Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору

Світлана Нестеренко

кандидат економічних наук, доцент

директор Інституту економіки та менеджменту

Відкритий міжнародний університет

розвитку людини «Україна»

 

Стабільна й ефективна фінансова система, якій довіряють громадяни і бізнес, – необхідна умова для розвитку економіки. Національний банк сприяє фінансовій стабільності, допомагаючи фінансовій системі ефективно виконувати свої функції та бути стійкою до криз, вживає заходів, щоб звести до мінімуму ризики для всієї фінансової системи та допомагає фінансовим установам України протистояти системним ризикам.

Одним з важливих чинників стійкості фінансової системи є  більш активне сприяння розвитку новітніх технологій, які матимуть на меті глибше проникнення фінансових послуг. Цей ринок уже зараз активно розвивається лавиноподібними темпами: на зміну традиційному банкінгу приходить фінтек, а найближчим часом очікується розвиток біґтеку (або як його ще називають – текфін) − тобто великі технологічні компанії, що виходять на ринок фінансових послуг, наприклад Apple, Google, Amazon.

Важливим кроком на шляху до майбутнього зростання економіки країни, до більш розвиненого та інтегрованого у фінансову систему суспільства є диверсифікація фінансової системи через мобілізацію заощаджень населення та інвестицій у розвиток економіки України.

Розвиток ринку фінансових послуг, який би відповідав потребам його користувачів, нерозривно пов'язаний з фінансовою інклюзією, яка є наріжним елементом Стратегії Національного банку України.

Однак фінансовій інклюзії в нашій країні приділяється на даний час недостатня увага.

Враховуючи важливість окресленої проблеми, Інститут економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» 20 травня 2021 року провів засідання Круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору».

Метою проведення даного заходу є ідентифікація проблем та ознайомлення зі світовим досвідом ефективних практик впровадження фінансової інклюзії в контексті співпраці держави - бізнесу - населення як інструменту досягнення фінансової незалежності держави.

Круглий стіл проводився у форматах OFLINE та ONLINE. В рамках програми відбулись панельні дискусії «Сучасні світові тренди та практики національних стратегій фінансової інклюзії», «Резерви та бар’єри на шляху розширення фінансової  інклюзії в Україні», «Фінансові інновації: співпраця бізнесу та держави»та«Фінансова грамотність та захист прав споживачів фінансових послуг в Україні».

До обговорення проблем та ознайомлення зі світовим досвідом   ефективних практик  впровадження фінансової інклюзії в контексті співпраці держави – бізнесу – населення як інструменту досягнення фінансової незалежності держави  долучилися:

  • експерти Ради Національного банку України, Національного інституту стратегічних досліджень;
  • представники дипломатичного корпусу: Надзвичайний і Повноважний Посол Словаччини в Україні пан Марек Шафін, Надзвичайна і Повноважна Амбасадорка Азербайджанської Республіки в Україні пані Ельміра Гусейнкизи Ахундова, Надзвичайний і Повноважний Посол Узбекистану в Україні пан Алішер Анварович Курманов;
  • представники Європейської Бізнес Асоціації, Асоціації українських банків, ГС «Українське об’єднання ринків капіталу» (UCMA), Міжнародного фінансового клубу «БанкирЪ», Асоціації фінансових інституцій, Торгово-промислової палати Грузії, АКБ «Узпромстройбанк» (Узбекистан), АТ «АБ «Радабанк» (м. Дніпро), ГО «Асамблея національностей України», ГС «Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній», ГО «Асоціація юридичних клінік України»;
  • представники МОН України, Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України, Київської ОДА, Одеської ОДА, Харківської ОДА, Черкаської ОДА, Запорізької ОДА, Херсонської ОДА, Волинської ОДА, Івано-Франківської ОДА;
  • професорсько-викладацький склад Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьман та Університету фіскальної служби України, провідні науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», керівники управлінь освіти та закладів загальної середньої освіти.

Учасники «круглого столу» зазначали, що фінансову інклюзію або фінансове включення слід розглядати у трьох площинах, а саме:

  1. доступність фінансових послуг, тобто можливість користувача дійсно скористатися послугою через контакт із фінансовим посередником;
  2. фінансова грамотність споживача, тобто його здатність здійснити усвідомлений вибір послуги, повністю розуміючи вигоди та ризики від користування нею;
  3. захист прав користувача, тобто гарантування безпечного, прогнозованого та якісного надання послуги, забезпечене третьою стороною.

Як зазначив у своїй доповіді заступник директора НІСД – керівник центру економічних та соціальних досліджень д.е.н. Ярослав Жаліло, проблема доступності фінансових послуг (фінансова інклюзія) для членів територіальних громад актуалізується у процесі «оптимізації» мережі банківських відділень, який триває останніми роками. Між тим, банківська установа у громаді забезпечує фінансову інклюзію її членів, що є важливим чинником не лише економічного розвитку, інвестиційної привабливості, підприємницького клімату, а й соціальної стабільності, загалом – згуртованості громади та країни. Тому не можна нехтувати значними системними негативними наслідками закриття банківського відділення в громаді.

В Україні фінансові компанії не мають рівноправного доступу до фінансових ресурсів в порівняні з банками. Формально небанківські фінансові компанії є одними із рівноправних учасників фінансового ринку, але з точки зору доступності фінансових ресурсів фінкомпанії є обділеними в порівнянні з українськими банками.  Про це заявив генеральний директор Асоціації фінансових інституцій (АФІ) Владислав Блідченко.

