ТАМ, ДЕ ВІЙНА ЗАЛИШИЛА СЛІДИ: THE HALO TRUST ВІДНОВЛЮЄ ЖИТТЯ ТА БЕЗПЕКУ

• Пане Сміте, The HALO Trust працює у понад трьох десятках країн світу. Чим український досвід гуманітарного розмінування відрізняється від розмінування в інших регіонах? І як він змінився після початку повномасштабної війни?

HALO веде діяльність у понад 30 країнах світу, починаючи з 1988 року, коли її було засновано в Афганістані. Мені пощастило бути свідком роботи HALO в Афганістані, а також у Камбоджі, Анголі та багатьох інших країнах. Проте українська програма справді є унікальною. Насамперед тому, що це, мабуть, єдина ініціатива HALO у світі, яка функціонує під час активної війни.

Це вимагає від нас зовсім іншого рівня відповідальності. У нас працює майже 1,5 тис. людей, і безпека кожного з них – мій головний пріоритет. Це не просто питання технічних навичок чи процедур розмінування. Йдеться про фізичну безпеку команд, особливо коли існує ризик атак дронів або ракет. Але є й інший бік виконання завдань: через активні бойові дії ми маємо докладну інформацію про території, які найбільше піддавалися обстрілам або залишилися забрудненими вибухонебезпечними предметами. Ми знаємо, де безпечно починати роботу, а де потрібно бути обережними.

В Афганістані, Камбоджі та Анголі війна закінчилася десятиліття тому. За такої ситуації знайти небезпечні місця значно складніше – немає актуальних даних, часто доводиться перевіряти території практично «методом проб і помилок». В Україні нам допомагає те, що ми бачимо наслідки бойових дій практично в реальному часі, і це дає змогу працювати ефективніше. Але я хочу підкреслити – це не полегшує завдання, адже існує безліч викликів, які постійно змінюються.

• Які найбільші виклики постали перед HALO в Україні за умов повномасштабної війни?

Важливо розуміти, що існує три види розмінування. Перше – це військове розмінування, коли сапери працюють безпосередньо для підтримання маневрів військових. Друге – оперативне розмінування, яке проводять хоробрі чоловіки та жінки з ДСНС, щоби гарантувати відносну безпеку населених пунктів під час активних бойових дій. І, нарешті, гуманітарне розмінування, яке ми виконуємо в HALO. Його головна мета – гарантувати повну безпеку території для цивільного життя, відновлення інфраструктури та створення умов для того, щоби люди могли повертатися додому.

Найбільший виклик – це безпека наших команд. Міністерство оборони обмежило нашу діяльність 30-кілометровою зоною від лінії фронту, щоби мінімізувати ризики, і ми дотримуємося цього суворо. Але сучасна війна не обмежується артилерією – дрони, обстріли, мінні пастки створюють додаткові загрози та ускладнюють виконання завдань. Після атаки на організацію партнерів у Чернігівській області нам довелося адаптувати стандартні операційні процедури: ми поділили команди на менші підгрупи, змінили маршрути пересування, щоб уникнути «легких цілей».

Попри всі ризики, в Україні ми маємо унікальну можливість – бачимо, де фактично відбувалися бойові дії, і можемо планувати роботу більш адресно. Це великий плюс, як порівняти з багатьма іншими країнами, де війна закінчилася давно і все доводиться робити майже навмання. Але й це не скасовує труднощів – навіть зараз ми щодня стикаємося з новими випробовуваннями, і я гадаю, що їхня кількість лише зростатиме з продовженням бойових дій.

Юлія Свириденко та Санна Марін знайомляться з Robocut - дистанційно керованою машиною із механічної підтримки розмінування. Світлина Олег Терещенко / Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

• Для розмінування HALO активно застосовує дрони, GIS-технології, механізовані машини. Які інновації найбільш ефективні саме за українських умов? Чи бачите Ви можливість співпраці з українськими інженерами та стартапами у сфері розмінування?

