Бути готовим до роботи у звільненому Криму

Про результати діяльності Представництва Президента в АР Крим впродовж війни, про візію реінтеграції деокупованих територій і про стратегію когнітивної деокупації розмовляємо з Тамілою Ташевою, Представницею Президента України в АР Крим.

• Пані Таміло, з якою метою і коли було створене Представництво Президента України в АР Крим?

Представництво Президента України в АР Крим - це державний орган президентської вертикалі, який згадується в Конституції України. 17 грудня ми відзначали 31-річчя. Він створений відповідно до Закону про Представництво Президента України в АР Крим, повинен знаходитися і оперувати на території Кримського півострова. На жаль, через окупацію Криму росією практично від 2014-го року ми вимушені працювати у відірваності від території півострова.

На момент ще до 2014-го року це був дуже впливовий державний орган, який виконував роль своєрідного комунікатора між центральною владою і владою та елітами, які знаходились на території Автономної республіки Крим і міста Севастополь. Роль постійної представника полягала в тому, щоб слідкувати за дотриманням законодавства та Конституції України на території півострова.

Звісно, після окупації Криму напрямки діяльності Представництва дещо змінилися. На початку державний орган був переміщений до Херсону. Але з обранням Володимира Зеленського Президентом на Херсонщині залишився офіс для операційної діяльності, для комунікації з нашими громадянами, які приїжджали з тимчасово окупованого Криму. А оскільки питання діяльності і деокупації Криму не лежать в площині місцевого самоврядування, то для комунікації з державними органами на рівні президента, з Офісом президента, з дипломатичними установами, з міжнародними журналістами, що відвідують Україну, було вирішено відкрити стратегічний офіс в місті Київ.

Як бачите, в різні часи Представництво виконувало дуже різні функції, а зараз фактично виконує одну з ключових ролей в плані розробки реінтеграційних політик.

• Коли Ви його очолили? І які завдання поставив перед Вами Президент?

Фактично я продовжую те, що ми як команда починали ще в 2019 році. Тоді з обранням нового президента Представництво очолив Антон Кореневич. Наразі він є послом з особливих доручень і курує нашу роботу з міжнародними судовими інстанціями від імені України. Фактично він є ключовим промоутером роботи Міжнародного трибуналу щодо злочинів російської агресії.

У листопаді 2019 року я разом зі своєю колегою міжнародною юристкою Дарією Свиридовою, з якою ми працювали в правозахисті, була запрошена і приєдналася як заступниця до команди Офісу представника президента. Після повномасштабного вторгнення в нашій команді відбулися ротації. Дарія повернулася в експертний сектор. Антон був призначений на високу посаду в міністерство закордонних справ. І мій перехід на посаду Представниці був достатньо логічним.

Президент дуже добре знає нашу команду. Ми дуже багато зусиль докладали і до Кримської платформи, і до першого саміту Кримської платформи, і до створення експертної мережі Кримської платформи. Саме тоді ми якраз вирішували, в яких модальностях це робити. Президент сказав, що «ці хлопці і дівчата працюють 24/7 з темою Криму, тому логічно створити на базі Представництва Президента України в Криму Національний офіс Кримської платформи». 

А власне мене на посаду Постійної Представниці президент призначив 25 квітня 2022-го року, вже після повномасштабного вторгнення. І я розуміла, що виклики, які стоять зараз перед командою, переді мною особисто, стали ще більшими. Якщо до повномасштабного вторгнення ми багато працювали з темою перехідного правосуддя, міжнародними питаннями моніторингом порушень прав людини, розробкою законодавства, займалися допомогою конкретним людям, створювали різного роду можливості щодо питань державного сервісу для громадян, які проживають в Криму. То вже після початку повномасштабного вторгнення ми зрозуміли, що повернення Криму під юрисдикцію України невдовзі відбудеться, раніше ніж ми очікували ще рік тому, хоч і дається це нам великими зусиллями та жертвами. І ми, розуміючи всі ці виклики, маємо бути готовими до цього процесу. Власне, саме це було ключовим дорученням від президента мені і нашій команді. Він сказав: «Ви маєте бути готовими до того, що Крим невдовзі буде звільненим. Ви повинні розуміти, як це має виглядати, як має виглядати влада в Криму на звільнених територіях, що ми будемо робити з людьми, які там проживають, що ми будемо робити з російськими громадянами, які туди незаконно приїхали»…

