НОВИЙ МІЖНАРОДНИЙ ПРАВОПОРЯДОК: ЯК ЗНАЙТИ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗАХИСТУ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ В МАЙБУТНЬОМУ
Другий день міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the south” розпочався з четвертої панельної дискусії на тему “Новий міжнародний правопорядок: Як знайти інструменти для захисту миру та безпеки в майбутньому”.
Спікерами виступили: Фелікс Марадіага – академік, колишній кандидат у президенти й президент Фонду свободи Нікарагуа; Антон Кориневич – Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, український юрист, що спеціалізується на міжнародному публічному праві, міжнародному гуманітарному та міжнародному кримінальному праві; Леопольдо Лопес – венесуельський політичний лідер, продемократичний активіст і лауреат премії Сахарова; Моссаад Мохамед Алі Моссаад – виконавчий директор Африканського центру досліджень справедливості та миру (ACJPS) з Судану; Араїк Газарян – вірменський правозахисник.
В онлайн-форматі до обговорення доєднався Річард Голдстоун – суддя Конституційного суду Південно-Африканської Республіки у відставці, колишній Головний обвинувач Міжнародних кримінальних трибуналів ООН по колишній Югославії та Руанді.
Модераторкою дискусії виступила Оксана Коваленко.
Розпочав обговорення пан Антон Кориневич зі ствердження, що, на жаль, чинного міжнародного права недостатньо для забезпечення справедливості та світової безпеки. Пан Кориневич нагадав про сьомий пункт Формули миру Президента України Володимира Зеленського, який передбачає створення спеціального трибуналу щодо злочинів агресії Росії проти України, а також реалізацію механізму компенсації збитків, які були завдані Україні внаслідок війни, розпочатою Росією. Антон Кориневич розповів про роботу, яку веде Україна задля забезпечення справедливості та притягнення Росії до відповідальності. Через присутність Росії в Радбезі ООН, Україні доводиться шукати інші шляхи для відновлення справедливості, тому українській стороні необхідна підтримка якомога більшої кількості держав, в тому числі й країн Глобального Півдня.
За допомогою відеозв’язку до дискусії приєднався Річард Голдстоун та поділився своїм поглядом на ситуацію щодо ефективності чинних інструментів міжнародного права в процесі притягнення Росії до відповідальності. Пан Голдстоун відзначив, що злочини Росії проти українського народу є надзвичайно тяжкими, тому важливо, що процес розслідування вже розпочався, щобільше, ми бачимо реальні результати цього процесу, як от ордер на арешт Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом.
Відомий вірменський правозахисник, Араїк Газарян, проаналізував фактори, що сприяли остаточній ратифікації Римського статуту Національними зборами Вірменії. Пан Газарян зазначив, що Вірменія очікує від Міжнародного кримінального суду попередження агресії на території їхньої держави, в тому числі можливого нападу зі сторони Росії. Ратифікацію статуту російська сторона назвала “ворожим актом” від Вірменії, саме тому, за словами правозахисника, Вірменія прагне використати всі можливі інструменти для захисту та запобігання ймовірному російському вторгненню. Також після остаточної ратифікації статуту, у випадку візиту Путіна до Вірменії, вони матимуть право реалізувати ордер на його арешт, який був виданий Міжнародним кримінальним судом.
Суданським досвідом реалізації міжнародного права поділився Моссаад Мохамед Алі Моссаад, підкресливши різницю проведення розслідування Міжнародним кримінальним судом у Судані та в Україні. Пан Алі Моссаад зазначив, що злочини проти людяності в Судані були вчинені за наказом найвищих представників влади, які мали можливість перешкоджати розслідуванню, забороняючи видачу віз прокурорам. Саме тому реалізація розслідування була здійснена через інші міжнародні організації, а збір доказів та свідчень тривав декілька років. В Україні ж процес розслідування злочинів Росії йде швидше, адже державна влада активно співпрацює з Міжнародним кримінальним судом, надаючи всі необхідні матеріали та свідчення.
Пан Леопольдо Лопес поділився власним досвідом співпраці з Міжнародним кримінальним судом, адже саме він поклав початок процесу проти чинного президента Венесуели, під керівництвом якого було вчинено багато злочинів проти цивільного населення країни. Народ Венесуели не може опиратися на внутрішнє правосуддя, тому вимушений звертатися до міжнародних інституцій та розраховувати на зовнішній вплив. Пан Лопес зазначив, що, на жаль, за браком інструментів для реалізації міжнародного права, зміни у Венесуелі відбуваються лише назагал, адже диктатори прагнуть захистити свій режим, тому в цій площині необхідні реформи.
Пан Фелікс Марадіага висловився щодо необхідності формування “демократичної екосистеми” на противагу диктаторським режимам, які співпрацюють та використовують однакові інструменти для реалізації своїх злочинів. На прикладі Путіна, пан Марадіаги продемонстрував, що обличчя диктатури змінюється. Зараз це вже не просто “класичний диктатор 60-х років на танку”, адже протягом останніх двадцяти років Путін проводив реформи, щоб узаконити свої злочини та створити “правовий фасад”. Інші диктатори наслідують приклад Путіна, отже, демократичним силам треба теж запроваджувати зміни на противагу диктатурі. Пан Фелікс наголосив на необхідності реформи Радбезу ООН, адже неприпустимо, щоб Росія мала право вето після всіх злочинів, які вчинила проти українців та інших народів.
Досвід пана Марадіаги демонструє необхідність створення нових підходів до підтримки демократичних рухів. Фелікс Марадіаги боровся зі злочинним режимом в Нікарагуа, за що був ув’язнений, а пізніше – позбавлений громадянства. Пан Марадіаги зазначив: міжнародна спільнота не знає як діяти щодо осіб без громадянства, що мали схожий на його власний досвід. Саме тому потрібно співпрацювати з активістами, різного роду демократичними рухами та організаціями.
Пан Фелікс поділився спогадами з часів ув’язнення, коли на допиті вперше дізнався про вторгнення Росії до України. Він зазначив, що військові в Нікарагуа, які допитували його, раділи новинам про російську агресію, зізнавшись, що тренувалися разом з росіянами.
“У диктаторів є своя екосистема”, – зауважив пан Марадайга, додавши, що злочинні режими тренують своїх людей разом, навчають їх розвідці, методам тиску та переслідування, ділячись досвідом один з одним. Саме тому пан Фелікс вважає, що демократичні сили теж повинні діяти більш рішуче та працювати задля створення ефективних правових інструментів, які зможуть забезпечувати безпечний світовий устрій.
Завершуючи дискусію, Антон Кориневич зазначив, що для нас всіх є очевидним – незаконна спроба анексії Криму є порушенням міжнародного правопорядку. Відсутність реакції на тяжке порушення Статуту ООН створила можливість для Росії розпочати агресивну війну.
Пан Кориневич підкреслив необхідність об’єднання зусиль, щоб продемонструвати – диктаторські режими несуть відповідальність за свої злочини, і таким чином спільно з міжнародними партнерами потрібно запобігати майбутнім конфліктам та війнам.