СПІЛЬНА ЗАЯВА УЧАСНИКІВ ЧЕТВЕРТОГО САМІТУ МІЖНАРОДНОЇ КРИМСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
З нагоди третьої річниці створення Міжнародної Кримської платформи, з урахуванням Спільної декларації Міжнародної Кримської платформи, прийнятої в Києві 23 серпня 2021 року, та Спільних заяв учасників Другого Саміту Міжнародної Кримської платформи 23 серпня 2022 року і Третього Саміту Міжнародної Кримської платформи 23 серпня 2023 року,
враховуючи результати Першого та Другого Парламентських самітів Міжнародної Кримської Платформи 25 жовтня 2022 року в Загребі та 24 жовтня 2023 року в Празі, а також Першої та Другої Чорноморських конференцій з безпеки Міжнародної Кримської Платформи 12-13 квітня 2023 року в Бухаресті та 14 квітня 2024 року в Софії,
очікуючи на Третій Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи в Ризі, Латвія, у жовтні 2024 року,
посилаючись на всі відповідні резолюції Генеральної Асамблеї ООН, зокрема: 68/262 від 27 березня 2014 року «Територіальна цілісність України», ES-11/1 від 2 березня 2022 року «Агресія проти України», ES-11/2 від 24.03.2022 «Гуманітарні наслідки агресії проти України», ES-11/4 від 12.10.2022 «Територіальна цілісність України: відстоюючи принципи Статуту ООН», ES-11/5 від 14.11. 2022 «Сприяння виправленню та відшкодуванню шкоди внаслідок агресії проти України», 77/229 від 15 грудня 2022 року «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополь», ЕС-11 /6 від 23 лютого 2023 року «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні», 78/221 від 19 грудня 2023 року «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, в т.ч. Автономна Республіка Крим та м. Севастополь», а також резолюції Ради ООН з прав людини 49/1 від 4 березня 2022 року «Ситуація з правами людини в Україні внаслідок російської агресії», S-34/1 від 12 травня, 2022 «Погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії», 52/32 від 4 квітня 2023 року та 55/23 від 4 квітня 2024 року «Ситуація з правами людини в Україні внаслідок російської агресії», а також звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Незалежної міжнародної слідчої комісії щодо України, посилаючись на рішення Комітету Міністрів Ради Європи CM/Del/Dec(2024)1500/2.5 від 10 червня 2024 року та CM /Del/Dec(2023)1477/2.4 від 4 жовтня 2023 року про «Агресивну війну Російської Федерації проти України та її наслідки для ситуації з правами людини на тимчасово контрольованих або окупованих Російською Федерацією територіях України», а також її попередні рішення з цього питання,
Ми, учасники Четвертого Саміту Міжнародної Кримської платформи:
Висловлюємо свою повагу мужності, витримці та героїзму українського народу, який чинить опір неспровокованому, невиправданому та незаконному повномасштабному військовому вторгненню Росії, та співчуваємо втратам серед військовослужбовців Сил безпеки і оборони України та цивільного населення, яке страждає від безчинств, скоєних Російською Федерацією.
Відзначаючи понад десять років незаконної анексії Криму Російською Федерацією, ми, зокрема, визнаємо безперервні страждання людей в Криму і висловлюємо нашу солідарність з ними.
Ми продовжуємо твердо відстоювати і підтверджувати нашу непохитну підтримку суверенітету, незалежності, єдності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, а також невід’ємного права України на самооборону від неспровокованої агресивної війни Російської Федерації. Ми вимагаємо, щоб Росія негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої збройні сили з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 рік.
Підтверджуємо наше невизнання незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також українських областей Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької, що грубо порушує Статут ООН і становить пряму загрозу міжнародній безпеці з серйозними наслідками для міжнародного правопорядку, що ґрунтується на правилах. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, а також Донецька, Херсонська, Луганська та Запорізька області — це Україна.
Підтримуємо Україну в її невід’ємному праві захищати себе і свій народ та звільнити свої території, тимчасово окуповані Росією, включаючи тимчасово окуповані Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, і визнаємо стійкість жителів тимчасово окупованих територій України, які продовжують висловлювати свій спротив незаконній анексії.
Заявляємо про готовність продовжувати і збільшувати політичну, фінансово-економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку України у відновленні її територіальної цілісності, включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополь.