Фактично ми є таким собі аналітичним центром, сінктенком для президента з вироблення важливих рішень щодо реінтеграції звільнених територій. Звісно ми працюємо над стратегією щодо майбутньої реінтеграції і в комунікації з іншими державними органами, наприклад з МЗС, з Міністерством реінтеграції, з Міністерством відновлення. Тобто ми маємо напрацювати усі ці політики для того, щоб на момент Х умовно ми були готові зі всіма стратегіями, законодавством, підзаконними актами і так далі.

• Чи можна і як саме розділити діяльність, завдання та цілі Представництва президента та Офісу Кримської платформи?

Ми не сильно розділяємо ці функції. Зрозуміло, що є ті функції і завдання, які ми виконуємо згідно законодавства і указів, які приймалися в той чи інший період діяльності Представництва. Наприклад, ми є чи не єдиним органом в державі, у якого прийнята Стратегія розвитку до моменту деокупації територій, затверджена указом Президента. Вона була прийнята в 2021 році. Там окреслені основні напрямки діяльності з чіткими критеріями, що дало нам певний дороговказ, прокомунікований з президентом. Згідно якому ми і рухаємось.

Відповідно, після того, як був створений офіс Кримської платформи, ми певною мірою розділили з Міністерством закордонних справ сфери нашої комунікаційної діяльності. МЗС відповідає в першу чергу за так званий зовнішній трек Кримської платформи. А ми відповідаємо за все, що відбувається всередині країни. Відповідно, комунікуючи з міжнародними партнерами, ми доводимо до них наше бачення, наші політичні рішення щодо Криму. Аби вони розуміли, що реінтеграція – це складний процес, але ми до нього готуємось. Ми дослухаємось до їхніх порад, зауважень. Це дуже важливо, оскільки існує певний світовий досвід.

Тобто окупація була і в інших державах - радянська, німецька окупація. Звичайно, що досвід постконфліктного врядування на деокупованих територіях у різних країнах різний. Але наша унікальність полягає в тому, що масштаби величезні і території дуже різні, та і в різний час були окуповані. Окупація територій Херсонщини, до прикладу, дещо відрізняється від території Криму або Донецької і Луганської областей тому, що в першому випадку окупація триває майже два роки, а в другому - майже 10 років.

Підсумовуючи, ми відповідаємо за внутрішню складову, а МЗС - за зовнішню. І розрізняти чітко, що маємо робити ми як Представництво і що як Національний офіс Кримської платформи, дуже складно.

- Що мають на меті зустрічі з послами, акредитованими в Україні?

 У нас є великий блок роботи з міжнародними партнерами, ми активно працюємо над донесенням до них усіх наших візій і бачень. За 2022 - 2023 роки ми провели понад сотню зустрічей з дипломатами. Цей процес триває постійно. Наразі в нас період комунікації з новопризначеними послами, оскільки ціла плеяда наших друзів-послів завершила свою каденцію в Україні, а нові щойно розпочали свою роботу. Ми зустрічаємось з різного роду міжпарламентськими, міжурядовими делегаціями. Нещодавно, наприклад, ми приймали у себе в офісі голів обох палат парламенту Чеської республіки. Напередодні ми мали Саміт парламентської Кримської платформи у Празі і власне пана Мілоша і пані Маркету приймали у себе в офісі в складі почесної делегації. 

• На початку грудня відбулась десята зустрічі послів іноземних держав щодо обговорення імплементації української Формули миру. Чи піднімалось на ній питання звільнення Криму?

