Підсумки 1 дня Другої Чорноморської безпекової конференції Міжнародної Кримської платформи

У Софії (Болгарія) вчора стартувала Друга Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської платформи, яка зібрала для обговорення безпекової ситуації у Чорноморсько-Азовському регіоні та за його межами представників урядів, українських і міжнародних відомств та організацій, журналістське середовище.

Під час відкриття конференції до учасників звернулись Аліна Фролова, координаторка безпекового напрямку Експертної мережі Кримської платформи, заступниця голови правління Центру оборонних стратегій, заступниця Міністра оборони України (2019-2020); Ірина Боровець, заступниця Міністра закордонних справ України; Гергана Караджова, генеральна директорка Директорату політичних справ Міністерства зовнішніх справ Болгарії; Таміла Ташева,  Постійна Представниця Президента України в АР Крим. Було наголошено на глобальних наслідках злочинних дій Росії, яка використовує свої збройні сили в Чорному морі не лише для повномасштабного вторгнення, але й для морської блокади як елементу економічного тиску на Україну. Також на відкритті конференції було зазначено про екологічні злочини РФ, спротив громадян України окупаційному режиму,  а також важливості підтримки України у різних сферах. 

Під час панельних дискусій першого дня учасники порушили питання, пов’язані з впливом російської агресії на безпекову ситуацію в Чорноморсько-Азовському регіоні та за його межами, загрози з боку країни-агресорки, злочини росіян на окупованих територіях, дезінформацію та пропаганду з боку РФ, а також вказали на можливі необхідні кроки, які варто вжити вже сьогодні, аби зупинити злочини країни-агресорки.

Зокрема, під час першої панельної дискусії “Стратегічний огляд безпекової ситуації в Чорному та Азовському морях, перспективи та майбутнє” виступили старший викладач кафедри безпекової політики та стратегії Шведського університету оборони, колишній командувач збройними силами Багатопрофільної комплексної місії ООН по стабілізації в Малі Денніс Ґілленспорре; Головний інспектор Міністерства оборони України Адмірал Ігор Воронченко; Маршал Королівських ВПС Британії у відставці, старший науковий співробітник “Policy Exchange”, колишній генеральний директор Академії оборони Об'єднаного стратегічного командування Едвард Стрінгер; Віце-адмірал (у відставці), колишній заступник командувача Військово-морського командування ОЗС НАТО (2020-2023) Дідьє Піатон. Модератор дискусії — голова правління Центру оборонних стратегій, колишній міністр оборони України (2019-2020) Андрій Загороднюк. 

“За тим, що сьогодні відбувається в Чорному морі, варто спостерігати щоденно, позаяк це впливає на архітектуру глобальної безпеки не тільки у регіоні Чорноморського басейну”. Таку думку висловив голова правління Центру оборонних стратегій, колишній міністр оборони України (2019-2020) Андрій Загороднюк у ході обговорення під час Другої Чорноморської безпекової конференції Міжнародної Кримської платформи. 

“У світовій історії багато прикладів, коли країна з меншою кількістю ресурсів, завдяки асиметричним діям, може перемогти більшого супротивника. Зараз Україна демонструє саме такий підхід, що зайвий раз підкреслює необхідність продовження, якщо не збільшення міжнародної військової допомоги Україні”. Про це заявив Денніс Ґілленспорре, старший викладач кафедри безпекової політики та стратегії Шведського університету оборони, колишній командувач збройними силами Багатопрофільної комплексної місії ООН по стабілізації в Малі.

Аби протидіяти Росії, зокрема в Чорноморському регіоні необхідно вжити певних кроків. На цьому наголосив Головний інспектор Міністерства оборони України Адмірал Ігор Воронченко.

“Попри те, що у світі побутує думка, що основні елементи війни - це повітряні сили та сухопутні війська, однак, не можна виключати і нову природу ведення війни - асиметричну. Коли, наприклад, з повітря успішно можна завдавати удару по флоту”. Про це сказав Маршал Королівських ВПС Британії у відставці, Едвард Стрінгер, старший науковий співробітник “Policy Exchange”, колишній генеральний директор Академії оборони Об'єднаного стратегічного командування.

Віце-адмірал (у відставці) Дідьє Піатон зауважив: “Присутність і підтримку партнерів треба відчувати щодня. Це яскраво продемонстрували події в Ізраїлі вчора. Я сподіваюсь, що така сама підтримка буде і в України в Чорному морі”. 

Під час другої панельної дискусії “Світ в умовах глобальних змін: візія руху вперед. Глобальна безпека та безпека в Чорноморсько-Азовському регіоні з різних точок зору” виступили Пітер Ван Прааг, президент Міжнародного безпекового форуму у Галіфаксі; Вікторія Старик-Самолін, співзасновниця і стратегічна директорка організації “Council on Geostrategy”, співорганізаторка першої конференції “Sea Lords’ Sea Power Conference”; Крістін Дюгоен-Клемен, наукова співробітниця, Університет Париж 1 Пантеон-Сорбонна, співорганізаторка Паризького форуму оборони та стратегії;  Йордан Божилов, засновник і президент “Sofia Security Forum”, заступник міністра оборони Республіки Болгарія (2022).  Модераторка дискусії — Аліна Фролова, координаторка безпекового напрямку Експертної мережі Кримської платформи, заступниця голови Центру оборонних стратегій, заступниця Міністра оборони України (2019-2020).

