В Україні відсутня системність у підходах до розвитку туристичної галузі

Сучасна індустрія туризму – одна з найбільш прогресуючих галузей світового господарства, яку варто розглядати як самостійний вид економічної діяльності, і як міжгалузевий комплекс. Нині туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посів третє місце серед провідних галузей світової економіки.

Вплив туризму на економічний розвиток виявляється у підвищенні ділової активності та розширенні виробництва товарів і послуг у результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних та місцевих екскурсантів. З економічної точки зору привабливість туризму як галузі, що надає послуги, полягає у стрімкому збільшенні доходів регіонів та додаткових валютних надходжень в країну. У багатьох країнах туризм входить у першу трійку провідних галузей держави, розвивається швидкими темпами і відіграє важливе соціальне та економічне значення.

Про роль та місце туризму в Україні розповідає Ігор Голубаха, Голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів.

Пане Ігорю, які функції нині виконує Всеукраїнська асоціація туристичних операторів, які її головні завдання та перестороги? 

Протягом останніх років ми зайняті «виправленням промахів», які свого часу допустили не зовсім професійні люди, що беруться реорганізовувати чи вносити зміни в законодавство України стосовно туризму, що у підсумку негативно відобразилися на розвитку туристичної галузі загалом. Як приклад, ще за часів четвертого Президента України під гаслами допомоги бізнесу влада підняла «штандарти» реорганізації, спрощення, прозорості та відмінила ліцензування туристичних агентів. У підсумку процес набув зворотнього ефекту – галузь пішла в «тінь» і на сьогодні ніхто не може дати чіткого визначення кількості суб’єктів, які займаються турагентською діяльністю. Зменшились надходження до бюджетів усіх рівнів, статистика галузі стала незрозумілою. На жаль, це біда і тягар, який відштовхує потенційних інвесторів вітчизняної туристичної інфраструктури. Саме над виправленням цієї ситуації ми працюємо, надаємо рекомендації державним органам законодавчої та виконавчої гілок влади. Якщо врахувати давню сумну тенденцію багаторазового перепідпорядкування туристичної галузі від одного відомства до іншого, від Мінінфраструктури до Мінекономіки, Мінкультури і у зворотному напрямку, то нічого прогресивного чи новітнього вона не набула, а час і можливості у постійних процесах реорганізацій втрачені значні! Ми в Асоціації підстраховуємо Центральний орган, комунікуємо з держорганами, посольствами України за кордоном, представництвами іноземних держав в Україні, проводимо професійні діалоги з усіма причетними та зацікавленими партнерами в середині країни та за кордоном, робимо Україну більш відкритою та доступнішою для іноземних туристів.

Серед останніх досягнень нашої спільної роботи варто відзначити повернення проміжної ставки ПДВ на розміщення в готелях. На зустрічі з Президентом України в м. Кам’янець-Подільський я зробив кілька пропозицій, серед яких була і ця. Володимир Зеленський її підтримав, Парламентом і Урядом країни прийняті необхідні зміни, і до 2023 року ця опція працюватиме. Сподіваємось продовжити термін і будемо лобіювати в подальшому встановлення нульової ставки, що сприятиме підвищенню привабливості України для іноземних туристів. Не менш важливим є безвізовий режим для окремих напрямків та громадян, як наприклад для країн Перської затоки. Успішною була синергія зусиль Посла України в Королівстві Саудівська Аравія, партнерська програма авіаперевізника з цієї країни і наша професійна підтримка, яка уже сьогодні дала результат – значне збільшення потоку туристів з цієї країни в українських туристичних містах. У деяких наших локаціях найбільшого зосередження туристів з’являються інформаційні вказівники арабською мовою, значно зростає інтерес до України і, відповідно, можливості для подальшого розвитку як окремих регіонів, так галузі в цілому. Одним із перспективних напрямів виходу вітчизняного туризму з кризової ситуації є розвиток рекреаційного туризму – потужного джерела попиту туристів, а отже й майбутнього магніту для інвестицій.

Це дійсно показовий приклад спільних зусиль. Проте розвиток галузі повинен мати системний підхід. У чому його суть і принципи?