Перш за все, важливо відзначити, що формула миру може бути лише українською. Нам дуже багато пропонують різних формул і Африканський союз, і росія, і Бразилія, і Китай, але ми розуміємо, що це наші території, і наші люди відповідно Формула миру може бути лише українською.

І зараз ми бачимо підтримку з усіх континентів, до української Формули миру активно долучаються нові країни. Власне, в цій формулі миру все про Україну, Крим як складову її частину. І коли ми говоримо про четвертий пункт - повернення дітей і всіх ув'язнених - то це безпосередньо стосується Криму. Власне взагалі політика російської федерації щодо вивезення дітей, щодо незаконного усиновлення почалась в 2014-му році в Криму. Це понад 5000 дітей, про які ми досі не знаємо, де вони знаходяться. В 2014-му році їх почали незаконно всиновлювати, забирати, змінювати імена, прізвища тощо. Недарма президент завжди говорить: «Все почалося з Криму і все Кримом має завершитися». Саме на прикладі Криму можна зрозуміти, наскільки росіяни відпрацювали всі свої політики, які потім почали переносити на всю територію України, на нові окуповані території.

Або коли ми говоримо про екологічну безпеку, в тому числі це питання знищення екології на території Кримського півострову.

Чи коли ми говоримо про десятий пункт Формули миру - завершення війни. Президент неодноразово говорив, що ми не бачимо замороження війни справедливим миром. Коли ми говоримо про справедливий мир, ми говоримо про повернення України до кордонів 1991-го року, що очевидно включає тему територіальної цілісності Криму безпосередньо. І на цій зустрічі тема Криму була присутня як у виступах іноземних дипломатів, так і в виступах учасників з української сторони. Наприклад Мустафи Джемілєва, який звернувся зі спеціальною промовою до учасників зустрічі, на якій були присутніми понад 100 учасників, як online, так і offline. 

Власне питання завершення війни справедливим миром включає в тому числі і повернення територій, притягнення до відповідальності і бачення нами реінтегрованих територій. Ми розуміємо, що дехто може нас схиляти, приміром, до можливості залишити на території півострова росіян, які приїхали незаконно. Підкреслю, що я не говорю про етнічну складову питання, я маю на увазі російських громадян з російськими паспортами, які переїхали до Криму після 2014 року та зараз незаконно знаходяться на території півострова. Однозначно це не в наших інтересах, оскільки їх незаконне перебування в Криму завжди буде загрозою нашій національній безпеці. Знову ж таки, питання російського флоту на території півострова, який там знаходиться незаконно, ряд інших питань. Тому це дуже важливі проблеми, і діячі, які займаються темою Криму та власне розв’язанням цих проблем, постійно долучаються до таких зустрічей.

• Як Ви відзначили, на півострів у незаконний спосіб приїхали щонайменше 800 тисяч російських громадян. Що робити з ними після деокупації?

Нещодавно ми проводили закритий брифінг для іноземних дипломатів, акредитованих в Україні, і разом з правоохоронними органами роз'яснювали нашу позицію. Власне, існуюче українське законодавство дозволяє видворяти іноземних громадян, які незаконно перебувають на території нашої держави. Звісно, ми завжди поважали і поважаємо міжнародні договори, ратифіковані документи, конвенції тощо. Ми говоримо про те, що ці люди, які приїхали після 2014 року в Крим з російської федерації або з інших іноземних держав, фактично порушили українське міграційне законодавство. Вони не отримували спеціальних дозволів на проживання на території півострова, відповідно, згідно українських та міжнародних законів, вони є порушниками нашого міграційного законодавства. Саме тому ми наполягаємо, що вони мають виїхати з території півострова до моменту деокупації. Якщо ж на момент звільнення території вони будуть там продовжувати знаходитися, то в нас є чинне законодавство, яке регулює питання поводження з ними Але звісно, що це все буде в індивідуальному порядку, тобто з урахуванням обставин. Таких як наприклад шлюб з громадянами України, родинні зв'язки, можливо, людина залишилась там проживати, бо знаходилась на момент 2014-го року в статусі отримання українського громадянства, але ще його фактично не отримала, не вдалось завершити процедуру. Повторюсь, все буде розглядатися в індивідуальному порядку, оскільки згідно міжнародного законодавства колективні депортації або видворення заборонені. Ті самі питання стосуються і нерухомості. Усі вони дуже пов'язані, це дуже складні сенситивні питання, тому що у всьому світі питання майна, як і питання захисту прав людини, - одні з базових цінностей.