“Європу та США у 2022 році об’єднало лише одне — готовність України боротися”,  — таку думку висловив Пітер Ван Прааг, президент Міжнародного безпекового форуму у Галіфаксі. 

Вікторія Старик-Самолін, співзасновниця і стратегічна директорка організації “Council on Geostrategy”, співорганізаторка першої конференції “Sea Lords’ Sea Power Conference” зазначила: “Росія стала спільним ворогом у Чорноморському басейні. Також ми бачимо зусилля Китаю на іншому кінці земної кулі з інтенсифікації їх зусиль щодо розвитку їх морських сил. Дехто все ще нехтує цим, але ми бачимо, що в нас на планеті почалося справжнє геополітичне протистояння, справжні перегони озброєнь”.

Наслідки конфлікту в Україні відчуваються вже й на Близькому Сході. Це дуже болісно для населення цього регіону. Але саме факт, що російсько-українська війна перестала бути регіональною, може прискорити процедуру надання допомоги для України. Таким дослідженням під час конференції поділилась Крістін Дюгоен-Клемен, наукова співробітниця, Університет Париж 1 Пантеон-Сорбонна, співорганізаторка Паризького форуму оборони та стратегії: “Всі події, в тому числі і на Близькому Сході, можуть прискорити надання допомоги Україні, бо це не просто питання війни, це питання глобальної безпеки”.

“Початок вторгнення Росії в Україну став пробудженням для більшості європейських країн, тому що вони зрозуміли, що це війна не лише проти України, що Росія насправді намагається зруйнувати цілу безпекову архітектуру в Європі, а також ставить під сумнів світовий порядок, який забезпечує безпеку як у світі, так і в Європі”. На цьому під час конференції наголосив Йордан Божилов, засновник і президент “Sofia Security Forum”, заступник міністра оборони Республіки Болгарія (2022).

Під час третьої панельної дискусії “Інформаційна зброя впливу: як Росія дестабілізує Чорноморський регіон” виступили Шота Утіашвілі, старший науковий співробітник Фонду Ронделі, Грузія; Марія Сагайдак, керівниця відділу стратегічних комунікацій Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Костянтин Уздріш, журналіст “TVR Moldova”; Ремус Черня, військовий кореспондент в Україні, “Newsweek Romania”. Модераторка дискусії — Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи.

Під час конференції Ольга Скрипник наголосила: “Окупанти продовжують незаконно утримувати цивільних журналістів, звинувативши їх у нібито “тероризмі”. Наразі відомо про щонайменше 18 медійників, які сидять у тюрмах. Їм відмовляють у наданні медичної допомоги”.

“Попри намагання радянської влади зробити російську основною мовою спілкування у Грузії, ця спроба провалилась. І зараз жителі Сакартвело майже не говорять російською, а відповідно — менше піддаються пропаганді”.  Про це під час Другої Чорноморської безпекової конференції розповів Шота Утіашвілі, старший науковий співробітник Фонду Ронделі, Грузія.  

Марія Сагайдак, керівниця відділу стратегічних комунікацій Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки додала: “Все почалося з 2014 року, коли російська дезінформація та пропаганда чітко розказала і показала всім, що буде відбуватися, коли інформацію починають використовувати як зброю у військових цілях. Тоді, в 2014 році, необхідної реакції так і не було, а от у 2022 році нарешті заборонили російські ЗМІ, інформаційні пропагандистські канали. Але недостатньо лише визнати факт того, що така загроза існувала. І на одній з панелей ми почули заклик, що треба бути проактивними – треба не лише реагувати на російську пропаганду та дезінформацію, треба працювати на випередження. Бо інакше вони будуть випереджати правду, на жаль, так воно і працює. Тому російська пропаганда та дезінформація буквально вбиває людей”.

“Росія мала достатньо розвинену медіа інфраструктуру в Молдові. Тому їм було дуже легко пояснити громадянам Молдови, чому вони окупували Крим. Крім того, Москва дуже протидіяла тому, щоб Молдова могла розвивати власні медіа”. Про це заявив Костянтин Уздріш, журналіст “TVR Moldova” під час конференції. 

“У Румунії все ще точиться боротьба, є багато публічних осіб, які підтримують Росію, так би мовити, непрямим шляхом. Вони не кажуть, що Росія права – вони намагаються якось поставити Україну в тінь та примусити багато людей думати, що може Росія не така вже добра, але Україна ще більш недобра. Це така тактика заплутування, немов нічого незрозуміло. Тому що набагато легше переконати або заплутати людей. Бо коли вони заплутані, їм важко визначитися на чиєму вони боці, для них стає набагато важче ухвалити рішення, хто правий, а хто ні”, – розповів Ремус Черня, військовий кореспондент в Україні, “Newsweek Romania”. Він зазначив, що недостатньо просто робити заяви, а критично важливо демонструвати докази того, що заява є правдою. І це, на його думку, може принести зміни.

Також у перший день конференції показали фільм військового та журналіста Артема Шевченка про ексклюзивні операції Збройних Сил Україні на морі, завдяки яким стала можливою робота цивільних суден у Чорному морі. 

Зазначимо, що вже сьогодні, 15 квітня, в рамках Другої Чорноморської безпекової конференції Міжнародної Кримської платформи, відбудуться обговорення щодо майбутнього регіону на військово-політичному рівні.

За інформацією Офісу Кримської платформи.