HALO завжди прагнула впроваджувати інновації, щоби підвищити безпеку, швидкість й ефективність своєї діяльності. Проте масштаб і темп застосування нових технологій в Україні – абсолютно безпрецедентні. Ми щиро вражені інновативністю українців.

У більшості країн, де ми працюємо, – Афганістані, Камбоджі, Анголі – ресурси обмежені, часто бракує освіти або технічних знань. Україна зовсім інша. Це розвинена країна, де люди звикли мислити креативно, швидко адаптуватися та впроваджувати нові технології. І ми намагаємося максимально скористатися цим потенціалом.

Дозвольте навести кілька прикладів. Насамперед – дистанційна розвідка та супутникові знімки. Ми знаємо, де були російські війська, які ділянки зазнали обстрілів, і можемо відстежувати зміни на поверхні. Якщо фермер розпочав обробляти поле, яке колись контролювали військові, ми розуміємо: нам не потрібно витрачати дорогі ресурси на розмінування саме цього поля. Так ми можемо звузити масштаби роботи і сконцентруватися на зонах, де загроза реальна.

Після прибуття на місце нам активно допомагають дрони. Вони облітають потенційно небезпечні території, роблячи детальні зображення. На їхній основі наші аналітики створюють ортофотомозаїку та вручну переглядають її, визначаючи, де можуть бути вибухонебезпечні предмети. Це дає змогу нашим демінерам працювати точково, без марного витрачання часу на території, які безпечні.

Ще один важливий інструмент – системи детекції ґрунту. Є міни, які легко виявити металодетекторами, про те є інші – пластикові, що майже невидимі. Тому ми постійно тестуємо різні технології для підвищення ефективності та зменшення хибних сигналів. І тут нам допомагають українські стартапи: кілька компаній вже створили системи з використанням штучного інтелекту, які допомагають швидше та точніше знаходити загрози.

Ми також співпрацювали з українським розробником протимінних тралів – грунтофрезів і мульчувачів, які можна прикріплювати до техніки. Ми проводили випробування, надавали рекомендації щодо покращень, і ці зміни вже впроваджено у виробництво. Відтепер ці системи активно використовують по всій Україні, і ми бачимо, що вони реально пришвидшують роботу.

Важливо, що інновації тут не лише технічні, але й організаційні. Ми співпрацюємо з українськими інженерами, стартапами та експертами, обмінюємося досвідом і допомагаємо підвищувати спроможності всього сектора протимінної діяльності в Україні.

Це справжнє партнерство: ми даємо міжнародний досвід і стандарти, а українці – креативність, енергію та прагнення виконувати роботу швидше та безпечніше. І саме ця комбінація робить українську програму HALO унікальною в глобальному масштабі.

• Хто ті люди, які працюють у Ваших командах – місцеві фахівці, міжнародні експерти? Як Ви готуєте персонал до такої небезпечної роботи? Що Вас особисто найбільше вражає у відданості українських демінерів і волонтерів?

Я надзвичайно гордий тим, що в Україні працює близько 1 500 українських чоловіків і жінок. Разом із ними у програмі – приблизно 30 міжнародних експертів. Тобто HALO в Україні на 99,9 % українська організація.

Коли почалася повномасштабна війна, близько 200 наших співробітників залишилися на місцях або приєдналися до лав Збройних сил України. Інших було евакуйовано до Вінниці, і саме ця група стала тією «насіниною», з якою ми змогли швидко відновити нашу діяльність. І це вразило всю міжнародну спільноту HALO: ніхто не очікував, що нам вдасться повернутися до роботи так оперативно.

Група із ручного розмінування HALO Ukraine

З-поміж наших 1 500 працівників близько 30 % – жінки. І це не просто адміністративні або офісні ролі. Деякі жінки безпосередньо займаються розмінуванням, керують групами демінерів. Ми маємо розвинену кар’єрну стежку, щоби жінки могли просуватися, і я постійно заохочую команду збільшувати гендерний баланс.

