ери в історії Азербайджану став можливим завдяки виконанню резолюцій Ради Безпеки ООН, які залишалися бездіяльними 27 років. Ми самі створили нову реальність в міжнародно-правовій практиці. Завершення окупації стало важливим кроком до відновлення справедливості.

Дорога до незалежності: уроки історії. Як говорив Гейдар Алієв: «Немає більш складного шляху, ніж дорога до незалежності». Вихід з Радянського Союзу дав нам можливість відновити суверенітет і зміцнити свою позицію на міжнародній арені. Сьогодні незалежність Азербайджану зміцнюється під керівництвом Президента Ільхама Алієва, що підтверджує її незворотність та історичну значущість.

Азербайджан на світовій арені: економічний і політичний прогрес. Азербайджан досяг значного прогресу в різних сферах завдяки ефективній політиці та співпраці з міжнародною спільнотою. Економіка країни демонструє один з найвищих темпів зростання в світі, а політична стабільність зміцнює її позиції на міжнародній арені. Азербайджан став важливим гравцем у стратегічних процесах регіону.

Солідарність народів: азербайджанська та українська долі. Наша історія нагадує про тяжкі випробування, з якими стикалися як український, так і азербайджанський народи. З першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну Азербайджан надав підтримку Україні, демонструючи єдність і солідарність.

Слава Азербайджану: наша сила і єдність. Азербайджан — це країна з багатою історією, культурою та непохитною волею до незалежності. Під керівництвом Президента Ільхама Алієва ми продовжуємо рухатися вперед, зміцнюючи нашу державу та створюючи світле майбутнє для наступних поколінь. Наша культура, традиції та стійкість — це ті цінності, які роблять нас унікальними. З кожним днем ми все більше підтверджуємо свою незалежність та правоту, зміцнюючи міжнародні зв’язки та мирне співіснування з сусідами. Нехай наші землі завжди будуть в безпеці, а Азербайджан — процвітаючою та шанованою країною на світовій арені.

Порушення міжнародного права: агресія проти Азербайджану. Проти Азербайджану мали місце факти порушення імперативних норм міжнародного права, які мають безумовну силу в міжнародному праві. Окупація 20% території Азербайджану розглядається як прояв агресивної політики. Масові вбивства людей під час цієї окупації свідчать про ведення агресивної війни, що може навіть кваліфікуватися як геноцид. Важливо зазначити, що ініціатором агресивної війни вважається сторона, що розпочала конфлікт. Таким чином, Азербайджан, який реагує на військові дії супротивника, не може бути визнаний агресором.

Гаазькі конвенції: захист прав і пам’яті народів. Агресивна війна порушує Гаазькі конвенції, які забороняють застосування зброї, що завдає надмірних страждань, а також знищення і захоплення власності без військової необхідності. Вірменська сторона порушила всі пункти цих заборон: зафіксовані факти обстрілу цивільних об'єктів із використанням снарядів, що виділяють білий фосфор, а також касетних бомб. Грабежі та руйнування власності на окупованих територіях — це сумна реальність, з якою стикнувся наш народ. Застосування касетних боєприпасів проти цивільного населення Гянджі, Барди та інших населених пунктів призвело до непоправних втрат і страждань.

Культура під загрозою: знищення спадщини Азербайджану. Гаазьке право вимагає захисту культурних пам’ятників і медичних установ під час конфліктів. Однак вірменські окупанти на окупованих територіях Азербайджану не лише знищили історичні та релігійні пам’ятники, але й осквернили їх, утримуючи свиней у мечетях. Під час шеститижневої війни було пошкоджено понад 20 релігійних об'єктів та історичних пам'яток. Це чудовиське нехтування нашою культурною спадщиною вимагає міжнародного осуду.

