ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ: ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

 

31-а річниця відновлення державної незалежності Азербайджанської Республіки

Протягом минулого століття Азербайджан двічі мав сприятливі шанси стати суверенною державою. Однак, на жаль, Азербайджанська Демократична Республіка, що виникла в 1918 році, проіснувала всього близько двох років. Причиною втрати незалежності стало як зовнішнє втручання, і внутрішні протистояння, і загальна політична нестабільність. Другий шанс здобути незалежність з'явився в Азербайджану майже через сімдесят років, і був він пов'язаний з розпадом радянської імперії. Вихід із Радянського Союзу надав Азербайджану можливість відновити свою втрачену незалежність.

 

Важлива дата – початок нової епохи

30 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради Азербайджану було прийнято Декларацію «Про відновлення державної незалежності Азербайджанської Республіки», у якій було сказано: Верховна Рада Азербайджанської Республіки, керуючись вищими державними інтересами народу Азербайджану та висловлюючи його волю, зазначаючи, що з 1918 по 1 Азербайджанська Республіка існувала як незалежна, визнана з боку міжнародного співтовариства держава, ґрунтуючись на Конституції Азербайджанської Республіки, Конституційних законах про суверенітет Азербайджанської Республіки та про основи економічної самостійності Азербайджанської Республіки, усвідомлюючи свою відповідальність за долю та забезпечення вільного розвитку народу Азербайджану, гарантуючи та основні свободи людини всім громадянам Азербайджанської Республіки незалежно від національної приналежності та віросповідання, прагнучи запобігти загрозі суверенітету і територіальної цілісності Азербайджанської Республіки, керуючись священним обов'язком забезпечити безпеку і недоторканність державних кордонів Азербайджанської Республіки, усвідомлюючи необхідність консолідації всіх патріотичних сил республіки, визнаючи міжнародні пакти, конвенції та інші документи, що не суперечать інтересам Азербайджанської Республіки та її народу. відносини з усіма республіками, що входять до Союзу РСР, висловлюючи готовність встановити рівноправні відносини з державами — членами міжнародного співтовариства, сподіваючись на визнання державної незалежності Азербайджанської Республіки державами — членами міжнародного співтовариства та Організацією Об'єднаних Націй відповідно до принципів, закріплених у статуті Організації Об'єднаних Націй, міжнародно-правовими пактами та конвенціями, проголошує відновлення державної незалежності Азербайджанської Республіки.

18 жовтня 1991 року Верховна Рада Азербайджанської Республіки на виконання цього рішення, ґрунтуючись на Декларації про незалежність, прийнята Національною Радою Азербайджану 28 травня 1918 року, та керуючись Декларацією Верховної Ради Азербайджану від 30 серпня 1991 року «Про відновлення незалежності Азербайджанської Республіки» державної незалежності Азербайджанської Республіки та заснував основи державного, політичного та економічного устрою незалежної Азербайджанської Республіки.

Цей знаменний історичний документ започаткував довгоочікувану свободу. Багато чого довелося пережити азербайджанському народу у пошуках своєї незалежності, але жодні труднощі та випробування не змогли зупинити його на обраному шляху.

 

Нерозривна історична дружба і партнерство на всіх рівнях  Азербайджану і України

 

  Важливо згадати те, що взаємодія між офіційними Києвом та Баку теж пов'язана великою історією та мудрими взаєминами. Свідченням цього є факт вручення 8 лютого 1919 року в Баку керівником Особливої ​​дипломатичної місії Української Народної Республіки в Азербайджанській Демократичній Республіці Іваном Красковським вірчих грамот міністру закордонних справ Азербайджану Фаталі Хану Хойському.

Результатом продуманої мудрої політики багаторічна українсько-азербайджанська Співдружність ґрунтується на зміцненні державності, інституту президентства в країні, прагненні зберегти та розвинути національно-унікальні особливості та інституційні норми, притаманні азербайджанському генотипу нації.