Ще один важливий аспект – досвід військових. У нас працює 200 військовослужбовців, які служили в силах оборони чи і зараз служать. Вони займають ключові позиції в аналітиці, дистанційному зондуванні та керівництві групами. Але найсильніше мене вражає різноманітність наших людей. Пліч-о-пліч у нас працюють успішні професіонали, які вирішили присвятити себе Україні: колишні юристи, пекарі, манікюрниці, а також люди з інших сфер. Це справжня сім’я, об’єднана спільною метою.

• Як проходить навчання?

Усе залежить від посади людини. Наприклад, навчання демінерів триває 25 днів, з яких 5 днів – теорія, решта – практичні заняття. За цей час людина, яка ніколи не мала справу з розмінуванням, проходить шлях до того, щоб впевнено виконувати свої функції. Ми навчаємо не лише користуватися детекторами, але й дотримуватися стандартних операційних процедур та безпеки. Потім новачок інтегрується в команду з дев’яти осіб, очолювану керівником.

Кар’єрний шлях демінера має кілька рівнів: від рядового до керівника групи, потім – керівник операційного напряму тощо. Кожен рівень вимагає окремого навчання і практичного досвіду.

Демонстрація механічного розмінування дистанційно керованим екскаватором

Ще один напрям – нетехнічне обстеження. Групи з чотирьох осіб виїжджають до громад, спілкуються з місцевими, збирають дані про ризики, пов’язані з вибухонебезпечними предметами. Завдяки цьому нам вдалося зменшити потенційно забруднену територію з 175 тис. км² до 135 тис. – це 40 тис. км², де вже безпечно. З яких 29 тис. км² було зроблено HALO Ukraine.

Ми також навчаємо пілотів дронів і фахівців зі знищення вибухонебезпечних предметів. В організації чотири групи ЗВНП, дві з яких очолюють жінки. Ці фахівці пройшли міжнародні курси і тепер готують нових членів команди. Усі ці навчання роблять нашу діяльність більш безпечною та ефективною.

• Пане Піте, що Вас особисто найбільше вражає у відданості українських демінерів і волонтерів?

Мене надихає стійкість і хоробрість цих людей. Робота демінера – не для слабодухих. Кожен день вони ризикують життям, але роблять це з максимальною відданістю. І водночас вони залишаються людьми: дбають про сім’ї, підтримують колег, проявляють неймовірну креативність у розв’язанні питань. Це робить українську програму HALO унікальною.

• Наскільки активно уряди та міжнародні партнери підтримують програму HALO в Україні?

Насправді, без підтримки наших міжнародних донорів наша діяльність була б неможливою. HALO повністю залежить від фінансування урядів, приватних меценатів і міжнародних організацій. І тут важливо розуміти, що нам довіряють саме завдяки нашій репутації, багаторічному досвіду у 30 країнах світу та бездоганній історії ефективності та дотримання вимог безпеки.

Наші основні партнери – це уряди США, Великобританії, Норвегії, Німеччини, Люксембургу, Ліхтенштейну, Чехії, Франції, Канади та Латвії. Кожен із цих донорів має впевненість, що гроші буде використано ефективно, а процес розмінування відбуватиметься згідно з найвищими стандартами.

Іншу половину нашого фінансування надають різні приватні фонди такі, як фонд Говарда Г. Баффета, австралійська організація Minderoo. Раніше нас також підтримували британські та міжнародні корпоративні партнери, зокрема Carlsberg та Cargill.

Це дійсно різноманітна суміш донорів, але всі вони об’єднані довірою до HALO та нашої експертизи.

• Чи є підтримка українських меценатів або українського уряду?

Ні, наразі фінансової підтримки від українських меценатів чи уряду немає. Українська модель розподілу ділянок розмінування комерційна, а ми – неприбуткова організація, тому формально не підпадаємо під критерії для таких проєктів.

Проте ми активно співпрацюємо з міжнародними організаціями, наприклад, з Програмою розвитку ООН, яка інвестує кошти у розвиток спроможностей українських організацій. І вже незабаром ми розпочнемо проєкт з розвитку української організації з гуманітарного розмінування: передаватимемо їм знання та досвід HALO, щоби вони змогли повністю вибудувати свої процеси й стати самостійними.

