583-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АЛІШЕРА НАВОІ

Щорічно 9 лютого в Узбекистані та в інших країнах світу відзначають день народження Алішера Навої - великого сина узбецького народу, державного діяча, основоположника узбецької мови, геніального поета й мислителя, чия творча спадщина дбайливо зберігається й досліджується, як в Узбекистані, так і за її межами.

Біографія цього талановитого поета і видатного мислителя давно привертає увагу багатьох істориків і сходознавців, літературознавців. Дослідженню його біографії присвячені цілі праці, навіть були створені школи вивчення творчості Навої. Але актуальність вивчення такої теми не зменшується з плином часу, тому що кожна робота Навої заслуговує на книжки з аналізу. Його поетика надзвичайно цікава й різноманітна за прийомами, а його погляди - надзвичайно прогресивні.

Творчість Алішера Навої і сьогодні викликає інтерес в усьому світі, адже твори великого поета перекладено англійською, французькою, німецькою, українською та багатьма іншими мовами. Поціновувачів літератури приваблює глибина філософії в його творах, багаті метафори, розмаїття поетичних образів. Іншими словами, секрет нев'янучої слави творів Навої полягає в їхньому високому художньому рівні.

Загальнолюдські ідеї у творчості Алішера Навої виявляють схожість з ідеями епохи Відродження в Європі.

Алішер Навої писав тюркською мовою під псевдонімом Навої ("мелодійний") і перською - Фані ("відчужений або тлінний"). Літературна спадщина А. Навої, що дійшла до нас, велика і багатогранна - близько 30 збірок віршів, поем, наукових робіт і поетичних трактатів, які повністю розкривають духовне життя Середньої Азії кінця XV століття.

Під його керівництвом і фінансуванням було побудовано кілька вищих навчальних закладів - медресе, 17 мечетей, 10 суфійських притулків, 40 рабатів (для зупинки подорожніх) і багато іншого. 

Вершиною творчості А.Навої заведено вважати знамениту "Хамсу" ("П'ятерицю") - збірку з п'яти поем: "Сум'яття праведних", "Лейлі і Меджнун", "Фархад і Шірін", "Сім планет", "Стіна Іскандера", заснованих на народному епосі, яку він написав за 2 роки. Цей монументальний епічний цикл вважається безцінним зразком узбецької класичної, а також світової літератури.

Ще один з унікальних творів світової літератури, створених Навої, в якому викладено східне світорозуміння, - "Мова птахів". Це історія про болісні пошуки людства і звершення, вічний пошук сенсу земного життя і всеохопну любов. І особливо захоплює те, що з покоління в покоління цей текст вражає, змушуючи людей переживати героям - птахам, які уособлюють людські серця.

Незадовго до смерті, у деяких творах  А. Навої  послідовно вирішив викласти власні духовно-моральні погляди. Це його історичний трактат "Історія пророків і мудреців" та "Історія аджамських царів". До творів цієї спрямованості належать і прозовий філософсько-дидактичний твір "Коханий сердець", і дві тазкири. Перша - антологія поетів "Зібрання витончених" - видана кілька разів. Друга - антологія суфіїв "Подихи любові" - не побачила світ навіть в уривках.

Алішер Навої - це джерело натхнення для всіх, хто прагне глибокого розуміння мистецтва і культури, шукає гармонію між традиціями і сучасністю, національним і універсальним. Його творчість продовжує служити мостом, що з'єднує минуле і сьогодення, зміцнюючи зв'язок народів і розширюючи горизонти нашого розуміння.

За інформацією Посольства Республіки Узбекистан в Україні