Азербайджанська Республіка, що заявила про свою незалежність, почала своє існування в гранично важкій історичній ситуації. У зв'язку з зовнішніми і внутрішніми політичними конфліктами, що загострилися, виникла серйозна небезпека втрати так нелегко здобутої свободи. З одного боку вірмено-азербайджанський, нагірно-карабахський конфлікт, що розпалився до межі, з іншого – політичний крах і повна неадекватність політики тодішнього керівництва країни.

Однак з приходом до влади 15 червня 1993 року видатного політичного лідера, мудрого Гейдара Алієва ця небезпека була усунена. Повернувшись на настійну вимогу народу вдруге до керівництва країни, Гейдар Алієв зробив у умовах, що тоді склалися, майже неможливе, відстоявши назавжди незалежність азербайджанського народу. Хоча офіційний документ про незалежність було прийнято 18 жовтня 1991 року, насправді Азербайджан набув своєї справжньої незалежності після повернення до влади загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва. Саме багатий політичний досвід загальнонаціонального лідера, висока управлінська майстерність урятувала державну незалежність Азербайджану від небезпеки. Гейдар Алієв ліквідував у країні хаос та анархію, економічну, політичну та психологічну напруженість. У 1995 році було прийнято Конституцію незалежної держави та проведення ринкових реформ створили в країні умови для втілення моделі сильної президентської держави, здатної вирішити внутрішні проблеми, зберегти та примножити прогресивні національно-інституційні структури.

Виконуючи заповіти загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва у солідарності Азербайджанського Народу, Армія, Президента, Міжнародного права, виникла нова реальність. Цю реальність створив новий Азербайджан, який вигнав ворога – агресора з окупованих 20% земель, виконали 4 резолюції Ради Безпеки ООН, які протягом 27 років ці резолюції для багатьох були просто клаптиком паперу – не лише для Вірменії, а й для інших. Азербайджан знає, що міжнародне право на нашій стороні, що резолюції Ради Безпеки ООН вимагають виведення окупаційних сил із наших земель. Однак це не мало результату. Ми самі створили нову реальність у міжнародно-правовій практиці та у нашому регіоні. Покладено край окупації.

Ільхам Алієв говорив: «Сподіваюся, що ми створили у регіоні новий формат безпеки та співпраці для сьогодення та майбутнього. Життя покаже, у чому полягатиме цей формат. У всякому разі, ми зробили все необхідне для створення цього нового формату співробітництва, вигнали ворога з наших земель, і якщо сьогодні питання, зазначені у Заяві, підписаній 10 листопада 2020 року, знайдуть рішення, то в нашому регіоні буде створено нові рамки співпраці.

Тому наша перемога – це історична перемога. Ми звільнили всіх районів від ворога на полі бою, змусивши ворога, і таким чином врегулювали Карабахський конфлікт. Наразі Карабахського конфлікту більше немає. Якщо хтось вважає, що цей конфлікт ще триває, він помиляється. Люди, які мешкають сьогодні в Карабаху - громадяни Азербайджану. Ще раз хочу сказати, вони побачать, що їхнє життя в рамках єдиної Азербайджанської держави буде хорошим. Вони позбавляться цієї бідності».

Братські та дружні країни: Туреччина, Пакистан та Україна надавали солідарність та моральну підтримку Азербайджану. Позиція Туреччини та її солідарність з Азербайджаном слід розглядати як стабілізуючий та врівноважуючий фактор у контексті регіональної безпеки. І всі чутки про те, що Туреччина бере участь як сторона конфлікту, які поширюються з вірменської сторони, мають провокаційний характер. Немає жодної необхідності та свідчення участі у конфлікті Туреччини та інших дружніх країн. Азербайджанська армія достатньо підготовлена ​​для того, щоб забезпечити захист свого народу та своєї території.