Саме так. В Україні відсутня системність у підходах до розвитку туристичної галузі. Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з представниками туристичної галузі в м. Кам'янець-Подільський поставив завдання законодавчій та виконавчій гілкам влади розпочати системний розвиток туристичної індустрії. Минає другий рік, а фактично усі намагання систематизувати галузь, вивести її на принципово новий щабель розвитку зводяться до заяв чиновників чи народних обранців на рівні «озвучте чи надішліть побажання чи пропозиції, а ми вивчимо і надамо власні концептуальні рішення». Маю зазначити, що владні структури, відповідальні за розвиток галузі, мають дещо хибне уявлення шляхів розвитку туризму як перспективного кластеру економічного розвитку України, а центральний орган у галузі туризму відчуває себе більшою мірою споживачем бюджетних коштів, аніж організатором професійного підходу до її розвитку. Співпраця зводиться в основному до рівня Zoom-конференцій, промоцій, акцентування уваги на просуванні та маркетингу. Значні державні кошти, які планується витратити на черговий інформаційний портал, не створять сталого туристичного потоку до регіонів нашої країни при об’єктивній відсутності якісної розгалуженої інфраструктури та професійної роботи суб’єктів галузі. Якщо нині не синергувати зусилля на розвиток та підтримку туристичних ресурсів, інфраструктури та кадрового потенціалу, зручного та надійного доступу до отримання послуг – втратимо кошти, час і, головне, – можливості!

Більше того, переважна більшість очільників регіонів нашої держави переконалися у важливості розвитку туристичної індустрії, однак системної вивіреної інформації про шляхи та механізми її втілення надходять з неперевірених джерел, різного штибу конференцій або «експертів» соціальних мереж. Наразі всім важливо усвідомити, що калькування досвіду розвинутих туристичних країн до вітчизняних реалій навряд чи призведе до значного розквіту галузі: ми маємо принципово іншу законодавчу базу, фінансово-економічні чинники, менталітет підприємництва тощо.

Туристичний бізнес здатен бути одним із основних поштовхів інноваційного прогресу в економіці. Але для цього треба змінити стереотипи його сприйняття та підходів до розвитку. Чим простішою і прозорішою буде система регулювання та контролю за діяльністю учасників ринку від загальнодержавного до регіонального рівня, тим активніше розвиватиметься сфера цих послуг, тим швидше виходитимуть з тіні «сірі» турагенти і оператори, менше буде спокус «вирішувати» спірні питання корупційним шляхом, збільшуватимуться надходження до бюджетів всіх рівнів.

Започатковані Президентом України програми «Велике будівництво» та «Туристичні магніти» тепер мають перебувати під пильною увагою відповідних владних структур, однак поки що не набирають необхідних обертів, на це є об‘єктивні причини – війна на Сході, пандемія COVID-19 тощо. Але згадаймо, як Шарль де Голль акцентував увагу на необхідності розвитку туризму під час Другої світової війни та у повоєнній Франції, розуміючи фінансово-економічний потенціал цієї галузі для відновлення країни, впровадив низку правових актів, які сприяли її становленню та розвитку. Нині Франція зі своїми туристичними локаціями – один із найпопулярніших світових трендів. Але це відступ від основної теми нашої розмови.

Нагадаю, що останні суттєві зміни законодавства у галузі туризму відбулися у 2003 році і воно дійсно зараз не відповідає сучасним реаліям! Нам варто пам’ятати, що туризм – особлива галузь економіки, яка має досить складний механізм функціонування, що має міцно триматися на чіткому, прозорому, збалансованому законодавчому та нормативно-правовому підґрунті. Відсутність такого миттю породжує засилля тіньових процесів, розширює можливості для нечесної конкуренції, дозволяє «сірій» частині учасників ринку маніпулювати наданням послуг, дезорієнтовувати споживачів щодо якості та обсягу наданих послуг, а іноді й призводить до прямих шахрайських дій. Певно, що за такими фактами споживач та можливий інвестор складає враження про галузь взагалі й навряд колись повернеться до наших «магнітів». А втрата довіри системних інвесторів – це відсутність додаткових ресурсів та партнерів, конче необхідних нашій державі і не лише для туристичної галузі зокрема, а й для інфраструктури регіонів взагалі. Туристичні підприємства постійно використовують місцеву господарську інфраструктуру, співпрацюють із суб'єктами регіональних ринків праці, тобто виступають локомотивом структурної перебудови економіки і сприяють вирішенню низки соціальних проблем, зокрема у створенні робочих місць та повернення фахівців з-за кордону. Розвиток туристичної індустрії в умовах трансформації соціально-економічної і політичної ситуації спонукає також до реформування системи освіти, зумовлює пошук нових шляхів підготовки фахівців, здатних ефективно працювати у полікультурному середовищі.