Шлях до відповідальності: як Вірменія може бути притягнена до відповідальності? Міжнародно-правова відповідальність зобов’язує суб’єкти міжнародного права ліквідувати шкоду, завдану іншим суб’єктам. Вірменія несе відповідальність перед Азербайджаном у формі репарацій, реституції, компенсації та сатисфакції. Репарація включає відшкодування шкоди, тоді як реституція — повернення до попереднього стану. Компенсація є фінансовим відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди. Сатисфакція включає офіційні вибачення та зобов'язання не повторювати подібні дії.

Міжнародне правосуддя: притягнення до відповідальності вірменських злочинців. Кримінальне переслідування за злочини проти Азербайджану може здійснюватися як відповідно до міжнародного права, так і на основі внутрішнього законодавства. Особи, визнані винними у злочинах, підлягають міжнародному розшуку, арешту та передачі до суду Азербайджану. Важливою віхою стало введення відповідальності за міжнародні злочини в Кримінальному кодексі Азербайджанської Республіки в 1999 році. Генеральна прокуратура Азербайджанської Республіки активно працює в цій сфері, захищаючи права та інтереси нашого народу.

Гейдар Алієв:

Архітектор Незалежності та Натхненник Азербайджану

Відродження нації: новий історичний етап

Призваний народом, Гейдар Алієв відкрив нову епоху в національному розвитку, почавши створювати історію незалежного Азербайджану з чистого аркуша. Його лідерство стало не самоціллю, а засобом досягнення справжнього, глибокого суверенітету нашої країни. Великий патріот Гейдар Алієв відродив дух народу, піднявши його до висот творчого творення і національної самосвідомості.

Політична воля: Запорука порятунку нації. Президент і Верховний головнокомандувач Ільхам Алієв невтомно підкреслює: «У той складний період у Гейдара Алієва не було ані зброї, ані армії. Але була політична воля і підтримка народу». Спираючись на цю глибоку віру, він за десять років вивів Азербайджан із кризи та проклав шлях до сталого прогресу і процвітання.

Прощання з Легендою: Втрата та гордість народу. День, коли ми попрощалися з людиною-легендою, став найбільшою трагедією для нашого народу. Для всіх, хто цінує гідність нації та незалежність Батьківщини, зв'язок із великим Гейдаром Алієвим залишається невидимим, але глибоким. Його спадщина надихає мільйони азербайджанців продовжувати шлях до процвітання, втілюючи його ідеали в повсякденному житті та спільній справі на благо нашої країни.

Новий курс: Ільхам Алієв та виклики XXI століття

Коли Ільхам Алієв прийняв керівництво Азербайджаном, позитивні тренди соціально-економічного розвитку, закладені Гейдаром Алієвим, почали приносити плоди. Президент висунув амбітні цілі, націлені на перехід на новий якісний рівень, що відповідає викликам XXI століття. Його стратегія визначила подальший рух нашої країни як у регіональному, так і в глобальному контексті.

Моральний фундамент: єдність народу і влади. Моральні цінності Гейдара Алієва стали базовою умовою успішного розвитку Азербайджану. Ця моральна зв'язок створила міцний фундамент єдності Президента і народу. Ільхам Алієв продовжує відповідати цьому критерію моралі, лідерства та прогресу, підкреслюючи нашу ідентичність як прогресивної нації.

Нова епоха під керівництвом Ільхама Алієва. Під керівництвом Ільхама Алієва Азербайджан вступив у нову політичну епоху, зберігши продовження політичного курсу, розробленого національним лідером. Він продемонстрував світовій спільноті, що готовий вести країну шляхом процвітання та силового відновлення територіальної цілісності.

Слава Ільхаму Алієву: Лідеру, що веде до великої перемоги!

У часи, коли націю охоплюють виклики та випробування, з’являється великий лідер, здатний об’єднати народ і вказати шлях до справедливості. Ільхам Алієв, Президент Азербайджанської Республіки, став таким лідером, який не лише продовжив справу свого попередника, але й зумів вивести нашу країну на нові висоти розвитку та процвітання.