Підтверджуємо, що Росія несе повну відповідальність за війну, яку вона розпочала, і за величезні збитки, завдані війною, і що всі винні у воєнних злочинах мають бути притягнуті до відповідальності. Ми відзначаємо прогрес у всіх відповідних зусиллях у сфері правосуддя, включаючи створення Реєстру завданої Україні шкоди.
Ми схвалюємо та продовжуємо працювати над результатами Першого Глобального саміту миру, який відбувся 15-16 червня 2024 року у Швейцарії, як важливий крок на шляху до цілковитої поваги до міжнародного порядку, заснованого на правилах, та всеосяжного, справедливого і сталого миру для України, заснованого на принципах Статуту ООН та міжнародного права, і підтримуємо положення “Спільного комюніке щодо мирних рамок”.
Наголошуємо на нашій підтримці ключових принципів і цілей Української Формули миру, включаючи суверенітет і відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що є необхідною умовою для досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру.
Схвалюємо створення Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, метою якої є протидія незаконній депортації та насильницькому переміщенню українських дітей Російською Федерацією та забезпечення їхнього безпечного повернення.
Наголошуємо, що дії Російської Федерації проти України, зокрема обмеження свободи судноплавства в Чорному та Азовському морях, є серйозним викликом морській безпеці в регіоні, негативно впливають на безпеку та стабільність Чорноморського регіону, порушують сполучення, загрожують глобальній продовольчій безпеці та перешкоджають економічному розвитку всіх прибережних країн.
Засуджуємо дії Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України щодо
поточних порушень міжнародного права, в тому числі прав людини та міжнародного гуманітарного права. Вони включають політичні переслідування, сексуальне насильство, свавільні затримання, насильницькі переміщення та тримання під вартою без зв’язку з зовнішнім світом цивільних осіб, катування та жорстоке, нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження та інші численні порушення прав людини, про які повідомляється;
перетворення тимчасово окупованого Кримського півострова на надзвичайно мілітаризований форпост у Чорному морі, що підриває безпеку і стабільність у Чорноморському регіоні та використовується для ведення Росією агресивної війни проти України, а також як засіб підтримки спроб незаконної анексії інших українських регіонів;
спроб заперечення або придушення української ідентичності, культури та мови, у тому числі шляхом нав’язування російської системи освіти та російської мови, вилучення українських підручників зі шкіл та бібліотек, посилення контролю над інформаційно-телекомунікаційними системами, обмеження свободи вираження поглядів онлайн та офлайн, проведення активних дезінформаційних та пропагандистських кампаній, насадження антиукраїнських настроїв, а також придушення Православної Церкви України в тимчасово окупованому Криму;
переслідування та дискримінації представників корінного кримськотатарського народу, заборону та криміналізацію їхніх законних представницьких органів, що позбавляє їх можливості вільно виражати, зберігати та розвивати свою ідентичність, а також підтримувати та розвивати свою культуру;
заборони представникам міжнародних організацій відвідувати місця утримання українських військовополонених та цивільних осіб на території Російської Федерації та тимчасово окупованих територіях України, що перешкоджає їм перевіряти відповідність умов їхнього утримання зобов’язанням за міжнародним гуманітарним правом;
незаконного призову мешканців Криму;
примусового надання громадянства Російської Федерації мешканцям тимчасово окупованих територій України шляхом примусової «паспортизації»;
незаконної депортації та примусового переміщення, а також індоктринації українських дітей та примусу їх до прийняття російського громадянства;
експропріації державної та приватної власності і підприємств на тимчасово окупованих територіях, підрив економічної діяльності та експлуатація захоплених земель для сільськогосподарських та інших цілей;
виснаження природних ресурсів, експлуатації українських надр та забруднення екосистеми Чорного та Азовського морів, у тому числі через залучення кораблів Військово-морських сил РФ до ведення агресивної війни проти України;
створення та використання транспортної інфраструктури, що з’єднує тимчасово окупований Крим з тимчасово окупованими частинами східних регіонів України;
вивезення українського зерна з тимчасово окупованих територій України до третіх країн;
вивезення Російською Федерацією культурних цінностей, що належать Україні на тимчасово окупованих територіях, та знищення історичних місць і об’єктів культурної спадщини.