Низка економічних криз та пандемія COVID-19 майже увесь світ поставили на паузу. Як відновити і далі нарощувати втрачені позиції? Що радить Всеукраїнська асоціація туристичних операторів?

Справді, об’єктивні умови – політичні, соціальні та екологічні колапси, повільні темпи ліквідації наслідків світової фінансово-економічної кризи, нові проблеми співвідношення попиту та пропозиції на ринку туристичних послуг, слабка мобільність структурних змін в секторі туризму, неготовність персоналу підприємств швидко і ефективно реагувати на зміни, далися взнаки, пандемія коронавірусу завдала великої шкоди туристичній галузі світового масштабу, поставивши світ на паузу... Однак саме ці чинники дають нам можливість, точніше – шанс наблизитися до рівня розвинутих туристичних держав, які нині є нашими конкурентами. І таке зростання може відбутися шляхом корінної перебудови основних процесів, які відбуваються всередині держави, галузі та формують її. Ми вже говорили про внутрішні регіональні перспективи розвитку галузі, згадували оновлення принципів підготовки кадрів, приватно-державного партнерства у розбудові галузі, надходження до місцевих та державного бюджету, гуманітарні, соціальні переваги й перспективи розвитку туризму. Тепер звернімося до ролі та значення регулятора у цій галузі.

Отже, надважливо переосмислити та змінити ставлення до галузі загалом. Верховна Рада України, Уряд і Центральний орган у галузі туризму мають спрямувати свою роботу на створення таких умов для суб’єктів туристичної діяльності, які б зацікавили підприємців у виході з тіні, стимулювали свідоме ставлення до необхідності сплати податків, неухильному зростанні якості пропонованих послуг і, як наслідок, створювали зрозуміле споживачеві, легкодоступне і конкурентне ринкове середовище. Переконаний, що результатом таких спільних дій стане неухильне збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, підвищення рівня життя та доходів місцевого населення, створення нових робочих місць.

Більше того, впродовж багаторічної діяльності, активної взаємодії із зарубіжними партнерами ми виробили алгоритм дії і готові поділитися нашим доробком. Отже зміни мають нести:

– спрощення з одночасним підсиленням контролю, процедур ліцензування та сертифікації суб’єктів, що надають послуги у галузі туризму, а саме – засоби розміщення, транспортні компанії, туроператори, турагенти, гіди;

– спрощення, шляхом корінної зміни процедур оподаткування суб’єктів, що працюють у галузі, впровадження податку з обігу операцій з продажу послуг, застосування нульової, проміжної ставки ПДВ або його повна відміна;

– започаткування конкурентного професійного ринку надання туристичних послуг;

– створення умов для залучення інвестицій в туристичну індустрію, що своєю чергою дозволить суттєво зменшити державні витрати на будівництво, ремонт і відновлення об’єктів туристичної та транспортної індустрії.

Для цього необхідно започаткувати процес детінізації галузі через:

– відкриті реєстри усіх суб’єктів, що надають послуги на туристичному ринку з можливістю їх включення до цифрової платформи взаємодій споживачів (туристів) та постачальників послуг з подальшою організацією нової туристичної екосистеми України;

– автоматизацію взаємодії держави, бізнесу та споживача;

– прозорість професійного середовища (ринку), легку доступність споживача до пропонованих послуг;

– забезпечити прогнозованість та зрозумілість туристичного ринку для інвесторів.