Візит французької делегації на чолі із послом Гаелем Весьєром на мінне поле, де HALO Ukraine проводить розмінування

• Чи відчуваєте Ви достатній рівень дипломатичної та політичної уваги світу до проблеми мін та нерозірваних боєприпасів в Україні?

Це цікаве запитання. Часто в посольствах немає безпосередніх коштів – фінансування надходить зі столиці. Але з деякими донорами ми будуємо дуже тісні стосунки. Наприклад, Канада ініціювала виставку про жінок у розмінуванні, і ми з радістю приєдналися. Потрібно було не просто показати роботу HALO, а продемонструвати роль жінок у безпечному поверненні територій до життя.

З послом Канади в Україні пані Наталкою Цмоць

Взагалі, ми співпрацюємо з посольствами країн-донорок, щоби забезпечити прозорість і ефективність використання фінансування на тих територіях, де це справді необхідно. І така робота допомагає міжнародній спільноті усвідомлювати масштаби проблеми та важливість підтримки гуманітарного розмінування в Україні.

• Україну вже називають найбільш замінованою країною сучасності. Чи можете Ви назвати орієнтовні масштаби робіт, і як довго, за Вашою оцінкою, триватиме очищення?

Україна дійсно стоїть перед колосальною проблемою. Коли я приїхав сюди три роки тому, була оцінка, що близько 175 тис. км² територій можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами. Це – величезні простори, і навіть уявити складність розмінування важко.

Зараз завдяки діяльності HALO та наших партнерів ця цифра вже зменшилася до близько 135 тис. км². Тобто ми вже «звільнили» приблизно 40 тис. км². І це не просто суха статистика – за цими цифрами стоять життя людей, їхні домівки, ферми, дороги, школи, поля для оброблення землі, лісосмуги, де формуються екосистеми. Кожна очищена ділянка – це реальна можливість повернутися до нормального життя.

Міжнародні партнери та український уряд активно працюють над пріоритетами розмінування. Наприклад, прем’єрка Юлія Свириденко та її команда створили стратегічну програму з розмінування на наступні десять років. Вони визначили, які ділянки має бути очищено першочергово: насамперед ті, де ризики для населення найвищі, а ефект для громади – найвідчутніший.

Щоб уявити масштаби – три роки тому в Україні було всього п’ять гуманітарних організацій з офіційними дозволами на розмінування. Сьогодні їх понад сто. HALO залишається найбільшою з них, але навіть це показує, наскільки динамічно розвивається сектор і як серйозно Україна та її міжнародні партнери ставляться до проблеми.

Раніше експерти зазначали, що якщо залучити близько 10 тис. демінерів, то протягом десяти років можна буде очистити близько 80 % від території, забрудненої вибухонебезпечними предметами. Звісно, це гігантська робота – і вона потребує не лише людей, а й знань, технологій, інноваційних рішень і довіри громад.

Щодня ми бачимо, що очищення територій – це не тільки про техніку чи процеси, а про життя людей, про їхню безпеку, про те, що вони можуть повернутися додому, обробляти землю, відновлювати господарство, будувати майбутнє. І це найбільше надихає мене і мою команду.

• Як робота HALO впливає на повоєнне відновлення громад? Можете поділитися історіями людей чи місцевостей, які знову стали придатними для життя завдяки очищенню?

Це, без перебільшення, одна з найбільш надихаючих частин нашої роботи. Коли ми говоримо про гуманітарне розмінування, зазвичай люди уявляють лише фізичне вилучення мін і боєприпасів. Але насправді це набагато більше – це створення безпеки, повернення можливості жити, працювати, обробляти землю, збирати врожай, будувати домівки.