Ми підкреслюємо, що
підтримка зусиль на чолі з Україною, таких як Українська Формула миру та відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, є необхідною умовою для досягнення всеосяжного, справедливого та сталого миру.
Так звані «референдуми» та «вибори», у тому числі «вибори президента Росії» 15-17 березня 2024 року, проведені на тимчасово окупованих частинах території України, а також ті, які Росія організувала на тимчасово окупованій території Криму 8 вересня 2024 року, є недійсними і не можуть мати жодної юридичної сили;
мобілізація та призов Російською Федерацією громадян України з тимчасово окупованих територій України до російських збройних сил або примус їх до участі у воєнних діях проти України суперечать Женевській конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року;
примусове надання громадянства Російської Федерації мешканцям тимчасово окупованих територій України шляхом примусової паспортизації не встановлює підстав для втрати громадянства України;
Україна не в змозі забезпечити безпеку іноземних громадян, які відвідують тимчасово окуповані території України;
контакти іноземних посадових осіб, бізнесу та громадськості з представниками російських окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях України не можуть трактуватися як надання легітимності намірам Росії легалізувати спробу незаконної анексії;
використання картографічних та інших символів (карт, схем, прапорів тощо), що зображують тимчасово окуповані території України як частину Росії, є несумісним з повагою до суверенітету та територіальної цілісності України відповідно до міжнародного права та законодавства України і не повинно сприяти намірам Росії легалізувати спробу анексії;
ситуація в екологічній сфері на тимчасово окупованому Кримському півострові продовжує погіршуватися через відмову Росії надати інформацію про хімічну зброю, скинуту в Чорне море, що становить загрозу безпеці для всіх прибережних держав.
Заявляємо про готовність продовжувати і нарощувати підтримку України, спрямовану на відновлення її територіальної цілісності, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь.
Вкотре підтверджуємо наші вимоги до Російської Федерації звільнити всіх політичних в’язнів та інших цивільних осіб, утримуваних в умовах агресії Російської Федерації проти України, зокрема Ірину Данилович, Владислава Єсипенка, Сейрана Салієва, Сервера Мустафаєва, Еміра-Усеїна Куку, Ірину Горобцову, Галину Довгополу, Сервера Газієва, Амета Сулейманова, Асана Ахтемова та Азіза Ахтемова, а також офіційних представників ОБСЄ Вадима Гольду, Максима Петрова, Дмитра Шабанова та інших.
Ми відзначаємо:
успіхи Збройних Сил України, в тому числі завдяки військовій підтримці, наданій Україні партнерами, у забезпеченні цивільного морського коридору в Чорному морі. Це дозволило відновити експорт українського зерна та інших товарів на світові ринки, створивши тим самим позитивний вплив на глобальну продовольчу безпеку;
зусилля України, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію Криму, а також популяризацію кримськотатарської мови, підтримку осіб, затриманих у зв’язку з агресією РФ проти України, та їхніх родин;
зростання опору громадян України в тимчасово окупованому Криму, незважаючи на масові переслідування тих, хто виступає проти окупації, зокрема збільшення кількості акцій опору та солідарності з материковою Україною;
необхідність подальшої багатовекторної діяльності Кримської платформи до відновлення Україною контролю над Кримським півостровом, а також майбутній потенціал платформи як механізму забезпечення консолідації міжнародних зусиль з реінтеграції, реконструкції та економічного відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;
важливість подальшої діяльності експертної мережі Кримської платформи, зокрема в частині моніторингу ситуації на тимчасово окупованій території Кримського півострова та надання інформації про діяльність держави-окупанта.
Ми закликаємо міжнародну спільноту вшанувати пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу, вчиненої тоталітарним радянським режимом 80 років тому, та підтверджуємо нашу відданість недопущенню повторення схожих трагедій.
Ми визнаємо, що, захищаючись від агресора, Україна сьогодні робить значний внесок у європейську та міжнародну безпеку, і закликаємо до подальшого посилення політико-дипломатичного та санкційного тиску на Російську Федерацію.
Наголошуємо, що припинення агресивної війни Російської Федерації проти України та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів має бути забезпечене для відновлення поваги до Статуту Організації Об’єднаних Націй та норм і принципів міжнародного права. Ми запрошуємо інші держави та організації розглянути можливість приєднання до Міжнародної Кримської платформи.