Синергія пропозиції зробить ефективнішим забезпечення умов для залучення інвестицій в туристичну індустрію через:

– законодавчу підтримку туріндустрії, що повинна нести в собі організаційні, функціональні, податкові зміни (на жаль, проєкти Законів України, які перебувають на розгляді парламенту, навіть законопроєкт № 4162, далекі від реалій та вимог часу);

– запровадження неподаткових заходів стимулювання діяльності, пов’язаної з будівництвом/реконструкцією нових та експлуатацією новозбудованих/реконструйованих інфраструктурних об’єктів, відновлення та реставрацію архітектурних пам’яток тощо.

Уся діяльність має координуватися окремим органом чи робочою групою, оскільки для впровадження в дію можливих законодавчих змін необхідно в короткі терміни розробити значну кількість підзаконних актів та постанов, узгоджених з усіма підрозділами гілок влади. Для активного впровадження усіх зазначених змін необхідна чітка взаємодія центральних і місцевих органів влади, яку можна підсилити через регіональні державні адміністрації, підпорядковані Офісу Президента України.

Усі названі вище заходи дозволять у стислі терміни, не більше одного-двох років, кардинально змінити ситуацію в туристичній індустрії України, значно підвищити її конкурентну спроможність на світовому туристичному ринку.

  • Якою Ви бачите роль комунікації ВАТО, у тому числі залучення засобів масової інформації у втіленні амбітних і водночас нагальних змін туристичної індустрії?

Дякую за питання! Ми занепокоєні тим, що основним джерелом комунікації стали соціальні мережі, я маю на увазі неймовірну кількість тимчасово створених «груп», далеких від розуміння самого предмету і суті сучасного цивілізованого туризму, тим паче – професійного діалогу. Однак, вони вдало збурюють широкі маси завсідників таких груп, імітуючи неймовірну діяльність, висловлюючи т.з. експертні прогнози та висновки, які у підсумку лише дезорганізують не лише споживачів послуг та бізнес, а й відповідальних за розвиток та осучаснення галузі держслужбовців! Відверто кажучи, нагальним стало створення не «ознайомчого» багатомовного інформаційного ресурсу про нашу державу, такі сайти є, їх багато і вони добре виконують своє призначення, при цьому не залучають кошти із держбюджету. Вагомим досягненням може стати запуск потужної всеукраїнської професійної платформи, з використанням блокчейн технологій, яка зробить легко доступною кожну туристичну послугу в Україні, забезпечить систему захисту інтересів туриста, бізнесу та держави. Турист отримує гарантовано якісну послугу, бізнес – прозорість руху коштів, держава - розуміння своїх доходів. І разом з цим виключаються будь-які корупційні складові.

Такого ніде ще у світі немає, то чому б нам не стати першими, хто створить такий портал спільно з Міністерством цифрової трансформації України! Було б гарно для країни як-би пан Федорів цим зацікавився, готовий дати пояснення і допомогти з реалізацією.

І щодо співпраці зі ЗМІ. Я щиро роблю компліменти професійній відповідальній пресі, яка потужно допомагає розвиткові галузі, навіть набагато більше, аніж центральні виконавчі органи. Причому, роблять це щиро на високому професійному рівні для широкого кола споживачів, інвесторів, представників суміжних бізнес-проєктів, особливо – представників дипломатичного корпусу іноземних держав в Україні, зокрема, варто вітати активну широку співпрацю з посольством Республіки Узбекистан в Україні. Переконаний, ми матимемо продовження та розвиток наших амбіційних планів і спільними зусиллями втілимо їх!

Бесіду вели Лариса Семака та Олександр Кондратенко, світлини з архіву І. Голубахи

 

Вставка

 «У сучасних, далеко непростих умовах існування нашої країни, туризм має не лише сприяти економічному, культурному, соціальному, політичному розвиткові держави, а й стати міжнародним парламентарем на шляху євроінтеграції України»

 Ігор Голубаха

https://www.facebook.com/KievDiplomatic/posts/283175060486674

https://www.facebook.com/aleksandr.kondratenko.33/posts/4561411710592767

https://www.facebook.com/InternationalTradeClubUkraine/posts/934913677113282

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1771193329737552&id=482605435263021

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=376634514259424&id=100057386353221