Виступ Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука під час Саміту голів парламентів країн НАТО «Сильна й незалежна Україна: План довгострокової підтримки для України»
Шановна пані Спікерко, дорога Вікторіє,
Шановні колеги,
Дорогі друзі,
Насамперед, хотів би висловити слова глибокої подяки литовському народу, який самовіддано підтримує Україну з першого дня російської агресії.
Хочу також щиро подякувати усім делегаціям за ту величезну допомогу, яку ваші країни надають нам у боротьбі за право бути вільними, за право самим обирати шлях свого розвитку, за право бути частиною демократичної європейської і світової спільноти.
Високо ціную ініціативу пані Спікерки Сеймасу Вікторії Чмілітє-Нільсен щодо проведення нашого парламентського Саміту.
Сьогоднішня наша зустріч – це про роль парламентів.
Адже парламенти несуть безпосередню відповідальність перед своїми громадянами, перед виборцями, які їх обирали, за рішення, що ними ухвалюються.
Я хочу, щоб ми пам’ятали про це перед ухваленням важливих, а можливо й доленосних рішень.
Ціну таких рішень, а точніше їх відсутності, я хочу проілюструвати на прикладах двох подій п’ятнадцяти- і десятирічної давнини.
Так, я маю на увазі Саміт НАТО 2008 року у Бухаресті і Саміт ЄС 2013 року саме тут, у Вільнюсі.
Вважаю, що це події одного ряду.
У Бухаресті, на жаль, забракло політичної волі і мужності дати Україні План дій щодо членства.
А у Вільнюсі волею колишнього президента-втікача тогочасна влада відмовилася від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а по суті, від європейського майбутнього свого народу і країни.
Наслідки були жахливі: кривавий Майдан у Києві, анексія Криму, окупація росією Донбасу і повномасштабне вторгнення росії навесні 2022 року.
А прямим бенефеціаром відсутності політичної волі і мужності стала росія!
Шановні колеги,
В останні місяці я часто зустрічався з багатьма з вас.
Багато хто з вас приїжджав у охопленою війною Україну і я вдячний вам за це.
Я звертався до вас із різних трибун і у різних державах.
Сьогоднішнє моє звернення припадає на 464 день неспровокованого та невиправданого вторгнення росії в Україну.
Але я не говоритиму сьогодні про злочини росіян в Україні і руйнівні наслідки цієї війни.
Про них промовисто говорять забрані життя дітей, вбивства та катування мирного населення, зокрема, під час вчорашньої атаки на Київ.
росія вбила 484-ох наших діточок.
484-ох за 464 дні.
Попри це, я хочу говорити про оптимізм і віру.
Я маю підстави для оптимізму й віри, які дають мені саме ці 464 дні героїчного опору українського народу та 464 дні виняткової єдності вільного світу.
В березні й квітні ми зупинили російську навалу, втримали нашу столицю Київ, якій пророкували падіння за три дні.
Далі змусили ворога залишити північ України, забравшись із Київщини, Чернігівщини, Сумщини.
В травні-червні минулого року до України почали надходити сучасні реактивні системи залпового вогню, більш відомі як «Хаймарси».
Вже восени ми продовжили звільняти наші території та повністю вигнали окупантів з Харківської області.
Згодом звільнили Херсон та всю правобережну частину регіону.
Наприкінці січня ви ухвалили рішення про постачання Україні сучасних танків.
Розпочалися навчання наших солдатів, було створено «танкову коаліцію» і, зрештою, в березні ми побачили в Україні перші «Челенджери» та «Леопарди».
Вже незабаром ми станемо свідками їхнього бойового застосування.
Просто зараз відбувається підготовка до формування «льотної коаліції», до якої долучаються нові й нові країни.
Вірю, що після рішень про початок навчань українських пілотів на бойових літаках 4-го покоління ми побачимо важливі рішення про передачу Україні F16 та літаків інших типів.
І коли в нашому небі з’являться F-16, це буде переломним моментом для всієї безпеки у Європі та світі.
Всі ці важливі рішення є свідченням дедалі більшого усвідомлення незворотності української перемоги.
Так, Україна обов’язково переможе в цій війні.
Переможе завдяки винятковій мужності своїх воїнів.
Завдяки винятковій стійкості всього українського суспільства.
Переможе завдяки підтримці вільного світу, його громадян, демократичних парламентів та урядів.
Мир повернеться у Європу.
Я вірю, що це буде справедливий і довготривалий мир.
Дорогі друзі,
Ви й ваші країни уже зробили величезну інвестицію у перемогу над агресором.
Але чи буде ця інвестиція без фінального внеску успішною з точки зору цілей, які ми ставимо перед собою?
Чи гарантуватиме вона мир Європі та всьому євроатлантичному простору без ще одного важливого рішення?
