Культурна дипломатія музики Миколи Леонтовича

В останній день зими у конференц-залі Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого відбулось чергове засідання «Клубу шанувальників музики «Душу музикою омий». До 100-річчя від дня загибелі українського «хрестоматійного композитора» Миколи Леонтовича Ірен Роздобудько презентувала свою книгу «Прилетіла ластівочка».

Микола Леонтович - це Кобзар від музики в Україні, тому що стільки, скільки він зробив для української національної музики, для хорового співу, для народної пісні, для того, щоб вона звучала не тільки в Україні, а по всьому світу, не зробив жоден. Це він написав «Щедрика», який став гімном Різдва не тільки в Україні, а й в усьому світі. Виконання у 1921 році Українською хоровою капелою під управлянням Кошиця «Щедрика» Леонтовича в «Карнегі Хол» презентувало Україну світу як окрему державу, як окремий народ український. Бо ніхто у світі взагалі не знав, що існує український народ, вони знали що є єдина «неделимая Россия» і всі там якісь народності. Ще за часів УНР Петлюра зрозумів, що культурна дипломатія - це така ж сама дипломатія. Можна сказати, що хор Кошиця зробив більше, ніж десять міністрів закордонних справ України».

Музичною прикрасою заходу став виступ барокового аматорського хору «Б.А.Х.» (художній керівник та диригент Наталія Хмілевська), що виконав знаний у всьому світі «Щедрик» та «Отче наш» Леонтовича. Також прозвучав кант XVIIІ століття «Мати милосерда»  в обробці Ганни Гаврилець та частина літургії XVII століття «Єдинородний сине» М. Дилецького. Окрім того, учасники хору виконали твір «Хваліте ім’я Господнє», написаний спеціально для колективу «Б.А.Х.» сучасним відомим композитором Тетяної Яшвілі.

Антоніна Ліннік, світлини учасників концерту