Звичайно наразі я не готова дати вам готових відповідей, бо їх немає. Ми думаємо про те, як врахувати інтерес, безпеку держави і дотримання прав людини, права власності згідно міжнародного законодавства.

• Наразі відбувається створення адміністративного ресурсу для управління Кримом. Чи Представництво Президента безпосередньо займається цим питанням?

Я би сказала, що ми є ініціатором цього питання. Ми не є центральним органом виконавчої влади, але це було безпосереднє доручення Президента України - створювати команду для відновлення деокупованого Криму у майбутньому. Це дуже важливе для нас завдання ми пов'язуємо це в тому числі з питаннями відновлення публічної влади, адже після відновлення контролю над Кримом ми маємо забезпечити керованість влади на території півострова. Саме влада має забезпечити захист населення, надання адміністративних послуг. В силу того, що з 2014-го року Крим окупований, зрозуміло, що там не залишилось жодних державних органів, які б могли відновити свою роботу.

Після деокупації там мають бути створені перехідні державні органи у вигляді військових або військово-цивільних адміністрацій. Зрозуміло, що для забезпечення керованості влади після деокупації нам потрібні публічні службовці, люди, які будуть працювати в військових адміністраціях, або люди, які будуть працювати на рівні управлінської вертикалі в закладах бюджетної сфери, освіти, медицини. І звісно, що цей кадровий резерв десь потрібно взяти. Після того, як ми розробили концепцію бачення того, як буде виглядати українська влада в Криму, приблизно прорахували необхідну кількість публічних службовців, в тому числі і управлінської вертикалі, ми почали комунікувати з іншими державними органами, в першу чергу з Міністерством з питань реінтеграції. Почалась спільна робота над створенням резерву відновлення.

Власне, це експериментальний проєкт. КМУ прийняв відповідну постанову ще в травні, і зараз міністерство реінтеграції, Національне агентство державної служби і ми долучені до цього проєкту. Вже створено реєстр, куди може подати свої анкети будь-хто з бажаючих. Станом на зараз вже подано понад 2000 анкет безпосередньо від людей, які планують працювати в Криму після деокупації. Вони стануть однією зі складових кадрового потенціалу звільнених територій. Інша частина - це відряджені кадри як центральних органів влади, так і місцевого самоврядування. І тут дуже важливо працювати як і з мотивацією цих людей, тому що ключовою мотивацією є ідея дотичності до історичного моменту. Тобто повертаєшся в Крим або на деокуповані території і долучаєш свої сили, свої знання, свою експертизу для того, щоб повернути українську владу на ці території. Це така певна місійність.

Але окрім цієї мотивації з людьми треба працювати, потрібні освітні програми. На доручення президента ми створили на базі Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка дві магістерські програми. Одна - для вже існуючих державних службовців, а інша - для тих, хто щойно закінчив бакалаврат.  Магістерська програма «Постконфліктне урядування на деокупованих територіях» є академічною освітньою програмою і включає в себе міжнародне гуманітарне право, права людини, елементи адміністрування та економічного управління територіями, базові управлінські навички. Одним із важливих елементів є історія, адже службовці мають розуміти історію територій, на які вони їдуть, історію корінних народів Криму - кримських татар, караїмів, кримчаків.