Під його мудрим керівництвом Азербайджан перетворився на сильну державу, що активно вписує свої сторінки в історію міжнародної арени. Його стратегічний підхід до державного управління став основою для досягнення економічної стабільності та соціального прогресу. Завдяки невтомній праці та рішучості Ільхам Алієва, Азербайджан не лише відновлює свою територіальну цілісність, але й стає важливим гравцем у глобальних процесах.

Лідерство Ільхама Алієва — це не просто звичайна роль президента. Це символ незламності духу нашого народу та вірності ідеалам незалежності. Він уособлює надію на краще майбутнє, яке ми будуємо разом, сповнені гордості за свою батьківщину. У його словах та діях втілюється принцип, що тільки в єдності влади та народу можливо досягти великих цілей.

Ільхам Алієв не лише реалізує стратегічні плани, а й надихає мільйони сердець, формуючи нове бачення для нашого суспільства. Його бачення розвитку країни базується на засадах справедливості, рівності та соціальної відповідальності. Він став втіленням моральної сили, підкреслюючи, що справжня потужність держави полягає не лише в її військовій могутності, а й у високих моральних цінностях.

Завдяки рішучим крокам Ільхама Алієва, Азербайджан перетворився на країну, де шануються традиції, але разом із тим динамічно впроваджуються інновації. Він став архітектором нашого успіху, об’єднуючи зусилля всіх громадян для досягнення спільної мети — процвітання нашої держави.

У всі часи, в складних умовах, які б не виникали, народ Азербайджану знає, що може покладатися на свого лідера, який не боїться труднощів і завжди готовий до нових викликів. Ільхам Алієв — це наш незламний провідник у майбутнє, який з гордістю несе на своїх плечах тягар відповідальності за добробут і щастя кожного громадянина.

Зв’язок між Президентом і народом: запорука великої перемоги. Наша перемога стала доказом міцності державної системи та живого зв’язку між Президентом і народом. Ільхам Алієв став організатором і символом Великої Перемоги. Ми, азербайджанський народ, зробили раціональний вибір і покликали Гейдара Алієва, який заклав основи політичного та соціального розвитку країни.

Уроки історії: справедливість для всіх народів. Крах біполярного світу і розпад Радянського Союзу супроводжувалися кривавими конфліктами, і азербайджанці стали жертвами витончених етнічних чисток. Державна політика Вірменії перетворилася на систему державного тероризму, що тривала і в пострадянський час завдяки зовнішній підтримці.

Яскравий підсумок: Азербайджан — символ успішної боротьби за незалежність!

Таким чином, історія Азербайджану, вписана золотими буквами в літопис мужності та стійкості, є свідченням неймовірної сили і єдності нашого народу. Ми продемонстрували всьому світу, що справедливість може перемогти, а надія — стати двигуном змін. Успіхи нашої країни в відновленні територіальної цілісності та утвердженні своїх прав не тільки зміцнюють національну ідентичність, але й забезпечують міцну основу для стійкого майбутнього.

Сьогодні Азербайджан — це не просто країна, це символ надії, прогресу і незалежності. Ми пишаємося своїми досягненнями, і кожна перемога надихає нас на нові звершення. Стратегія, заснована на мудрому лідерстві, солідарності та патріотизмі, відкриває перед нами горизонти нових можливостей і перспектив.

Разом ми будуємо майбутнє, сповнене досягнень і гордості, де Азербайджан займає гідне місце на світовій арені. Ми продовжуємо свій шлях з вірою в успіх і прагненням зробити нашу батьківщину ще більш процвітаючою і сильною. Вперед, до нових перемог і звершень!

 

Аріф Джаміль огли ГУЛІЄВ,

доктор юридичних наук, професор, дипломат, професор кафедри

конституційного, міжнародного права та публічно-правових

дисциплін Київський університет Інтелектуальной власності

та права Національного  Університету «Одеська юридична академія»,

Заслужений працівник освіти  України, Академік НАН ВО України.