Заява Міністерства закордонних справ Туркменістану
ПОВІДОМЛЕННЯ ДЛЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Останнім часом у низці міжнародних ЗМІ стали з'являтися коментарі щодо можливостей реалізації проекту постачання туркменського природного газу в західному напрямку.
Йдеться про будівництво газопроводу дном Каспійського моря з метою транспортування туркменського «блакитного палива» на європейські ринки (Транскаспійський трубопровід). Такий «раптовий» вияв інтересу до масштабного проекту в нинішніх умовах, загалом, зрозумілий і зрозумілий.
Але водночас вимагає об'єктивного та чіткого фактологічного роз'яснення. Ідея будівництва Транскаспійського газопроводу, ініційована Туркменістаном, спочатку розглядалася нашою країною не просто як економічно та комерційно обґрунтований проект, а й як найважливіша складова частина диверсифікації енергетичних потоків як ключової умови глобальної енергетичної безпеки та стійкості на основі рівного врахування інтересів та вигод виробників, споживачів та транзитерів. З чим, до речі, погоджуються всі потенційні учасники проекту.
Початок предметного обговорення цього питання було покладено під час офіційного візиту Президента Туркменістану Гурбангули Бердимухамедова до Брюсселя у листопаді 2007 року, його переговорів із Головою Єврокомісії, Єврокомісарами та керівниками різних структур ЄС. У листопаді того ж року та у травні 2008 року Туркменістан відвідали з візитами офіційні представники ЄС, відповідальні за енергетичну співпрацю, під час яких було досягнуто принципових домовленостей з питань взаємодії Туркменістану з Євросоюзом у галузі енергетики. Одним із результатів проведених зустрічей стало також підписання у травні 2008 року Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю в галузі енергетики між Туркменістаном та Європейським Союзом. Взаємна готовність до вироблення механізму, що забезпечує постачання туркменських енергоносіїв до Європи, була підтверджена і під час офіційного візиту тодішнього Голови Єврокомісії Жозе Мануела Барозу до Туркменістану на початку 2011 року. Паралельно, в рамках ООН, Туркменістаном ініціював широкий зацікавлений діалог з проблеми енергетичної безпеки, результатом чого стало консенсусне прийняття Генеральною Асамблеєю в 2008 році першої резолюції «Надійний і стабільний транзит енергоносіїв та його роль у забезпеченні сталого розвитку та міжнародного співробітництва». Її коспонсорами стала 71 держава.
У 2013 році Генеральна Асамблея ООН ще раз одноголосно ухвалила туркменський проект аналогічної резолюції. Спираючись на таку міцну міжнародно-правову базу, Туркменістан докладав зусиль для створення необхідних політичних, фінансових, організаційних умов, які б дозволили перевести ідею будівництва Транскаспійського трубопроводу на практичну площину. З цією метою було сформовано механізми тристороннього партнерства між Туркменістаном, Азербайджанською Республікою та Європейським Союзом у складі керівників відповідних енергетичних відомств.
З боку ЄС, у свою чергу, були також зроблені значні зусилля, зокрема у вигляді створення Каспійської Корпорації Розвитку як об'єднання європейських енергетичних компаній, банків та інших фінансових інституцій для налагодження системної співпраці щодо виведення енергоресурсів Каспію у західному напрямку. Закономірно, що Європейським Союзом Транскаспійський газопровід було включено до списку перспективних проектів. В цілому, взаємодія з будівництва Транскаспійського трубопроводу просувалася послідовно та практично, отримуючи політичну та функціональну міжнародну підтримку. Міжнародно-правова обґрунтованість проекту також не викликає сумнівів після ухвалення у 2018 році п'ятьма прибережними державами основного документа, який регулює ключові засади політики на Каспії – Конвенції про правовий статус Каспійського моря.
У статті 14 цього документа, зокрема, йдеться: «1. Сторони можуть прокладати кабелі та трубопроводи дном Каспійського моря. 3. Визначення траси для прокладання підводних кабелів та трубопроводів здійснюється за погодженням із Стороною, через сектор дна якої має бути проведений підводний кабель або трубопровід». Таким чином, на сьогодні будівництво Транскаспійського трубопроводу безпосередньо пов'язане з розмежуванням дна між Туркменістаном та Азербайджанською Республікою.
Крім того, Туркменістан переконаний, що якихось політичних, економічних, фінансових факторів, що перешкоджають здійсненню будівництва газопроводу, не існує. Навпаки, Транскаспійський трубопровід є абсолютно реалістичним проектом, обґрунтованим з економічної точки зору, здатним зробити відчутний внесок у забезпечення енергетичної безпеки в Євразії, забезпечити довгостроковий та безперебійний доступ до джерел сировини для європейських споживачів, за умови дотримання очевидних вигод та інтересів транзитної сторони.
Виходячи з цього, Туркменістан, відданий стратегії диверсифікації енергетичних потоків, висловлює готовність до продовження взаємодії з партнерами щодо здійснення проекту Транскаспійського трубопроводу.
24.07.2023
Министерство иностранных дел Туркменистана