Результати проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу світових тенденцій у розвитку фінансової інклюзії свідчать про недостатній рівень фінансової інклюзії та широкі перспективи її розвитку.

Учасниками «круглого столу» відзначалось, що захист прав користувача — це гарантія безпечного, прогнозованого та якісного надання послуги, забезпечена третьою стороною.

Світовий банк, інші провідні фінансові інститути, держави, які належать до G-20, а також є членами робочих груп Банку міжнародних розрахунків відносять до фінансового включення якість і доступність фінансових послуг. Водночас основними результатами програм фінансового включення вважаються не тільки можливість отримання на прийнятних умовах широкого спектра фінансових (розрахункових, кредитних та інших споріднених) послуг переважною більшістю громадян, які їх потребують та/або хотіли б споживати, а й конкурентний розвиток нової цифрової економіки, інфляційну (цінову) стабільність, стійкість фінансової системи, скорочення бідності та довгострокове економічне зростання.

Національний банк взяв на себе зобов'язання із захисту споживачів фінансових послуг і опікується цими питаннями, що дає змогу врегулювати систему розкриття інформації про фінансові продукти та послуги.

Основними перешкодами на шляху формування стійкої фінансової інклюзії в Україні, вважає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н.Олександр Захарчук, є низка чинників:

  1. Збереження високої питомої ваги фізичних осіб, які не користуються фінансовими послугами.
  2. Недостатній рівень розвитку безготівкової економіки.
  3. Низький рівень фінансової грамотності фізичних осіб.
  4. Обмеженість доступу до фінансової інфраструктури у сільській місцевості.
  5. Недостатній рівень довіри населення до фінансової системи, пов’язаний із неналежним захистом прав споживачів.

На думку учасників заходу, важливим питанням є фінансова грамотність, тобто здатність споживача здійснити усвідомлений вибір послуги, повністю розуміючи вигоди та ризики від користування нею. Наразі цьому питанню не приділяється достатня увага з боку відповідних установ і організацій, відповідальних за цей напрям фінансової інклюзії. Зокрема, впровадження фінансової грамотності в освітній процес закладів загальної середньої освіти практично не відбувається, а про поширення такого навчання серед дорослого населення старше 60 років – годі й говорити. В умовах сьогодення чи не найголовніше – глибший розвиток фінансової обізнаності громадян. І для цього важлива співпраця всіх стейкхолдерів – регуляторів, уряду, учасників ринку, громадських організацій.

Для забезпечення високого рівня фінансової інклюзії в Україні необхідно:

  • стимулювати поширення в Україні таких інструментів забезпечення фінансової інклюзії, як електронні гроші та системи мобільних платежів, у першу чергу – безконтактні, прийняття терміналами платежів готівкою для подальшого переказу, приватні транскордонні грошові перекази тощо;
  • реалізувати пріоритети Стратегії фінансової грамотності та досягнення ключових результатів її впровадження: підвищення рівня фінансової грамотності населення шляхом проведення інформаційно-освітніх заходів для різних цільових аудиторій;
  • розширити набір фінансових послуг, які пропонують платіжні термінали: оплата комунальних послуг, оплата/погашення кредитів, здійснення переказів з карти на карту, виплата грошових переказів, інші банківські послуги за рахунок встановлення додаткових модулів прийому платіжних карток;
  • встановити банківські платіжні термінали у всіх поштових відділеннях, розташованих у сільській місцевості, що підвищить доступність банківських послуг для місцевих жителів;
  • перевести всіх отримувачів соціальних виплат на безготівкову форму оплати шляхом оформлення платіжних карток;
  • посилити захист прав споживачів фінансових послуг через регулювання ринкової поведінки учасників фінансового сектору та забезпечення прозорості інформації щодо фінансових послуг та продуктів.

Учасники Круглого столу вважають, що без існування рівноправної фінансової системи, коли права всіх учасників є рівними, захищеними та адекватними, не вдасться побудувати ефективну фінансову систему та привабити потенційних інвесторів. Врегулювати це питання – це важливе завдання для влади  у найближчій перспективі.

В умовах сьогодення чи не найголовніше – глибший розвиток фінансової обізнаності громадян. І для цього важлива співпраця всіх стейкхолдерів – регуляторів, уряду, учасників ринку, громадських організацій.

Ключовими питаннями фінансової інклюзії, які потребують подальшого розвитку, можна вважати наступні.

Фінансова інклюзія створює можливості для інклюзивного економічного зростання та підвищення загального добробуту країни та її громадян.

Сьогодні державі та бізнесу недостатньо просто створити технічні умови для користування фінансовими продуктами та послугами, тобто забезпечити доступ громадян до фінансової системи. Важливо вивчати реальні потреби споживача (сторону попиту) та фокусувати зусилля на їхньому задоволенні.

 Щоб почати користуватися фінансовими продуктами, споживач має не тільки розуміти практичну користь, але і відчувати задоволення від користування ними.

 Довіра — основа фінансового сектору. Тому якісні комунікації важливі: без них не побудувати довіру. Потрібно надавати доступні роз’яснення, говорити зрозумілою споживачу мовою та створювати позитивні емоції.

 Фінансова інклюзія і фінансова грамотність — нерозривні. Без фінансової грамотності людина не може сповна використовувати потенціал фінансових сервісів.

 Успішні кейси зі всього світу підтверджують: фінансова інклюзія неможлива без партнерства держави та бізнесу, лише у партнерстві можна масштабувати результати та отримати сталість розвитку.

 У майбутньому фінансові технології будуть ще більше пов’язані із розвитком інтернет-технологій та соціальних мереж.