Можу навести кілька прикладів. Один із них – бджоляр із Чугуєвщини. У 2023 році його мед був низької якості через ризики, що панували на його пасіці та полях. Минув рік після того, як ми розмінували території навколо, і він вже повідомив нам, що не лише кількість, а й якість меду значно зросла. Для нього це не просто бізнес – це життя, безпека, впевненість у майбутньому. І для нас це неймовірне задоволення бачити, що наша робота має такі реальні результати.

Ще одна історія стосується лісосмуг, де проходили бойові дії. Вони виконують надзвичайно важливу екологічну функцію – захищають землю від деградації, підтримують біорізноманіття, створюють середовище для диких тварин та комах. Цього року ми почали співпрацювати з фондом WWF-Україна і разом засаджуємо очищені території дубами та фруктовими деревами. Йдеться про відновлення природи, про створення живого, стійкого середовища, яке одночасно захищає людей та допомагає екосистемі відновитися.

Коли дивишся на ці процеси, розумієш: ми не лише виконуємо розмінування, ми створюємо основу для відновлення всього суспільства. Кожна очищена ділянка – це шанс для громади повернутися до життя, для дітей – без страху грати на вулицях, для фермерів – обробляти землю, для сім’ї – відбудовувати дім. І, чесно кажучи, саме ці моменти роблять мою роботу тут такою особливою.

• Ви третій рік в Україні. Маєте багаторічний досвід у сфері безпеки та гуманітарних операцій. Чим для Вас особисто є місія в Україні?

Знаєте, для мене Україна стала чимось особливим. Я вже немолодий – 33 роки у британській армії - служба в Афганістані, Іраку, Боснії, Північній Ірландії, на Гаїті та багаторічний досвід у HALO по всьому світу. Я бачив війну в багатьох куточках світу, бачив людей, які проявляють неймовірну хоробрість. Але українці… це зовсім інший рівень.

Тут я зустрів людей, які поєднують стійкість і хоробрість у такому масштабі, який просто вражає. Вони працюють щодня за умов активних бойових дій, під обстрілами, з ризиком для життя, але роблять свою роботу з неймовірною відданістю. Вони не чекають на визнання – для них головне, щоби території стали безпечними для інших. І це щось надзвичайне.

Ще одна риса, яка мене глибоко вражає, – це здатність українців створювати інновації, креативно підходити до проблем. У багатьох країнах, де ми працюємо, люди просто виконують інструкції, бо не мають ресурсів або освіти. Тут же люди не тільки виконують завдання, вони думають, пропонують рішення, адаптують технології під свої потреби. Це робить роботу HALO ефективнішою, а мою місію – ще більш значущою.

І, чесно кажучи, є маленькі радості, які роблять це життя людяним: я не можу не згадати український борщ. Він тут особливий, зварений з такою турботою і теплом, що це маленьке свідчення великого добра, яке живе в серцях людей.

• Які цінності й уроки Ви виносите для себе, працюючи поруч з українцями за часів війни?

Щодня я вчуся від людей, з якими працюю. Відданість, хоробрість, готовність допомагати іншим навіть ціною власної безпеки – це уроки, які я ніколи не забуду. І водночас я усвідомлюю, наскільки важлива підтримка донорів і міжнародних партнерів. Без їхньої фінансової допомоги ми б не змогли гарантувати безпеку людей, не змогли б прокласти шлях до відновлення громад, не змогли б давати людям надію на майбутнє.

Мені особисто ця робота дає розуміння того, що безпека і життя – це не лише стратегічні терміни чи цифри на карті. Це кожна людина, яка знову може обробляти землю, посіяти зерно, бачити своїх дітей, які грають на чистих від мін майданчиках. Це робота з людьми, для людей, для життя. І саме це наповнює мене силою та відчуттям місії кожного дня.

Коли я дивлюся на команду HALO, на тих, хто залишив свої професії – юристів, вчителів, колишніх військових, навіть пекарів і манікюрниць – і бачу, як вони віддаються цій справі, я розумію, що нашою місією є не просто розмінування, а відновлення людяності, надії та віри у майбутнє. І це, можливо, найважливіше, що я бачив за всі свої роки служби.



Антоніна Ліннік

Світлини надані The HALO Trust.