Також ми запустили онлайн-курс «ProKrym: державна політика реінтеграції Криму», який за пів року пройшло понад 15,4 тис. осіб. Вища школа державного управління розробила 14 короткострокових курсів для публічних службовців, які будуть працювати в тому числі і на деокупованих територіях. З Міжнародним інститутом менеджменту розробляємо програму для управлінської ланки на деокупованих територіях. Такий курс буде тривати десь півроку, але це вже короткострокова бізнес-освіта.

Ми маємо розуміти, що саме людський ресурс є ключовим. І ми дякуємо президенту, який на цьому постійно наголошує, що для нас важливо не лише повернення територій, для нас важливим є повернення людей, реінтеграція в український суспільно-гуманітарний простір.

• Пані Таміло, наразі в інформаційному просторі з’явився такий термін як когнітивна деокупація Криму. Що вона має на меті, її стратегія, інструменти, цілі?

Дякую за дуже важливе питання. Насправді ми є саме тим органом, який ввів цей термін в український обіг. Працюючи з різними експертними організаціями щодо першочергових кроків з деокупації Криму, ми включили ряд питань. Це і відновлення влади, і людський потенціал, ресурси, це і питання документів, які видаються на території півострова, це і питання відповідальності щодо злочинів проти основ нацбезпеки, за колабораційну діяльність, це і питання, які пов'язані з гуманітарним простором, це питання, які пов'язані власне з російськими громадянами.

Постали дуже складні питання фактично різного досвіду людей, які жили в окупації. Це потрібно розуміти, люди мешкали в умовах тотальної пропаганди. І це не означає, що вони не люблять нашу державу. Я впевнена, що більшість саме українського населення чекають на звільнення від окупантів. Так, вони розуміють, що процес реінтеграції буде складним, але вони все-таки цього чекають. І ми бачимо це по сотням акцій спротиву, які фіксуємо на території півострова.

І коли ми почали обговорювати ці питання людей з різним досвідом проживання на окупованій території під щоденними обстрілами, життя без світла, яке ми активно переживали взимку минулого року, з десятками тисяч загиблих цивільного населення, наших військових, які загинули на фронті, то це різний досвід, і до того ж цей досвід не є приємним. Ми розуміємо, що нам прийдеться проходити процес примирення. Це проходили абсолютно в усіх країнах, де був досвід війни, окупації території, розірваності однієї групи від інших і так далі.

З одним із експертів Дмитром Теперіком з Естонії, розглядаючи саме ці питання, ми почали говорити про термін когнітивної деокупації, тобто фактично деокупації розуму людей. І це дуже комплексне поняття. Інший наш колега з Міністерства оборони під час першої зустрічі озвучив термін, яким зараз я послуговуюсь постійно, це когнітивне розмінування. Тобто фактично росія закладала увесь цей час міни в голови людей, і нам з цим потрібно щось робити, аби ці міни не вибухали, аби їх правильно знешкодити. Це комплекс питань освіти, публічного простору, це питання,  пов'язані з деколонізаційними, декомунізаційними процесами. Це питання роботи з молоддю, питання відновлення функціонування громадських організацій. Це питання корінних народів, які для Криму є надважливими, тому що це батьківщина щонайменше трьох корінних народів, які визнані законодавством України, і їх роль є достатньо великою. 

Отож ми розробили стратегію та створили Раду з питань когнітивної деокупації Криму на базі Національного офісу Кримської платформи, куди входять всі ключові державні органи, які опікуються питаннями гуманітарної політики. Це і народні депутати, це і Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, це Міністерство культури, Міністерство освіти, Офіс Президента, наша інституція, ряд громадських організацій, інститут національної пам'яті… Тобто цей великий пул експертів, які зараз напрацьовують дорожню карту когнітивної деокупації по кожному з розділів з чіткими дедлайнами. Тому що ми розуміємо, що нам потрібно працювати як і до деокупації, так і відразу після.

