Стратегія Узбекистану – 2030: процвітання, демократія, безпека

В Посольстві Республіки Узбекистан відбувся круглий стіл на тему: «Стратегія Узбекистану – 2030: процвітання, демократія, безпека», організаторами якого виступили Посольство Республіки Узбекистан в Україні та Інститут зовнішньополітичних досліджень. 

В ході круглого столу представники іноземних дипломатичних кіл, провідні українські ЗМІ та експерти обговорили коло питань, що стосуються Стратегії «Узбекистан-2030», прийнятої 12 вересня 2023 року, яка відображає нове бачення розвитку країни на найближчі сім років.

Відкриваючи засідання, Алішер Курманов, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні, презентував цей документ, що складається зі ста цілей, орієнтованих на п'ять основних напрямів, і є важливим фактором у підвищенні добробуту населення та стійкому економічному зростанні.

Одним із ключових пріоритетів стратегії, як зазначив пан Посол, є забезпечення зростання добробуту населення через сталий розвиток економіки країни. У рамках цього напряму передбачено 17 цілей, які стосуються різних аспектів. Один із них - подвоєння ВВП республіки, що є амбітним завданням, але, безсумнівно, досяжним.

Ще одна важлива мета - підвищення доходу на душу населення до чотирьох тисяч доларів, що дозволить забезпечити гідний рівень життя громадян Узбекистану і зробити країну більш конкурентоспроможною на міжнародній арені.

За словами пана Курманова, виходячи із потреб бізнесу та населення, будуть запроваджені нові механізми у галузі розвитку інфраструктури. Так, до 2030 року планується повністю забезпечити чистою питною водою всі населені пункти, а частку електрифікованих залізниць збільшити до 65 відсотків.

Однак, щоб досягти цієї мети, необхідно залучити значний обсяг інвестицій. Стратегія «Узбекистан-2030» передбачає освоєння 250 млрд. доларів інвестицій, включаючи 110 млрд. іноземних та 30 млрд. доларів у рамках державно-приватного партнерства. Це вкотре наголошує на відкритості Узбекистану для зовнішніх партнерів і готовності країни до співробітництва в галузі економічного розвитку.

Окрім того, Алішер Курманов акцентував увагу на переході до «зеленої» економіки та використанні відновлюваних джерел енергії. Це важливий крок у боротьбі зі зміною клімату та сприяння екологічній стійкості країни.

Одним із основних пріоритетів стратегії є покращення бізнес-клімату. У цьому контексті вжито низку заходів, спрямованих на зниження адміністративних бар'єрів для підприємців, спрощення процедур реєстрації та ліцензування, а також створення спеціальних інвестиційних зон.

Іншими важливими напрямками є модернізація економіки та розвиток транспортної інфраструктури. Узбекистан прагне стати важливим транспортним хабом, який зв'язує Центральну Азію з іншими країнами.

Крім цього, у рамках Стратегії «Узбекистан-2030» приділяється велика увага соціальній сфері. Буде вжито заходів щодо зниження бідності вдвічі до 2026 року та різкого її скорочення до 2030-го.

Щодо побудови зовнішньополітичних інтересів, то Узбекистан продовжить тренд на реалізацію відкритої прагматичної добросусідської зовнішньої політики, трансформацію Центральної Азії у простір взаємовигідної співпраці.

Відкриваючи дискусію, український політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктор політичних наук, професор Григорій Перепелиця зосередився на темі «Лібералізація економіки та міжнародна інтеграція як гаранти сталого економічного розвитку Республіки Узбекистан» і зазначив, що «з активним поступом України до Європи нас почали сприймати не тільки як потенційного члена Євросоюзу, а і як потужного конкурента. Свідченням тому є блокада транспорту на польському кордоні тощо. Тому, разом з європейським вектором, ми маємо шукати альтернативні шляхи до тісного співробітництва не тільки в Африці і Латинській Америці, але й «повернутися обличчям» до Центральної Азії. І в першу чергу - до Узбекистану».

Директор Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик акцентував увагу на ролі Узбекистану у зміцненні миру та безпеки в Центральній Азії. Як зазначив пан Кулик, «ми заходимо в ситуацію глобального протистояння. І Центральна Азія стає також ареною зіткнення глобальних інтересів та загострення протиріч. У момент виникнення «сліпих зон» регіональної безпеки будуть з'являтися регіональні гравці, які будуть руйнувати ці слабкі баланси і намагатись перебудувати їх під себе. Очевидно що країни Центральної Азії розуміють цю небезпеку і намагаються швидко озброїтись. Другий фактор - це намагання створити керовані механізми управління демократичним процесом в країні. 

З іншого боку, країни Центральної Азії, зокрема ініціатор цієї ідеї – Узбекистан, почали процес регіональної взаємодії. Тобто активізацією всіх без виключення форм взаємодії на регіональному рівні без застосування наднаціональних форм. І це дало вже зараз результати. На міжрегіональному рівні вирішується дуже багато питань, що підвищує торгову активність, підприємницьку діяльність, дозволяє створювати транспортні хаби, відкривати інвестиційні проєкти із залученням міжнародних інвесторів. Це гарний досвід і для України». 

На думку Віталія Кулика, однією з головних причин безпекової стабільності є те, що Центральна Азія, зокрема Узбекистан, розглядають себе не як ресурс для глобальних гравців, а як актив для глобального розвитку та для створення нових потенціалів.

Аспірантка кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат політичних наук Ельнара Алієва розкрила тему «Прагматична і відкрита політика в рамках біполярного світу». За словами пані Алієвої, прагматична політика Узбекистану включає дипломатичну гнучкість та диверсифікацію відносин Узбекистану з іншими країнами і розвивається за трьома векторами – добросусідство, партнерство та стратегічна співпраця.

Доцент кафедри регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат політичних наук Інна Волощенко виділила екологічну безпеку серед пріоритетів Стратегії Узбекистану – 2030. Зокрема, пані Волощенко відзначила: «Ми бачимо, що вище політичне керівництво Узбекистану зацікавлене в модернізації країни. Зрозуміло, що без вирішення питань економіки всі інші загрози будуть тільки наростати. Але окремої уваги заслуговує саме екологічна безпека, яка є актуальною для Узбекистану, і в Стратегії розвитку 2030 цьому важливому питанню приділена увага».

На завершення хочеться відзначити, що такий круглий стіл дозволив не тільки зрозуміти суть прийнятої Стратегії розвитку - 2030, але і випрацювати нові підходи, виходячи з досвіду України, до реалізації їх, певною мірою, в тих процесах, які відбуваються в Узбекистані.

Антоніна Ліннік, світлини автора та надані Посольством Узбекистану в Україні.