П’ЯТА ПАНЕЛЬ: “ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА: ЯК ПОВНОМАСШТАБНЕ РОСІЙСЬКЕ ВТОРГНЕННЯ ВПЛИНУЛО НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ В УСЬОМУ СВІТІ ТА ЯК СПІЛЬНО ПОДОЛАТИ НАСЛІДКИ”
Дискусія про стан енергетичної безпеки у світі відбулася під час одної з панелей міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” сьогодні. Панель була сфокусована на прикладах російських атак на українські цивільні ядерні об’єкти та енергетичну інфраструктуру, а також на терористичному захопленні Росією найбільшої атомної електростанції в Україні та Європі – Запорізької АЕС.
В рамках дискусії Вікторія Войціцька, директорка з адвокації питань енергетики у Міжнародному центрі української перемоги (ICUV), зауважила, що хоч політична воля світових союзників України, як видається, поки страхує Україну від застосування Росією тактичної ядерної зброї проти неї, проте жоден з союзників не має спроможності вирішити проблему захоплення українських АЕС росіянами. Також у світі не спостерігаються і рішучі кроки, щоб позбутися залежності від енергетичної співпраці з російським авторитарним режимом, який чинить акти ядерного тероризму. Пані Войціцька наголосила на безпрецедентності захоплень Запорізької та Чорнобильської атомних електростанцій, а також спустошення, пов’язаного з охолоджуваною системою ЗАЕС Каховського водосховища шляхом підриву дамби. На думку адвокаційної директорки ICUV, навіть спроба зробити ядерну катастрофу має бути “червоною лінією” для світу.
Під час дискусії говорили й про ракетні атаки по Україні, яких, за інформацією організаторів конференції, з початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія здійснила понад 870. У зв’язку з цим пані Войціцька нагадала про тогорічну втрату електроенергії та тепла в українських населених пунктах: “Україна готується до однієї з, можливо, найскладніших зим в історії. Росіяни продовжуватимуть атакувати нашу критичну інфраструктуру, включаючи енергетичну структуру, і всі засади, які можуть забезпечити безперешкодну роботу наших ядерних об’єктів.”
Виступ членкині Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Ольги Бабій, збув зосереджений на необхідності змінювати міжнародні правила безпеки в питаннях поводження з ядерними об’єктами у випадку їх захоплення. На її думку, механізми міжнародного права в таких випадках не працюють під час війни. Безкарність Росії після її терористичних атак на українські ядерні об’єкти дає сигнал всім терористам світу діяти так само, – наголосила членкиня української державної Комісії.
Також пані Бабій наголосила на важливості зміни санкційної політики світу проти російської державної корпорації з атомної енергії “Росатом” на більш ефективну, щоб з часом припинити залежність інших країн від співпраці з Росією в сфері ядерної енергетики.
Цю думку продовжила Оксана Іщук, виконавча директорка Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”: “Європа надзвичайно сильно залежна від російського ядерного палива. Так само як і Америка. І дуже багато атомних об’єктів функціонують саме завдяки російському паливу. Вони також є клієнтами, які використовують реактори, що розроблені в Російській Федерації. Все це виливається в максимально потужні фінансові потоки, які не лише підживлюють ці ядерні технології, але так само і війну, яка співфінансується з тих фінансових потоків. Необхідно зробити все для того, щоб зупинити ці потоки.”
Для цього, як зазначає пані Іщук, союзникам України потрібно: зупинити діяльність спільних підприємств з Росією в сфері ядерної енергетики; зупинити будівництво ядерних об’єктів у співпраці з Росією, а також вивести з експлуатації реактори, які використовують російські технології; атомні станції Росії мають бути включені до санкційних пакетів; усі поточні проєкти, де стороною, або виконавцем є “Росатом”, мають бути заморожені; виконання проєктних заходів з дочірніми та материнськими компаніями “Росатому” мають бути зупинені, як і ліцензії на їх роботу в державах-союзницях України; також потрібно цим країнам заборонити постачання російської уранової руди; зупинити угоди продажу Росії технологій сфери ядерної енергетики; Росію також слід виключити з міжнародних проєктів, які проводять будівництво нових реакторів; і загалом потрібно зменшити ступінь залежності від російських енергоносіїв. Всі ці заборони, в разі їх поступового впровадження впродовж 3-5 років дасть, на думку пані Іщук, час на переорієнтування на інші джерела та ланцюжки постачання ядерного палива.
Крім цього, Оксана Іщук нагадала про проблему блокування санкційних пакетів проти Росії деякими її європейськими союзниками.
Олівер Делла Коста Штункель, політичний аналітик та професор Школи міжнародних відносин Фонду Гетуліу Варгаса (FGV), погодився, що позбуття залежності від російського енергетичного фактора потребуватиме часу, а також зазначив, що хоч Бразилія і засуджує російську воєнну агресію, але при цьому прагматично збільшує власну залежність від російської нафти. Інші країни, за його словами, взагалі зайняли вичікувальну позицію щодо війни через залежність власних економік від російських енергоносіїв. До того ж, ціни на енергоносії в Латинській Америці зросли після початку російського вторгнення в Україну. На думку пана Делла Коста Штункеля війна Росії проти України все ж змусила світ переосмислити багато питань про безпеку та світопорядок. А одним з виходів з енергозалежності від Росії може бути розвиток “зеленої” енергетики та розвиток ринку рідкоземельних елементів.
Спеціалістка з ядерної безпеки та генеральна директорка Інституту досліджень миру і конфліктів (IPCS) Рухі Неог висловила думку, що політичні рекомендації в поміч Україні легко казати, але важко реалізувати. В якості прикладу, пані Неог згадала про договір Індії та Пакистану про ненапад на ядерні об’єкти обох країн, який виконується вже декілька десятків років. Проте зазначила, що наявність якоїсь “червоної лінії” не означає, що її не перетнуть. І висловила занепокоєння, що тема використання ядерної зброї перестала бути табуйованою в світі.
Доктор Джан Касапоглу, старший науковий співробітник Інституту Хадсона та директор з питань оборонних досліджень Центру досліджень економіки та міжнародної політики (EDAM), висловив впевненість, що російські напади і бойові дії на ЗАЕС і ЧАЕС хоч і є безумством, але відповідають воєнному плану Росії. Також він підкреслив, що Росія не забезпечила присутність військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту під час цих операцій. Пан Касапоглу прокоментував це так: “Військовий непрофесіоналізм – гірший за варварство”.
Доктор Касапоглу висловив сумнів щодо того, що Росія вдасться до використання тактичної ядерної зброї проти України. Проте сказав, що не виключає такий удар по Чорному морю в демонстраційних цілях, а також воєнний удар по АЕС.
На думку Джан Касапоглу, однією з проблем України є те, що вона не формує порядок денний для міжнародної спільноти в питаннях ядерної безпеки. Йому опонував Олівер Делла Коста Штункель, який вважає, що Україна має набагато більше впливу, ніж інші країни. І підкреслив важливість таких заходів як міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the south”.
В рамках дискусії пані Рухі Неог також зазначила, що експерти з ядерної безпеки зазвичай не взаємодіють між собою. І наголосила, що вважає сьогоднішній час слушним, щоб таку співпрацю почати.