Я вважаю це найскладнішим процесом тому, що ми можемо відновити фізичний контроль над територією, але ключовий зв'язок з материнською державою, з нашими людьми - над ним треба буде дуже довго працювати. Звісно, що потрібні різного роду мовні курси, білінгвальні підручники. Реформа, яка пов'язана з освітою, з функціонуванням державної мови на всій території Криму, одномоментно теж не запрацює.

Тому вже зараз ми думаємо, як нам з одного боку - показати силу держави, а з іншого - не відвернути від себе людей. Я хочу зазначити, що це робота у двох напрямках, двосторонній рух - як людей з Криму, так і людей з материкової України. Я цілком усвідомлюю, що цей процес дуже довгий. Навіть, якщо враховувати певні міжнародні стандарти в постконфліктному врядуванні, то 10 років окупації вимагають 10 років, а навіть і більше, процесу відновлення. Це фактично ще одне або і два покоління людей, які будуть поступово вже реінтегровуватись.

• Напередодні Нового року хотілось би підсумувати результати діяльності за два роки війни та запитати про плани Представництва на рік 2024.

Ми розробили кілька стратегічних документів, політик і візій України щодо деокупованих територій, зокрема Кримського півострова. Тобто, це окремі, достатньо великі, дуже деталізовані документи про кожний з напрямків реінтеграційних політик.

Наприкінці цього року чи на початку наступного ми зможемо презентувати вже конкретну візію щодо когнітивних аспектів деокупації Криму. Якщо в 2022 році, вже під час окупації, під час повномасштабної війни ми розробили економічну стратегію розвитку Криму, то в 2023-му році вже говоримо про дуже конкретні проєкти, до яких ми залучаємо навіть міжнародний бізнес. Безумовно, цей аспект є дуже важливим. Вони будуть повертатися зі своїм бізнесом, це і IT-індустрія, це Ryanair, який заявив, що готовий відновлювати перельоти на територію півострова. І я дуже пишаюсь, що майже за півтора роки моєї роботи як очільниці Представництва ми розробили дуже важливі візійні програми. Далі ми можемо рухатись до напрацювання конкретного законодавства. І власне навіть вже в 2023 році ми прийняли ряд законодавчих ініціатив. 23 серпня був прийнятий Закон про окремі питання адміністративно-територіального устрою Криму, який фактично розблокував можливість створення військових адміністрацій, скорочення районів з 14 до 10, розблокував декомунізаційну реформу. І вже після підписання цього закону президентом є доручення КМУ щодо розробки конкретного законодавства, яке стосується відновлення публічної влади в Криму, в том числі функціонування на цей перехідний період. Інший дуже важливий закон, який ми прийняли, стосується освіти для кримчан і можливість продовження навчання після переїзду з Криму на материкову частину України. Фактично це закон про верифікацію тих кваліфікацій і знань, які були отримані вже в окупованому Криму. Ми не визнаємо дипломів або документів, які були отримані в окупованому Криму, але верифікуємо знання шляхом певних процедур і механізмів.

Це саміти Кримської платформи, які ми проводимо з 2021 року, коли відбувся установчий саміт. Вже під час повномасштабного вторгнення всі державні органи спільно провели Кримську платформу і на урядовому, і на парламентському рівнях. Тобто у 2022-му році ми провели перший парламентський саміт Кримської платформи у Загребі в Хорватії і відповідно другий - цьогоріч у Чехії в Празі. Це заходи дуже високого рівня, і кожного разу кількість держав, які приєднуються до кримської платформи або до саміту, зростає, а географія Кримської платформи розширюється.

