Американська газета The New York Times опублікувала матеріал, присвячений Бухарі — одному з найдавніших міст Узбекистану, яке сьогодні переживає новий етап культурного та туристичного розвитку.
Видання зазначає, що понад тисячу років Бухара залишалася одним із найважливіших центрів Великого Шовкового шляху, який поєднував Схід і Захід. Через місто проходили торговельні маршрути, якими перевозили коштовності, тканини, порцеляну та інші цінні товари. У період із VIII до XIII століття Бухара стала одним із найбільших інтелектуальних і культурних центрів ісламського світу, де працювали видатні вчені, архітектори, математики та митці.
Особливу увагу автори публікації приділяють багатій історико-архітектурній спадщині міста. У Бухарі збереглися стародавня фортеця Арк, мавзолеї, медресе, мечеті з характерними бірюзовими куполами та інші пам’ятки, багато з яких внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Понад 140 об’єктів історичного центру розташовані в пішій доступності один від одного, що робить місто одним із найкраще збережених історичних комплексів Центральної Азії.
На думку видання, сьогодні Бухара знову зміцнює свої позиції як міжнародний культурний центр. Однією з найважливіших подій стала перша Бухарська бієнале сучасного мистецтва, що відбулася восени минулого року. У межах проєкту митці з Узбекистану та інших країн створювали роботи спеціально для історичних просторів міста, співпрацювали з місцевими майстрами та брали участь у спільних культурних ініціативах.
Як зазначається у публікації, проведення бієнале сприяло не лише популяризації культурної спадщини, а й розвитку туристичної інфраструктури. У Бухарі відкриваються нові готелі, ресторани, культурні простори та магазини, орієнтовані на зростаючий інтерес іноземних мандрівників.
The New York Times також представила власний путівник містом, рекомендувавши туристам відвідати історичні пам’ятки, серед яких палац Сітораї Мохі Хоса, меморіальний комплекс Чор-Бакр, мечеть Баланд і суфійський комплекс Ходжа Зайніддін.
Окрему увагу приділено гастрономії Бухари. Автори радять скуштувати традиційний бухарський плов (ош софі), лагман ручної роботи, шашлики та інші страви національної кухні в ресторанах, розташованих як в історичних караван-сараях, так і в сімейних закладах, популярних серед місцевих жителів.
Як сувеніри видання рекомендує вироби узбецьких ремісників — вишивку сюзане, кераміку, тканини, традиційні халати, мініатюри, а також знамениті бухарські ножиці ручної роботи, виготовлені за старовинними технологіями.
Ознайомитися з повною версією статті можна за посиланням.
Спільний проєкт Часопису та Посольства Узбекистану в Україні.
Видання зазначає, що понад тисячу років Бухара залишалася одним із найважливіших центрів Великого Шовкового шляху, який поєднував Схід і Захід. Через місто проходили торговельні маршрути, якими перевозили коштовності, тканини, порцеляну та інші цінні товари. У період із VIII до XIII століття Бухара стала одним із найбільших інтелектуальних і культурних центрів ісламського світу, де працювали видатні вчені, архітектори, математики та митці.
Особливу увагу автори публікації приділяють багатій історико-архітектурній спадщині міста. У Бухарі збереглися стародавня фортеця Арк, мавзолеї, медресе, мечеті з характерними бірюзовими куполами та інші пам’ятки, багато з яких внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Понад 140 об’єктів історичного центру розташовані в пішій доступності один від одного, що робить місто одним із найкраще збережених історичних комплексів Центральної Азії.
На думку видання, сьогодні Бухара знову зміцнює свої позиції як міжнародний культурний центр. Однією з найважливіших подій стала перша Бухарська бієнале сучасного мистецтва, що відбулася восени минулого року. У межах проєкту митці з Узбекистану та інших країн створювали роботи спеціально для історичних просторів міста, співпрацювали з місцевими майстрами та брали участь у спільних культурних ініціативах.
Як зазначається у публікації, проведення бієнале сприяло не лише популяризації культурної спадщини, а й розвитку туристичної інфраструктури. У Бухарі відкриваються нові готелі, ресторани, культурні простори та магазини, орієнтовані на зростаючий інтерес іноземних мандрівників.
The New York Times також представила власний путівник містом, рекомендувавши туристам відвідати історичні пам’ятки, серед яких палац Сітораї Мохі Хоса, меморіальний комплекс Чор-Бакр, мечеть Баланд і суфійський комплекс Ходжа Зайніддін.
Окрему увагу приділено гастрономії Бухари. Автори радять скуштувати традиційний бухарський плов (ош софі), лагман ручної роботи, шашлики та інші страви національної кухні в ресторанах, розташованих як в історичних караван-сараях, так і в сімейних закладах, популярних серед місцевих жителів.
Як сувеніри видання рекомендує вироби узбецьких ремісників — вишивку сюзане, кераміку, тканини, традиційні халати, мініатюри, а також знамениті бухарські ножиці ручної роботи, виготовлені за старовинними технологіями.
Ознайомитися з повною версією статті можна за посиланням.
Спільний проєкт Часопису та Посольства Узбекистану в Україні.