Олена Теліга: ілюзії, що випиті до дна

Наприкінці серпня в Укрінформі відбулась презентація барельєфу Олени Теліги львівського скульптора Федора Василенка, подарованого Всеукраїнському жіночому товариству імені Олени Теліги.

Рівно за місяць ми відзначатимемо 82-у річницю від перших масових розстрілів нацистами киян у Бабиному Яру. Це злочин навіки закарбувався в українській історії і має особливий відгук у наших серцях тепер, коли усі злочини нацистів, у тому числі й масові розстріли, повторюють нинішні, рашистські нападники.

З огляду на постійні російські обстріли нашої столиці Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги не організовуватиме масових заходів на вшанування жертв бабиного Яру у вересні, як це проводилося щороку, але Олена Теліга, яка є однією з цих жертв і яка свідомо поклала своє життя за свободу і незалежність України буде пошанована цією презентацією.

Було презентовано скульптурний барельєф Олени Теліги, виготовлений для меморіальної дошки поетесі, встановленій 2002 року у Львові на колишньому будинку Спілки письменників, де поетеса бувала, перейшовши нелегально кордон у 1941 році. Варто зазначити, що у 2002 р. у Львові було першу вшанування Олени Теліги в Україні.

У презентації взяли участь Ольга Кобець, народний депутат України ІV скликання, Почесна голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, Валентина Піскун, докт. іст.н., проф. Інституту української археології та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Тамара Красавіна, заст. Директора Центрального громадського архіву громадських об’єднань та україніки України.

Під час заходу до присутніх у відеоінтерв’ю звернувся автор барельєфу Федір Василенко. Він народився на Вінниччині, у мальовничих Хижинцях 1 вересня 1947 року. Починав мистецьку освіту в Одесі, деякий час навчався в Київському художньому інституті, завершив навчання у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва у 1973р. Живе і працює у Львові, відомий як скульптор, автор, зокрема бронзових рельєфів «Видатні діячі культури України ХVІ-ХVІІІ століть», пам’ятника видатному українському поетові Григорієві Чубаю на Личаківському цвинтарі у Львові, скульптурної композиції Покрови Пресвятої Богородиці у Косові тощо.

По завершенню презентації барельєф Олени Теліги був офіційно переданий на тимчасове зберігання до Центрального громадського архіву громадських об’єднань та україніки України.

За інформацією Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги.

Мужчинам

Не зірвуться слова, гартовані, як криця,
І у руці перо не зміниться на спис.
Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,
З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!

І ми їх даємо не у залізнім гимні,
У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.
Бо швидко прийде день і у завісі димній
Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.

Ще сальви не було, не заревли гармати,
Та ви вже на ногах. І ми в останній раз
Все, що дає життя іскристе і багате,
Мов медоносний сік, збираємо для вас.

Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів!
Ми ж радістю життя вас напоївши вщерть —
Без металевих слів і без зітхань даремних
По ваших же слідах підемо хоч на смерть!

Олена Теліга