«Si vis pacem, para bellum», – це не просто стародавній вислів.
Переконаний, що лише колективні зусилля, що мають тверду правову основу, стануть запобіжником від нових агресій та застереженням для будь-яких диктаторів.
Лише об’єднавшись у дієву спільну безпекову систему, що гарантуватиме захист кожній державі та поділятиме загальні демократичні цінності, ми зможемо забезпечити майбутнє, вільне від свавілля окремих лідерів та їх недовговічного правління.
Україна довела, що є частиною вільного демократичного світу.
Ми захищаємо не лише наші домівки і життя наших родин, але й наші спільні цінності й переконання.
Нашу свободу.
Українці ефективно протистоять силі, яка ще донедавна вважалась однією з найпотужніших у світі.
Навряд чи хтось зможе заперечити здатність України зробити значний внесок у систему колективної безпеки, зробити її більш стійкою та дієвішою.
НАТО – це союз, покликаний забезпечити свободу та безпеку його країн-членів.
НАТО – це союз, заснований на цінностях демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та принципу мирного розв’язання суперечок.
Ці цінності є нашими спільними і саме тому Україна прагне стати повноправним членом Альянсу.
82% моїх співвітчизників підтримують членство України в Альянсі.
І цей відсоток лише зростає.
Так, війна триває і до перемоги й відновлення справедливого миру ще потрібно докласти чимало зусиль.
Але будівництво нової архітектури безпеки не можна відкладати на потім.
Настав час доленосних рішень.
Історичних рішень.
Шановні колеги,
Переконаний, що майбутній Саміт НАТО у Вільнюсі має дати Альянсу нове стратегічне бачення його майбутнього, нове бачення безпекової архітектури та гарантій безпеки.
Для України єдиною ефективною гарантією безпеки може бути лише членство нашої країни в НАТО.
Для НАТО ж це буде членство країни з потужними Збройними Силами, які мають успішний досвід ведення повномасштабної війни із діючою армією переважаючого за силами противника.
Для НАТО – це ще один Союзник–однодумець, який реально бореться і стоїть на захисті спільних цінностей.
Від імені Верховної Ради України хочу запевнити вас, що Український Парламент зробить все для продовження незворотніх реформ і досягнення високих стандартів євроатлантичної спільноти.
Закликаю вас підтримати нашу державу на її євроатлантичному шляху.
Серед основних рішень майбутнього Саміту ми б хотіли бачити запрошення України приєднатися до Альянсу або визначення чіткого алгоритму руху України до НАТО.
Водночас ми усвідомлюємо, що для ухвалення рішення щодо України необхідний консенсус всіх членів Альянсу.
Прошу ваші парламенти усіляко сприяти формуванню цього консенсусу.
На Вільнюському саміті Україна має отримати набагато більше, ніж повторення декларацій про політику «відкритих дверей».
Вільнюський Саміт має стати важливим етапом підготовки України до приєднання до Альянсу.
Я радий, що Парламентська Асамблея НАТО під час останньої сесії в Люксембурзі визнала значний внесок України у євроатлантичну безпеку.
Асамблея наголосила на майбутньому України в євроатлантичній родині та закликала Саміт НАТО у Вільнюсі надіслати чіткий політичний сигнал, узгодити наступні важливі кроки на шляху України до членства в НАТО.
Мої слова подяки також Сеймасу Литви, який першим ухвалив резолюцію на підтримку членства України в НАТО, а також шановним парламентам Польщі, Естонії, Латвії і Чехії.
Лише вчора 21 комітет у закордонних справах 19 парламентів держав-членів Альянсу ухвалили спільне звернення до голів держав та урядів країн Північноатлантичного договору визначити на прийдешньому Саміті чіткий шлях для вступу України до НАТО і дати чіткі та міцні гарантії безпеки для України.
Закликаю ваші шановні парламенти посилити ці важливі політичні сигнали та ухвалити заяви на підтримку запрошення України на Саміті у Вільнюсі приєднатися до НАТО.
Переконаний, що рішення ваших парламентів напередодні Вільнюса дозволять ухвалити у литовській столиці єдино правильні та сильні історичні рішення!
«I am convinced that the present solution is only a partial one, aimed at guarding the heart. It must grow until the whole free world gets under one umbrella» («Я переконаний, що нинішнє рішення є лише частковим, покликаним захистити серце. Воно (прим. – НАТО) має зростати допоки весь вільний світ не опиниться під однією парасолькою»).
Чи знаєте ви друзі, чиї це слова?
Я процитував першого Генерального секретаря Північноатлантичного альянсу. Генерал Гастінгс Ісмей так бачив майбутнє Альянсу.
Я вважаю, що ці слова генерала Ісмея і є тим найкращим «Планом довгострокової підтримки для України»!
Дякую за увагу! Слава Україні!