 

Країна, про яку мріяв Гейдар Алієв

 

Сьогодні, за результатами багатогранної діяльності Азербайджану, країна стрімко розвивається і спільними зусиллями уряду та народу, міжнародних партнерів – досягнуто значного прогресу у політичній, економічній, соціальній та військовій сферах. Азербайджан перетворився на країну, здатну впливати на перебіг стратегічних, політичних та економічних процесів у регіоні. Незалежна держава вміло використовує свою політичну та економічну міць, стратегічну позицію та багаті природні ресурси у забезпеченні зовнішніх політичних пріоритетів. Відповідно до національних інтересів Азербайджан плідно співпрацює з більшістю членів міжнародної спільноти. Завдяки стратегії успішного розвитку, що реалізується главою держави, економіка країни за темпами розвитку займає одне з найвищих місць у світі. І з політичного, і з економічного погляду Азербайджан є сьогодні однією з високорозвинених країн. За темпом економічного зростання він досяг лідерської позначки у регіоні, а й у світі. Починаючи з 2004 року, економіка Азербайджану зросла більш ніж утричі. З кожним роком міцніють політичні та економічні основи держави. Без участі Азербайджану не розглядається не один широкомасштабний проект у регіоні. Основи державної незалежності, закладені у 1991 році, свято охороняються та розвиваються. Велика увага приділяється розвитку економіки, усілякому зміцненню держави, збереженню національних культурних цінностей. Таким чином, незалежність Азербайджану, яку свого часу було збережено справедливим лідером Гейдаром Алієвим, сьогодні ще більше зміцнюється під керівництвом Президента Ільхама Алієва. Все це знову дає підстави говорити, що незалежність Азербайджану – це подія, яка сталася за історичною потребою, то вічність та незворотність цієї незалежності пов'язані з ім'ям загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва.

 

Азербайджан засуджує - фатальний крок - напад на Україну

 

  Кривава війна 2014-2022 років Росії проти України за своєю трагічністю нагадує, що пережив азербайджанський народ. Фатальна доля українського та азербайджанського народів, завойовувати ціною гірких страждань свою незалежність та суверенітет. Напевно, ці тяжкі випробування дані нашим народам, щоб ми знали і усвідомлювали ціну незалежності. Подолати все це ми можемо лише об'єднавшись. Як свідчить історія, і у добрі у важкі часи Азербайджан і Україна завжди разом. Так, з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну, Азербайджан надає підтримку Україні у гуманітарній та інших сферах.

Вірмено-азербайджанська, нагірно-карабахська проблема почала розглядатися виключно крізь призму установки, яка наголошувала: «Територіальна цілісність Азербайджану не є і ніколи не буде темою переговорів. Азербайджан ні на крок не відступить від цієї позиції. Щодо територіальної цілісності Азербайджану жодних компромісів не буде». Ці слова Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва відображають лінію спадкоємності державного курсу Гейдара Алієва.

 Загальнонаціональний лідер висловив тверду впевненість у поверненні окупованих земель у непростий для країни період, коли Азербайджан тільки здобув незалежність і став на ноги. Цю ж політику неухильно проводить сьогодні гідний наступник політичного курсу Гейдара Алієва — Президент Азербайджану Ільхам Алієв. У зверненні до народу з нагоди чергових роковин березневих подій 1918 року глава держави наголосив: «Перед урядом та громадянами Азербайджану, нашими співвітчизниками, які проживають за кордоном, сьогодні стоять дві тісно пов'язані один з одним важливі завдання: досягнення звільнення наших територій від окупантів, повернення вимушених переселенців до рідних осередків та доведення правди про геноцид азербайджанців до світової громадськості, викриття фальшивих тез підступної вірменської пропаганди. Для вирішення цих завдань нам необхідно використовувати проти вірменських окупантів політичні, правові, економічні, ідеологічні засоби тиску, всі внутрішні та зовнішні можливості. Вірменія не в змозі конкурувати з нами з погляду економічного та військового потенціалу».

Азербайджан – стабільна, сучасна та демократична країна. Розвиток демократії та захист прав людини є одним із головних пріоритетів уряду. Цілком забезпечуються всі фундаментальні права, у тому числі свобода вираження, свобода медіа, свобода віросповідання та розвиток громадянського суспільства. Як казав славетний політичний діяч Азербайджану, Гейдар Алієв: “Немає більш складного шляху, ніж дорога до незалежності”.

 

Аріф Джаміль огли Гулієв,

Доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конститутційного, міжнародного права та публічно-правових дисциплін Київський університета інтелектуальний власності та права Національного університету «Одеська юридична Академія»,

Заслужений працівник освіти України