Це питання роботи з міжнародними партнерами, в тому числі з країнами глобального півдня. Бо є доручення Президента щодо розширення роботи з країнами Глобального Півдня. Ми зрозуміли, що можемо зайняти певну нішу і посилити в першу чергу ті дії, які здійснює Президент України, Офіс Президента, Міністерство закордонних справ. Ми взяли на себе посилення треку роботи з експертами країн Глобального Півдня, ми провели велику конференцію, яка була унікальною, на мою думку. Це фактично перша за весь період української незалежності міжнародна конференція  "Крим глобальний. Розуміння України через Південь". Чому така назва? Тому, що Крим в силу історичних зв'язків, в силу присутності різноманітних і корінних народів, які є мусульманами зокрема, якщо говорити про кримських татар, має багато зв'язків з країнами Глобального Півдня. Фактично ми дивимося на Крим як на частину глобального півдня в тому числі, навіть шовковий шлях певний час проходив через Крим. Тобто з одного боку ми є частиною Середземноморської культури, а з іншого - глобального півдня. Тому саме через Крим дуже багато речей можна пояснювати нашим колегам, якщо ми говоримо про краще розуміння. В цій конференції взяли участь понад 300 учасників з 36 країн, експерти були offline та online.

Ми вписали Крим і Україну в глобальний контекст, що дуже важливо. Наприклад, коли ми говоримо про продовольчу безпеку, то зрозуміло, що вона для нас є дуже важливою, але ще більш важливою вона є для всього цього регіону. Заблокування акваторії Чорного і Азовського морів впливає власне на весь регіон. І саме тому завершення війни перемогою України, розблокування Азовського і Чорного морів є надважливим для всього світу. Знову ж таки, це і питання відповідальності “групи Вагнера”, яка воювала і частково ще воює в Україні, їх вплив на африканські країни, де вони розгойдували внутрішньополітичну ситуацію. Ми навіть порушували питання лівих ідеологій, які фактично в дуже багатьох країнах світу є пануючими, і певною мірою ми говорили про так звану політику подвійних стандартів з боку лівих активістів. Це питання в тому числі корінних народів і взагалі колонізаційної політики, тому що дуже багато хто не дивиться на Росію як на колонізатора, а навпаки, як на державу, яка бореться проти імперіалізму. Це дуже дивний і усталений наратив не тільки в країнах глобального півдня, а і в країнах західної Європи. Ми пояснювали, чому Росія є саме колонізатором. 

Насправді підсумків дуже багато. Ми продовжуємо працювати з нашими громадянами на окупованих територіях, які до нас досі звертаються. Це тисячі дзвінків, повідомлень, це e-mail, які нам надсилають, і ми намагаємось допомагати як  нашим громадянам, які проживають в Криму, так і тим, які змушені тікати з території півострова. Це, як я вже згадувала, робота з кадровим резервом. Я дуже горда тим, що ми змогли запустити програму з Київським національним університетом ім. Т. Г. Шевченка. Я сподіваюсь, що вже на початку наступного уроку ми запустимо програму для управлінської вертикалі, короткострокові курси бізнес-освіти та курси про Крим. Звичайно, постійно проводиться великий об’єм важливої аналітики, яку ніхто інший, окрім нас, не може зробити.

І наостанок це робота щодо потреб Кримської платформи - величезна робота, яку здійснює наше представництво з дипломатами, акредитованими в Україні. Тому що дуже важливо роз'яснювати візію, бачення держави щодо окупованого Криму. Дуже часто ми виконуємо функцію істориків, краєзнавців, коли роз'яснюємо витоки цієї війни і робимо історичні паралелі. Роз'яснюємо, що Крим ніколи не був російським. Це звісно робота з політичними аспектами Формули миру, про повну деокупацію абсолютно всіх наших територій, включно з Кримським півостровом. І це сотні зустрічей, які були у нас за останні півтора року.

З планів - продовжувати те, що ми напрацьовували, запустити освітні програми, прийняти багато законодавчих актів. Звісно, провести на високому рівні заходи міжнародного характеру, такі як Кримська платформа - це якщо дуже коротко.

Антоніна Ліннік, 

світлини надані Представництвом Президента України в АР Крим.